«Судді так побачили – це нас не має вбити, а має загартувати». Тренерка Ковтуна – про його виступ на ОІ
Про результати, суддів, прапор та символізм форми.
Тренерка срібного призера Олімпіади-2024 у вправах на паралельних брусах Іллі Ковтуна Ірина Горбачева (Надюк) підсумувала для Tribuna.com виступ гімнаста на турнірі.
Про виступ на Олімпіаді
Розумієте, я задоволена виступом Іллі. Нас увесь світ, я повторюю і повторюватиму надалі, досі вітає з багатоборством, з пʼєдесталом без медалі. Так трапилося, що на вільних вправах Ілля підходив другим. Суму балів його уже всі знали. Два інших компоненти кращих багатоборців, які стали нині на Олімпійських іграх, вони виступали за ними. Так, два отримали дуже великі похибки, за них мали більше зняти. Але судді – не роботи. Вони все бачать, для них комбінація – це 1-2 хвилини, вони пройшли, і вони відсудили як побачили.
І гімнастика, я не буду втомлюватися повторювати, це вид спорту азіатів. Це їхній спорт. Ми, європейці, просто не тиснемо на гальма, а наступаємо на пʼяти, а інколи й випереджаємо. Але так трапилося, такий був розклад.
Для мене багатоборство – це найкраще, що може бути у спортивній гімнастиці. Третє місце з багатоборства для мене краще, ніж перше місце з окремого виду гімнастичного багатоборства. Я саме на це ставила ставки. Нам ще не пощастило, бо ця травма дуже складна була, і зараз по його фізіології в нього почав кістковий скелет ставати ще важчим, сильнішим, а мʼязи ще трохи не встигають і чоловіча сила ще не почала приходити. І це все водночас – тому було дуже складно.
Але він був готовий, ми максимально доклали зусиль для багатоборства конкурувати з найкращими. Тим паче, що олімпійський чемпіон з багатоборства минулої Олімпіади дав усім можливість, бо в нього було падіння в другому приладі на кінь-махах. Але так склалося, судді так побачили, вони так розсудили. Вони нам вказали на наші помилки, котрі ми маємо допрацювати. І це нас не має вбити, а має загартувати.
На вільних вправах претензій в нас також немає до четвертої позиції стосовно нашого суддівства, стосовно того, як оцінили Іллю. В багатоборстві в нього взагалі 14,7 – космічна оцінка була. Але він здатен на таку оцінку робити, бо ми колись робили вільні вправи, трохи легші, але оцінка [за виконання] була 8,8. Ми спробували підняти з 6,2 на 6,4. Два тренування напередодні вільних вправ – ми робили замість трьох гвинтів три з половиною, а замість трьох з половиною – чотири гвинти.
Але, на жаль, під час курбету, це перед цим елементом чотири гвинти, там дуже сильне навантаження іде на ногу, він робить чотири гвинти, приземляється – і відстрілює. І необхідно 10 секунд, щоб нога відійшла. На вільних вправах ми не можемо це собі дозволити, їм не можна стояти на одному місці 2 секунди і більше, тим паче, що вільні вправи – це одна хвилина і 15 секунд. Тому ми цю ідею прибрали, бо нога не витримає, і ми вирішили зробити свої 6,2, але максимально чисто.
Так, була груба помилка – крок вперед, рецептик зняли. Але і цього б нам не вистачило. Є декілька питань щодо інших гімнастів, як їх судили. Але судді завжди праві. Нам з ними працювати наступний цикл. Вони нам просто казали: «Будьте сильніші, робіть чіткіше, більше техніки, краще тактику, відновіться, загартуйтеся – і вперед в бій, ми вам віддамо ваше». Так що це було б дуже складно, дуже тяжко він йшов до сьогоднішнього фіналу.
На брусах ми розуміли, що максимально – це наша друга позиція. Тому що Цзоу – брусист, у нього складність 6,9, він вміє робити і 7,0 складність, але чистота і техніка виконання... Ви ж подивіться, цей китаєць – два в одному Іллі. Якщо ми на коротенькі ручки, ніжки, то там ми помилок менше бачимо. А у Іллі широка амплітуда рухів, в нього маленьке щось не так – і вже видно, здається, що це велика похибка. Хоча у відношенні до його габаритів це така ж мінімальна похибка, як і в китайця чи японця. Але він габаритніший.
Але Ілля підкорює весь світ тим, що, попри свої антропометричні дані, він пре бухом, йде далі скрізь всі перепони. І багатоборство йому доводиться робити за мене, бо і я це обожнюю.
Ставила ставки ще на кінь-махи. В нього база там 6,5, і ви бачили, що ми отримували на етапах оцінку і 15,1, і 15,0, і 15,2. Але помилилися – не витягнули.
Ставили на поперечину, бо мій чоловік з ним добре працював, в нас була готова комбінація 6,4, ми навіть 6,5 пробували – це зіскок два з трьома гвинтами, але, на жаль, перед Олімпійськими іграми – Ілля буде на мене сваритися – він залетів на поперечину. Якщо гімнаст залітає на поперечину – зʼявляється боязнь повтору цього. Це дуже страшно, це великий удар, це ризик цілісності організму і взагалі життя, і в нас так трапилося, що він залетів. Це було трохи менш як за тиждень до вильоту на ОІ, і тому ми вирішили 5,9 швиденько відновити, на 6,4 вже не йти. Так вийшло, він перекинув трохи далі від турніка, бо так завжди – коли турністи залітають, то вони вже трошки далі кидають кидки від поперечини. Але якби він навіть зробив свою 5,9, і на 14,6, на 14,5, він міг би потрапити у фінал. А там ми би вже за тиждень би його привели на 6,4.
Але так склалося, маємо що маємо. Гідно представили себе на вільних, в багатоборстві – до останнього, і сьогодні пішли 7,0. Ми розуміли, що треба 7,0, у Іллі є і 7,1, але його постійно турбують поперек, плече, тому ми вже не ризикували, щоб робити ще й з передпліччя «Діомідов» на 540 градусів, а лише «Макуца», «деомідівський», обаручний зробили. І намагалися зробити максимально чисто.
Жеребкування невдале. По-перше, українцям не пощастило з жеребкуванням в команді. Ми починали з поперечини і закінчували брусами, один із найсильніших видів у Ковтуна, Верняєва, Стельмаха, Чепурного. І ним закінчувати – дуже складно. А поперечина, де ти літаєш, – дуже складно з неї починати. Найкраще починати з вільних вправ або опорного стрибка, тоді легше. Але це було жеребкування, на це ми вплинути не можемо.
І трохи невдало сьогодні було на брусах, першим підходити. По-перше, коли першим підходить, то йому менше часу на підготовку прилада. Бо другі, треті – їм є час замастити поки відсудять, поки поставлять оцінку, скерує телебачення. А от першому і пʼятому – їм складніше, їм трохи менше часу підготувати прилад.
І по першому трохи приціл завжди. Йому трохи притримають – а далі вже дивляться. Тому трохи ще з жеребкуванням не можна сказати, що є удача у нас. Нам треба завжди працювати, і все дуже складно дається Іллі, але це нас загартовує, нас не вбиває. Мені подобається його настрій. Може мені як жінці, знаєте, «скільки ж можна». А він по-бойовому налаштований, мене по плечу завжди: «Та не хвилюйся, зараз зробимо обстеження, ти як завжди приймеш правильне рішення, зробимо мені з ногою що треба, спину підлатаємо, плече ти мені зробиш, я знаю, що все буде. Ти будеш хвилюватися довго, вирішувати, але все одно приймеш правильне рішення і все буде правильно. Трохи перепочинемо, прочитаємо нові правила і підемо далі – ще попереду будуть медалі».
І обіцяє, що багатоборство буде працювати, бо 8 елементів буде – трохи легше, бо не 10 елементів, а 8. Ілля може стрибати стрибок три гвинти і з рандата, і з «Юрченка». Але ми через ногу теж не встигли.
Тобто, у нас ще є плани, і ми можемо багато чого зробити. Відновимося, прочитаємо нові правила і будемо далі працювати.
Про прапор і символізм форми
Якщо ви помітили, то в багатоборстві Ілля був у купальнику, а на мені була футболка – це ручна робота. Так було і на багатоборстві, і на вільних вправах. Фірма TURN робить купальники, а футболки – ручної роботи. Це в Черкасах пані спеціально під дизайн його купальників зробила футболки.
В мене вже давно ця традиція – виходити в особистих змаганнях Іллі у футболках під купальники. І сьогодні ми виходили, але це вже футболка фірми Elina, також американська, це не ручної роботи футболка. Ілля на бруси виходив у старій формі.
Точнісінько так і прапор. Це моя подруга ще на чемпіонат Європи зробила мені цей прапор. Вона вишиває стрічками. Я їй перетелефонувала, сказала: «Я хочу, щоб ти мені вишила прапор». Я скерувала, як я хочу, і вона зробила. Він один-єдиний такий, більше таких немає. Ми його взяли на Європу – він нам приніс три золота. І привезли ми його сюди.
Він з України, це ручна робота, вишитий стрічками, плюс фарбами трохи домальовано-розмальовано. Я продумувала як, а вона вдосконалювала і все це робила.
Так само форма Іллі: якщо ви подивитеся на багатоборство, я не знаю, зрозумів це світ чи ні, але це форма дуже відрізнялася від усіх. Так нібито так контур країни, але я не спеціально робила саме контур України, бо нам тут заборонено щось проти війни або ще щось казати. Але сам факт був тут в тому у цій формі, що символізувала, що ось наша держава, синьо-жовта, а навколо білий світ. І якщо наша Україна не переможе, то весь світ білий дасть тріщину. Я саме так хотіла показати, що весь світ має бажати і допомогти Україні перемогти тирана, який тримає нас усіх на ланцюгу, в страху або ще в чомусь. І тоді не буде тріщини по світу.
А інші дві форми, де я трохи сірого додаю, я показую, що синьо-жовте – це Україна, а сіре – це дим. Що зараз наша держава трохи в диму, і це нагадування людям, що має бути білий колір, але в нас є сірий, і що це має вже нарешті завершитися. І мають бути тільки яскраві, блискучі тони.
Для мене це дуже важливі аспекти. У мене на нігтях ці [дизайни форм] Іллі намальовані. У мене татуювання нове, багатоборство, і це все в золотах Іллі й олімпійські кільця зроблені. Зробила на своє 40-річчя.
🥈 Олімпійське срібло Ковтуна! Виконував першим і задав планку, яку підкорив лише китаєць
Фото: Vitalii Vitleo/Tribuna.com, Antonio Martinez, Cheng Min, Naoki Nishimura/Global Look Press