Іван Гецко: «Пропонували купити відеозапис першого голу в історії збірної України за 2000 доларів. Я відмовився»

Колишній форвард збірної України, автор першого гола в історії збірної Іван Гецко у коментарі кореспонденту Tribuna.com Антону Терехову розповів про матч, у якому його було забито. Це був товариський матч зі збірною Угорщини (1:3).

«Відверто кажучи, не набагато краще було відношення футбольних чиновників до збірної і 1992 року. Країна кілька місяців, як здобула незалежність і вже розпочала свій внутрішній чемпіонат. І у квітні ФФУ згадала, що непогано б і матч головної команди провести.

Підготовка з товариської гри 29 квітня була мінімальною. Тренерові Віктору Прокопенку майже не надавали підтримки. У Києві ми тренувалися, образно кажучи, то на асфальті, то на тирсі.

Я був упевнений, що на гру з угорцями вийду в основі, але, на жаль, почав зустріч на лавці. Я був молодий і гарячий, тому сильно образився на тренера. Коли Віктор Євгенович просив вийти на заміну, я навіть спеціально тягнув час, не міг знайти бутси і довго порався зі шнурками.

За останні пів години, коли вже вийшов на поле, моменти були в обох команд. Навіть у мене були дві невикористані можливості. На жаль, угорці свої шанси реалізували та забили тричі. Лише на 90-й хвилині метрів з 20 зі штрафного я вбив м'яч у сітку.

Спочатку ми не надали значення цьому матчу. Але вже згодом я зрозумів, що потрапив в історію. Навіть у кросвордах регулярно зустрічало питання – «Автор першого голу збірної України».

Я схаменувся, виявляється, у мене не було відеозапису цього доленосного моменту. Почалися пошуки. Якось якийсь невідомий голос у телефонній трубці запропонував купити плівку за 2 000 доларів. Для 90-х років це була велика сума, і я відмовився.

Футбольна влада у перші роки незалежності не виявляла до збірної особливої уваги. Дивно, що перший матч в історії був зіграний на стадіоні «Авангард» місткістю лише 13 тисяч уболівальників, а не у Києві чи іншому місті-мільйоннику. Бродили чутки, що так було зручно гостям, адже Ужгород зовсім недалеко від кордону з Угорщиною.

Футбольна федерація не мала коштів ні на збори, ні на поїздки головної команди. Поки ми розкачувались, російське футбольне громадянство прийняли багато наших футболістів. Якби за збірну України грали Канчельскіс, Юран, Цимбалар, Онопко, Никифоров та інші, така команда могла б чудово заявити про себе у 90-ті.

Зараз працюю у дитячо-юнацькому футболі. На жаль, після початку війни вихованців у мене стало втричі менше. Багато хто виїхав за кордон, найкращі пацани вже числяться в європейських футбольних академіях. На жаль, війна дасть нам провал на два-три роки, якщо не на більший період», - сказав Гецко.

Матч Україна – Угорщина відбувся 29 квітня 1992 року в Ужгороді на стадіоні «Авангард»