Ігор Йовичевич: «Відчуваю гордість, бо знаходжусь у найкращому клубі України»

«Звичайно, це запитання підходить краще до іншого дня, ніж сьогодні, бо завтра маємо футбольний матч. Але моє завдання як тренера – дати відповідь на ваше запитання з точки зору поваги до вашої роботи й відповідальності не як тренера, а як людини, яка любить Україну та має зв’язок з нею понад 20 років. А я сам хорват. Тож ця любов у нас уже довго-довго триває. І я хочу наголосити, що відчуваю гордість, бо знаходжусь у найкращому клубі України – це «Шахтар».

А щоденна робота насправді важка. Але я познайомився з людьми, які більше часу тут працюють, бо я в «Шахтарі» тільки пів року, і це – справжні герої, бо терплять по-своєму: вони зі своїми родинами вже не вперше втратили свій дім. А наш дім наразі – це автобус, літак, готель. І дуже важко знайти душевний спокій і знайти себе, відпочити, сконцентруватися. Бо ти дійсно почуваєшся як на зборах, ніби весь час готуєшся до сезону десь у Туреччині або Нідерландах. Ось таке наше щоденне життя у Львові.

Плюс тренувальний процес багато разів переривається через повітряні тривоги, через небезпеку бомбардування. Ти мусиш дуже швидко вирішувати, чи продовжити тренування, чи йти до бункера, поки тривога не мине. Ми мали досвід матчу з «Олександрією», що тривав чотири години, з яких дві з половиною години ми були без світла в роздягальні. Тож це дуже важкі психологічно моменти, які не дай боже комусь пережити.

Але зараз Україна б’ється за свою свободу, і це ті часи, коли ми мусимо терпіти, бути об’єднаними й битися. Хочу висловити вдячність усім європейським країнам, які допомагають нам. Якби було ще більше допомоги, то було б іще краще, аби війна якнайшвидше закінчилася і всі могли спокійно спати. Це дійсно турбує, бо ми насамперед люди.

І я хотів би так само ставити запитання й почуватися так, як ви, і спати нормально – без сирен, без бомб. Бо все, що дивимося, читаємо, що люди переживають зараз, у цей момент, – це є настільки великий жах світовий, що просто немає слів. Без слів. Просто можу пишатися країною, яка б’ється, яка показує характер, міняє менталітет нації. І яка стане ще краще в майбутньому – це 100 відсотків», - сказав Йовичевич.