Ігроманія під мікроскопом: дослідження Майка Робінсона про психологію казино

Азартні ігри здаються безневинною розвагою, але насправді кожна їхня деталь створена для того, щоб затягнути людину якнайглибше. У статті пояснюємо, які «гачки» застосовують казино та онлайн-ігри для формування залежності, спираючись на дослідження Майка Робінсона.

Азартна ігроманія сьогодні стала однією з найобговорюваніших тем. І це не дивно. Поки індустрія азартних ігор розвивалася лише в офлайн-форматі (наземні казино), проблема ігроманії стосувалася дуже обмеженої кількості людей.

З появою залів ігрових автоматів, які масово відкривалися практично в будь-яких публічних місцях (вокзали, магазини, кінотеатри тощо), проблема залежності від гри стала більш помітною.

А коли азартні майданчики заполонили інтернет, питаннями ігроманії серйозно зайнялися навіть медики. Все частіше в мережі почали з’являтися різноманітні дослідження, під час яких фахівці намагалися знайти відповідь на питання: «Яким чином ігри на гроші впливають на мозок людини, формуючи звички, схильності й навіть патологічну залежність?».

Попри те, що на нашому сайті вже був матеріал про проблеми азартної ігроманії, нагадати про її ризики буде не зайвим. Особливо якщо у нас є можливість розкрити цю тему словами відомого спеціаліста в цій галузі Майка Робінсона, який присвятив понад 15 років вивченню того, як саме азартні ігри захоплюють людський мозок.

Довідка: Хто такий Майк Робінсон?

Майк Дж. Ф. Робінсон (Mike J. F. Robinson) — американський нейробіолог і професор психології в Wesleyan University (США).

Очолює власну лабораторію (Robinson Lab), яка займається вивченням нейробіологічних основ залежної поведінки. Основний напрям його досліджень — робота систем винагороди мозку, зокрема мезолімбічної дофамінової системи, і те, як вона пов’язана з формуванням патологічних залежностей.

Учений активно досліджує такі явища, як:

• механізми виникнення азартної залежності (ігроманії);
• подібності й відмінності між ігровою та наркотичною залежністю;
• роль дофаміну й ендогенних опіоїдів у формуванні «бажання» (wanting) та задоволення (liking);
• чинники, через які поведінка стає компульсивною й виходить з-під контролю.

Робінсон — автор численних наукових статей і оглядів у провідних журналах із психології та нейробіології (Nature Reviews Neuroscience, Behavioral Brain Research, Addiction Biology тощо). Його роботи широко цитуються, а висновки використовуються в дослідженнях про залежності в усьому світі.

Завдяки його внеску в науку, сьогодні ігроманія розглядається не як проблема сили волі, а як біологічно детермінований розлад, пов’язаний із порушенням роботи систем винагороди й навчання в мозку.

Чому люди втрачають контроль

Майк Робінсон виокремлює такі механізми, завдяки яким гравці «залипають» у грі та втрачають контроль.

Невизначеність як ключовий фактор

Одним із головних елементів азартних ігор є постійна невизначеність. Гравець ніколи не знає напевно, отримає він виграш чи ні, і якщо так, то яким він буде. Саме ця невизначеність викликає в мозку сплеск дофаміну — речовини, що відповідає за задоволення й передчуття нагороди. При цьому максимум дофаміну фіксується не в момент виграшу, а в очікуванні результату. Це і є головна пастка: мозок «винагороджує» не підсумок, а сам процес, тому людина знову і знову повертається до гри.

Світло і звук як стимули

Казино чудово розуміють силу сенсорних ефектів. Мерехтливі вогні, звуки фанфар після виграшу — все це створює ілюзію свята й успіху навіть тоді, коли гравець фактично залишається у мінусі. Особливо яскраво це проявляється в сучасних слотах: кожна комбінація супроводжується своєю мелодією, через що людині здається, що виграшів більше, ніж є насправді.

Програші, замасковані під перемогу

У багаторядкових слотах гравець може одночасно виграти на одній лінії й програти на інших. Загальний результат негативний, але завдяки музиці й візуальним ефектам створюється відчуття виграшу. Це явище отримало назву «losses disguised as wins» — «програші, замасковані під перемоги». Для мозку це справжній обман: він отримує сигнал нагороди й закріплює поведінку.

Ефект майже-виграшу

Досить часто можна спостерігати ситуацію, коли після зупинки барабанів до великої переможної комбінації не вистачає лише одного символу на своєму місці. Мозок на таку ситуацію реагує майже так само, як на реальну перемогу — людині здається, що удача близька, і вона не може зупинитися.

Ілюзія майстерності

Практично всі азартні ігри створюють враження, що успіх залежить від навичок гравця — вибору стратегії ставок і фінансової тактики. Якщо щодо беттингу таке враження має хоч якесь логічне підґрунтя, то для ігор казино — це небезпечне самошахрайство. Адже насправді шанси завжди на боці казино. Тільки ілюзія контролю, яка підтверджується періодичними виграшами, утримує гравця в грі.

Наслідки

За даними досліджень Майка Робінсона, щороку:

• у кожного п’ятого гравця в казино й кожного десятого беттора виникають певні фінансові та соціальні проблеми через його захоплення азартними іграми й ставками;
• не менш як 2% азартних гравців стикаються з важкою формою залежності від гри на гроші. Причому щороку середній вік лудоманів (так у розмовній мові називають тих, хто страждає від азартної ігрової залежності) молодшає.

Висновок: азартні ігри — це система психологічних гачків, продумана до дрібниць. Розуміння їхньої роботи — перший крок до усвідомленого ставлення й здатності вчасно зупинитися.

Сприймайте азартні ігри не як можливість щось виграти, а як оплачувану вами розвагу (на кшталт відвідування кінотеатру, щоб подивитися цікавий фільм, або купівлі квитка на футбольний матч улюбленої команди). Просто насолоджуйтесь процесом гри, і тоді можливий виграш стане приємним бонусом (на кшталт акції в магазині «Ви наш мільйонний покупець»).