Матч за титул чемпіона у шахах – приклад, як росіяни вбивають спорт
Фарс.
Зараз в Астані проходить матч за звання чемпіону світу у шахах – в останні роки це було дійсно цікаве видовище, яке виходило за рамки суто шахового світу. Харизматичні гравці, вплив серіалу «Хід королевою» та бум онлайн-матчів дозволяло все це монетизувати у подію, якою можна б було рухати шахи уперед.
Але тепер усе інакше. Навряд когось сильно зацікавлять розбірки росіянина Яна Непомнящего та китайця Діна Ліженя десь там у Астані, правда?
Росіяни, які залишилися при владі у ФІДЕ (навіть переобиралися після повномасштабного вторгнення РФ в Україну), серією рішень зробили з матчу за чемпіонство повний фарс.
А класичні шахи під їхнім керівництвом перетворюються на рудимент минулого.
ФІДЕ не змогла переконати найсильнішого гравця грати у матчі за титул
Найбільша поразка – це відсутність найвпливовішого шахіста 21 століття. Магнус Карлсен для шахів зараз – це така велика постать, що у ніякому разі не можна було ігнорувати його побажання та думки.
А саме цим (ігноруванням) і займалася ФІДЕ всі ці роки.
Тому не дивно, що найкращий гравець всіх цих років відмовився знову грати у тому самому форматі чемпіонського, що й раніше. Це 14 класичних матчів за три тижні з дуже невеликими перервами та катастрофічним виснаженням гравців під кінець.
Карлсен ще у 2018 році пропонував свій формат: «Ви граєте кожен день 4 швидкі – відносно швидкі – партії: 15 хвилин плюс додавання у 10 секунд на хід. Гравець отримував би один бал за один день. Якщо ви хочете побачити, хто найкращий гравець, змусьте їх зіграти якомога більше партій. Але з таким форматом залишаться і місце для підготовки, і для ідей, і для помилок».
Магнус фактично виступив проти шахів з класичним контролем часу – і це був би дуже серйозний крок для ФІДЕ. Який мав би пройти публічне обговорення та консультацію з гросмейстерами та всіма, хто дотичний до великих турнірів у сучасних шахах. Чи займалася цим ФІДЕ при Дворковичу? Риторичне, насправді, запитання.
Як ми бачимо, зараз матч грають за тим же форматом, що і два, і чотири, і шість років тому. Ніяких найменших правок за пропозиціями Карлсена не внесено.
І Карлсена там також немає – він виконав свою обіцянку.
Це абсолютний провал ФІДЕ. Хто б не виграв цей турнір зараз, він не зможе вважатися справжнім чемпіоном світу – бо не переміг найсильнішого шахіста світу. Непомнящий програв Карлсену два роки тому настільки гучно та безпорадно, що буде згадувати те фіаско до кінця свого життя. А тепер він буде чемпіоном світу?
Для світу шахів – це неправильно. Про що, до речі, висловлювався навіть Гаррі Каспаров: «Для мене матч за титул має включати участь найсильнішого гравця світу. Зараз це наче ампутована подія. Матч між Непо і Ліженем – це не матч на чемпіонат світу».
І порівнювати не можна зі ситуацією, коли після Фішера чемпіоном світу став Карпов. Бо тоді американець повністю зав’язав з шахами, а тут Карлсен вже на наступному турнірі з великою ймовірністю у притаманному стилі розгромить як і росіянина, так і китайця.
***
Проблема ще й у тому, що і Ліжень, і Непомнящий відібралися через турнір претендентів, який робив що завгодно, але не обирав найкращих шахістів. Може, найвитриваліших – абсолютно пекельний турнір. Уявіть, одна партія може йти навіть шість-сім годин, а середня тривалість - 2-4 години. А за 20 днів турніру претендентів треба провести таких 14 партій проти абсолютно різних гравців, до кожного з яких треба готуватися зовсім інакше.
Якщо Юрген Клопп постійно з року в рік жаліється на графік футболістів в АПЛ, то якими словами він би говорив про шахістів, які потрапляють під нереальне виснаження?
Про красу гри, інновації чи рух вперед не йшлося – аби дійти до кінця та зібрати побільше рятівних нічиїх. Вигравали Карякін, Каруана, Непомнящий, Ліжень – це все не гравці, які збирають велику аудиторію своїми матчами.
На відміну від тих же Накамури чи Фіружи. Будь-хто з них у матчі за чемпіонство приніс би набагато більше вигоди світу шахів. Але для того, щоб у них хоча був реальний шанс, вже давно пора змінити всю систему відбору та гри у турнірах. Замість кругового турніру - матчі плей-офф на кілька місяців, замість однієї великої партії - кілька поменше.
Так, у цьому випадку теж можуть виграти «нудніші» гравці. Але тоді це все одно було б показовішим і точнішим визначенням найкращого, ніж під час одного марафону в одним занадто зжатий проміжок часу.
Нелегка задача для організації, яка вміє хіба розпоряджатися російськими грошима.
Весь фінал – це російські гроші під санкціями
Це було б смішно про таке писати у 2023-му, якби не було так сумно.
Давайте перераховувати:
🔹 Один з претендентів на чемпіонство Ян Непомнящий навіть за рік повномасштабного вторгнення не лише не відмовився від спонсорства від «Норільського нікеля» – компанії Володимира Потаніна – а й навіть став ще більше її рекламувати. Компанії, яка, нагадаємо, під санкціями у всьому цивілізованому світі.
🔹 Головні спонсори та транслятори матчу - підсанкційні як мінімум в Україні kaspersky та «Матч ТВ» (який належить «Газпром-Медіа»).
🔹 Другий тур відкривав Тимур Турлов – голова компанії Freedom і теж під санкціями за фінансування війни в України
🔹 Та й навіть сам голова ФІДЕ Дворкович і до, і після переобрання на цю посаду влітку минулого року заявляв, що Росія живе «під безглуздими санкціями». Це вже не кажучи про те, що ще у 2014-му він відкрито підтримав псевдореферендум у Криму.
Повний суповий набір.
Якби не російські гроші, то навіть організувати цей матч було б неможливо. За три місяці до початку шахові блогери вже забили тривогу, але ФІДЕ дуже довго не могла знайти місце проведення.
Бо кому це все було потрібно без найсильніших, найпопулярніших чи найперспективніших шахістів? Тільки тим, хто використовує шахи як одним з методів пропаганди.
Після цього матчу за чемпіонство, хто б не переміг – класичні шахи продовжать стрімке падіння. Карлсен не повернеться, поки ФІДЕ не прийме його умови – і, чесно кажучи, має право. А ФІДЕ нічого не буде міняти, поки російські гроші підтримують їхню віртуальну діяльність. Класичні шахи будуть занепадати, онлайн не розвиватиметься, будуть створюватися все більше альтернативних турнірів, шахісти не отримуватимуть всіх умов для розвитку – а сам вид спорту замість руху вперед буде старатися просто вижити.
Як і всіх інших сферах, до яких причетні росіяни. На жаль, нічого нового.
P.S. У вересні FIDE тихо не продовжила санкції проти Сергія Карякіна. Півроку відсторонення для них було достатнім, щоб абсолютно садистська та ненормальна людина могла повернутися за шахову дошку. Такі зараз реалії.
Фото: Chess.com
Інші пости користувача
