Бразилець узяв золото у гірських лижах – звідки він там узагалі взявся

Гігантський слалом на ОІ-2026 подарував сенсацію: Бразилія здобула свою першу в історії медаль на зимових Олімпіадах!

Усе завдяки Лукасу Піньєйру Бротену – одному з 14 представників країни у Мілані-Кортіні. Він став олімпійським чемпіоном – і це перша медаль на зимових ОІ не лише для країни, а й для усієї Південної Америки.

Піньєйру Бротен задав планку, яку ніхто не підкорив – і зберіг перевагу

Бразилець відкривав змагання у цій дисципліні – стартував найпершим у першому спуску:

Спуск він пройшов безпомилково, показавши час 1:13.92 – чим потішив бразильських вболівальників на трибунах.

А організатори Олімпіади влаштували йому приємний сюрприз – відеозвʼязок зі своєю дівчиною після першого спуску.

Чинний олімпійський чемпіон, швейцарець Марко Одерматт, спускався пʼятим – і пройшов дистанцію гірше, відставши від Піньєйру Бротена на 0,95 секунди. Для порівняння, у Пекіні-2022 після першого спуску Одерматта та другого австрійця Штефана Бреннштайнера розділили 0,04 секунди.

Запасу в +0,95 Піньєйру Бротену вистачило, щоб узяти золото – другий спуск видався гіршим (11-й час серед усіх), але у загальному результаті все одно випередив Одерматта на +0,58 с.

Після перетину фінішу він впав на сніг.

І щось прокричав – емоції!

Звідки у Бразилії гірськолижник? Все простіше, ніж теорії про Анди – він просто ще й норвежець

Піньєйру Бротен народився у квітні 2000-го в норвезькому Осло – у родині норвезького батька та бразильської матері. Коли йому було три роки, батьки розвелися, і Лукас поїхав з матірʼю в Бразилію, однак пізніше повернувся до Норвегії – жити з батьком. Так і провів дитинство на дві країни, змінивши за життя 21 дім.

Хоч він і грав трохи у футбол, батько познайомив його з лижним спортом – хоч сам Піньєйру Бротен не був одразу переконаний в цьому:

«Я вигадував усілякі вигадки. Я казав йому: «Я бразилець, це не в нашій крові. Я захворію, якщо буду перебувати в таких температурних умовах. Мої ноги створені для пляжів, а не для важких черевиків».

Але у вісім років передумав – побачивши гірськолижників:

«Я був вражений тим, як швидко вони їхали. Я сказав батькові, що теж хочу цим займатися. До кінця тієї зими я так полюбив тренування, що не хотів припиняти».

Так він і почав займатися спортом професійно – і представляти на міжнародному рівні Норвегію, країну свого народження. У цьому статусі він здобув пʼять перемог на етапах Кубка світу – три в слаломі та дві в гігантському слаломі, а ще зʼїздив на Олімпіаду-2022 у Пекіні. Там він, щоправда, в жодній з цих двох дисциплін фінішувати не зміг – а на першому спуску в гігантському слаломі показав лиш дванадцятий час.

Вже наступного року він оголосив про завершення карʼєри – у 23 роки! «Вперше за багато років я відчуваю себе вільною. І всі, хто мене знає, розуміють, що якщо щось робить мене щасливою, то це моя свобода», – казав він. Але вже за рік встиг скучити за спортом – і повернувся у спорт як представник... Бразилії.

Він вирішив змінити прапор, щоб віддати належне і «материнській» крові:

«Моя любов до спорту зародилася на вулицях Сан-Паулу, де я грав у футбол зі своїми друзями та племінниками. Це відчувається як доля. Бразилія завжди мала великий вплив на формування мене як особистості та спортсмена. Можливість представляти 200 мільйонів бразильців на чемпіонатах світу, Кубку світу та Олімпійських іграх — це мрія, що стала реальністю».

У 2025-му він вже приніс Бразилії перемогу на етапі КС у слаломі – і десять подіумних фінішів загалом. А тепер і олімпійське золото.

Свій вибір прапору (який йому вже довірили нести на цій Олімпіаді) він також пояснює тим, що хоче «бути собою» у спорті й мотивувати інших – через це не відмовляється й від нафарбованих нігтів:

«Хлопчик, який хоче пофарбувати нігті, нарешті наважиться це зробити, так само як і я. Хлопчик, який хоче одягатися в жіночому стилі, може насправді наважитися це зробити. Або він займає певну політичну позицію, навіть якщо люди навколо нього не поділяють його думку.

Світ спорту часто є дуже консервативним, суворим і обмежувальним. Я не достатньо сильний, щоб самотужки позбавити нас цих кайданів, але якщо я зможу стати для когось натхненням, щоб зробити спорт трохи більш толерантним, барвистим і різноманітним, це зробить мене набагато щасливішим, ніж будь-яка спортивна перемога».

5 наймолодших учасників зимової Олімпіади-2026

Фото: Alexis Boichard/Agence Zoom/Getty Images, Elsa/Getty Images, скриншоти трансляції Eurosport