Як Росія намагається дискредитувати Олімпійські ігри
І навіть здобула інформаційну перемогу.
З боями і з дуже частковим, але допуском російських атлетів до Олімпіади, МОК все ж не допустив Росію як державу до Олімпіади – навіть у вигляді усіляких «ОКР», під чиїми вивісками та була присутня на кількох останніх Іграх.
Публічно росіяни неодноразово говорили, що їм байдуже, але тим не менше вони намагались максимально дискредитувати Олімпіаду. І не через тейк «без росіян Олімпіада не така» – його, якщо і продають, то виключно на внутрішню аудиторію (вже зрозуміли, що на самих Іграх людям від цього лиш краще).
Працюють інакше – на те, щоб так чи інакше залишити від Ігор максимально неприємний посмак.
Планували зірвати і фізично – пощастило, що агент ФСБ напився
Росія була б не Росією, якби не залучила до дискредитації Олімпіади – зокрема, її безпекової складової (а там цього року все серйозно, власне як і завжди) – власні спецслужби.
Щоправда, одне з таких сподівань, яке стало публічним, затримали ще 21 липня – незадовго до старту Ігор. Спалив він себе сам – 8 травня 2024 року агент мав вилетіти зі Стамбула до Парижа, але перепив і був змушений летіти іншим рейсом до Болгарії. По дорозі в ресторані він подзвонив своєму начальнику в російській внутрішній розвідці. За два місяці до початку Олімпійських ігор у Парижі молодий чоловік телефоном сказав, що «французи матимуть церемонію відкриття, як ніхто інший».
Пізніше стало відомо, що цей агент – кухар і російська телезірка Кирил Грязнов. За даними паризької прокуратури, під час арешту в нього знайшли «дипломатичні матеріали» і посвідчення, що вказує на його приналежність до «підрозділу V» російських спецслужб – найімовірніше, одного з підрозділів ФСБ.
Історія показова в усіх сенсах – ймовірно (виключно припущення автора), що саме через таку показовість французькі спецслужби й допустили її витік.
Більш успішними були люди, яких в МВС Франції ідентифікували як «ультралівих активістів» – їм вдалося здійснити диверсії на залізниці у день відкриття Олімпіади. Загалом 800 тисяч людей зіткнулися з перебоями в поїздках залізничним транспортом через диверсію, а поїзди близько 100 тисяч пасажирів були скасовані. Однак тут про причетність Росії можна лише теоретизувати – жодних явних доказів цьому немає.
Головний напрям атак – інформаційний: скористалися розкачкою ультраправих у Твіттері, провалами організації та посадою в IBA. МОК закопує себе бездіяльністю
На інформаційному ж майданчику Росія відривалася – враховуючи і «подарунки» від МОК, і загалом розпалені у соцмережі Х (раніше Twitter) та загалом у світі на тлі радикалізації ультраправих поглядів (де теж доклалася Росія – але це тема для окремого матеріалу).
Почалося ще з церемонії відкриття – і елементу з шаржем-пародією-відсилкою на «Свято Богів» нідерландського художника Яна ван Бейлерта. Майже одразу доволі багато людей обурилося, побачивши в тому відсилку на «Таємну вечерю» Леонардо да Вінчі – попри те, що в кадрі що на початку, що в кінці (сегмент розтягнувся на понад годину) було більше людей, аніж 12 апостолів + Ісус в центрі.
Це одразу ж підхопили як великі (про)російські акаунти у твіттері, як, наприклад, Джексон Гінкл – особа вже відвідувала окуповані РФ території, для розуміння. Він буквально протиставляв Париж-2024 і Сочі-2014:
Так і російські офіційні особи, як-от речниця МЗС РФ Марія Захарова (це лише одна з кількох цитат):
«Публічна наруга та осквернення християнства під час церемонії відкриття Олімпіади були логічним продовженням хрестового походу Парижа проти самого себе».
Росія тут була одним, радше «суголосним» розповсюджувачем незадоволення – все ж разом із нею тут обурювалися і Ватикан, і трампісти, і українські користувачі.
Утім, МОК цьому не надто протидіяв – пояснення художнього керівника, що це взагалі не «Таємна вечеря», зʼявилося через три (!) дні після церемонії, а сам МОК з організаційним комітетом офіційно не зміг сказати нічого більше, окрім як вибачитися, «якщо когось образили певні сцени». Ідеальний приклад того, як НЕ треба протидіяти розгону дезінформації.
Та ж сама побічна історія стосується і організаційних невдач Олімпіади. Вони справді є – про них говорили й українські атлети – однак росіяни не втрачають ніколи нагоди, щоб не вколоти.
Серйозно, можна лише відзначити скіли росіян у пошуку кожної цитати із критикою всього: від ймовірно забрудненої Сени до якості медалей.
Однак, варто відзначити, що це вони теж радше розганяють на внутрішню аудиторію – масованої атаки щодо цього в англомовних просторах зафіксовано не було.
МОК тут теж не те щоб заважає – здебільшого ігнорує скарги атлетів, в тому числі публічні, натомість наголошуючи на «успішному успіху» Олімпіади.
Однак головний напрям атак – боксерський турнір й історія з Іман Хеліф. Бо тут у росіян є (була) посадова особа.
Проблема в тому, що у боксі зараз немає визнаної МОК міжнародної асоціації. Була IBA – але через залежність від «Газпрому» та невідповідність принципам належного управління (росіянин Умар Кремльов, щоб переобратися на посаду президента, просто відсторонив конкурента) МОК перестав її визнавати як ту, що представляє цей вид спорту. Ще у 2019-му МОК призупинив визнання асоціації, а у 2023-му – повністю перестав.
І тут проблема – окрім низки асоціацій, що зібралися у новостворену World Boxing, більшість вирішили, що «якось воно буде» і поїхали як на ЧС-2022 з боксу, так і на ЧС-2023. Саме на останньому і сталося відсторонення Хеліф та Лінь Юй Тін – першої, що іронічно, після того, як вона перемогла російську боксерку.
Тема стала гарячою, по-перше, через те, що сама фраза «Міжнародна боксерська асоціація відсторонила» звучить солідно, по-друге – через частково обґрунтовані побоювання щодо (не)участі трансгендерних осіб, що зробили перехід з чоловіка в жінку, у жіночому спорті у видах, де це дає значну перевагу. Проблема в тому, що Кремльова тут цікавило точно не це.
Кремльова цікавила легітимація його як представника Росії – і присутність Росії загалом – на порядку денному Парижа-2024. І йому це вдалося: Sky News, наприклад, взагалі просто взяли у нього коментар щодо цього без жодних подій і застережень щодо того, що IBA не є офіційною федерацією. Boxing boss!
Легітимація пішла навіть на науковому рівні – з обговоренням, чи можуть жінки з XY-хромосомами вважатися жінками в контексті спорту. Так, із даними, яким пропонують вірити на слова Кремльова та IBA.
Кремльов зі своїми поплічниками навіть пресконференцію у Парижі дав. Там, щоправда, зрозуміліше нічого не стало: виконавчий директор ІВА Кріс Робертс сказав, що «результати хромосомних тестів показали, що обидва боксери не відповідають вимогам».
Тоді як сам Кремльов по відеозвʼязку говорив про «високий рівень тестостерону» – і тести на тестостерон. Щоправда, раніше ІВА наголошувала, що тести на тестостерон вони не проводили. Зрозуміло лише одне – Кремльов не перевіряв, що у них між ногами.
Фактично, вони застосували традиційну російську інформаційну тактику «якомога більше версій, щоб усі заплуталися і нічому не вірили», яку вони зазвичай застосовують щодо своїх воєнних злочинів ще зі збиття MH-17 у 2014-му.
І тут насправді МОК теж дав величезний подарунок Кремлю і Кремльову. Він полягає у тому, що МОК як безпосередній організатор боксерського турніру Парижа-2024 як мінімум не вжив заходів щодо того, щоб чітко прописати правила (у видах спорту, де чоловіча сила має вагому перевагу, просто запису в паспорті може бути недостатньо), що і створило вакуум і простір для різноманітних інтерпретацій та перепалки між МОК та IBA. Відповідно, подарувало майданчик для Кремльова та його промоції посеред Парижа.
І це, нехай Хеліф і Лінь Юй Тін і виграють медалі Олімпіади, і МОК задоволений собою, стало найбільшою інформаційною перемогою Росії – і точно поставило під сумнів справедливість щонайменше боксерського турніру Олімпіади.
А отже, принаймні частково, Росії Олімпіаду вдалося дискредитувати.
🥈 Друге срібло поспіль! Лузан та Рибачок принесли Україні ще одну медаль Олімпіади – у каное-двійці
Фото: скриншоти трансляції Eurosport, James Crombie/Global Look Press, The Insider, Jonathan Crane