Сергій Дзінзірук: «Я ніколи не думав, що ходитиму з автоматом»
Колишній чемпіон світу в першій середній вазі Сергій Дзінзірук (37-2, 34 КО) розповів, як його змінила війна.
- Сергію, коли, де та за яких обставин Вас застала війна 24 лютого?
– Я був вдома, як і більшість українців. Війна нас застала вдома о 5 ранку. Спочатку аеропорт в Броварах розбили, далі військову частину почали.
Як і всі, я почав думати, що робити з сім‘єю і через 5 днів ми виїхали до наших друзів в Коломию. Я відвіз дружину та дітей у безпечне місце, а сам повернувся до Броварів.
- Розкажіть про свою допомогу армії? Можливо, було щось таке, чим не займались ніколи в житті?
– Після 24 лютого життя повернулось на 180 градусів. Я ніколи не думав, що ходитиму з автоматом, чергуватиму, когось ловитиму. Гуманітарною допомогою також займались на початку. Я не можу сказати, що робив щось одне. Все, де ми могли бути корисними своїй країні, ми старались робити.
- Можете детальніше розказати про боксерську родину в Україні? Чи були ті, хто дивували Вас своєю позицією?
Боксерська позиція саме в Броварах була дуже чітка. У нас є президент федерації Сергій Валерійович Ілюхін, який зібрав нас з хлопцями: ми всі знали, що робити і куди бігти.
Річ в тім, що ми всі знаємо один одного, дружимо і я знаю, що кожен з тих, хто поруч не відведе. Але якщо до нас хотів хтось приєднатись, то старались чужих людей не брати, – сказав Дзінзірук.
