Волочай – про смерть Франкова: «Сперечатися з тим, що журнал «Футбол» – це феномен, цілий пласт історії футболу в Україні, певно, сенсу нема»
Спортивний журналіст та коментатор Віталій Волочай прокоментував смерть головного редактора журналу «Футбол» Артема Франкова.
«Зазвичай люди хочуть переїхати до великого міста, тому що там є можливості, тому що там є гроші, тому що у великому місті тупо цікавіше. Я ж коли поступив у КПІ та переїжджав до Києва у 2003 році, найбільше тішився тому, що тепер мене не хвилюють проблеми «Укрпошти».
Це зараз ми такі всі розумні, і живемо в епоху «Нової Пошти», і ми не знаємо, що таке проблеми з доставкою. Навіть у перші дні війни пакунки з Ужгорода в Дніпро доїжджали за 2 дні. У 1999 році ситуація з поштою була значно гіршою, і найважливішою людиною у світі для мене була тоді пані Галина, яка приносила пошту до мого підʼїзду.
І найважливішими днями були середа та пʼятниця, тому що саме в ці дні до Нововолинська добиралися свіжі примірники журналу «Футбол». З 2003 року я міг купувати його в кіоску в понеділок і четвер, і відчував себе мега знавцем футболу.
Очевидно, що зараз, в епоху телеграма, тіктока і глобалізації, це все звучить тупо і банально, але тоді не було загальнодоступних трансляцій, не було інтернету, і взнати результати матчів Ла Ліги можна було хіба в телетексті. Тому журнал «Футбол» був чимось важливим, відчувався чимось важливим. Мій батько виписував його для мене десь з 1998-го по 2002 рік, далі роки 4 я його купував, і з 2007-го виписував особисто, причому навіть під час пандемії я підписався на pdf-версію.
Очевидно, що це було більше ностальгією за дитинством, але сперечатися з тим, що цей журнал – це феномен, цілий пласт історії футболу в Україні, певно, сенсу нема.
Цей журнал уже давно пішов в історію, як і вся друкована преса, про що я, як справжній дід, дуже шкодую, а сьогодні пішов в історію також Артем Франков і його редакторські колонки. Вадімич два тижні тому переграв нас у квізі, було прикро, він «потрунював», що ми не взяли елементарне питання про стадіон Дженоа, отаким я його і запамʼятаю», — написав Волочай.
Нагадаємо, Артему Франкову було 53 роки. Декілька днів тому він переніс інсульт, через що потрапив до реанімації.
