Історія, яку ви навряд чули: одного разу динамівці здали гру і довели до сліз головного тренера

Одного разу на інтервʼю у Дмитра Гордона Віктор Серебряніков розповів історію, яку ви навряд чули. Виявляється, коли тренером «Динамо» був Валерій Маслов, то динамівці здали гру і довели його до сліз:

«1966 рік. «Баку» та «Ростов» билися за срібло. У «Нафтчі» матч у Києві. Увечері приїжджають до мене на базу хлопці, з якими грав у юнацькій збірній, — Банішевський, Маркаров, Брухтій. Мнуться. Зрозуміло, гра їм потрібна. Відповів: «З командою радитимемося. Діду говорити не стану».

Маслов перш тренував «Ростов, ясно, що в цій гонці був за них. Простягли мені куль — навіть не уявляю, скільки там було. Зібрали 11 футболістів основи. Якщо віддаємо гру, зараз же деребаним гроші. Усі голосують «за». І зненацька подає голос Бишовець.

Каже: «Братці, раптом Щербицький дізнається?» Відповідаю: «Хто дізнається, якщо ти не скажеш? А не хочеш — гаразд, гроші поверну». Я вирушив з кулем до виходу. Так Бишовець побіг за мною, схопив за майку. Ледве не порвав: «Я пожартував! Давай сюди!» Всі разом поїхали до готелю «Москва», де «Нафтчі» жив. Домовились, що обіграють нас в один м'яч.

Але на полі Бишовець почав дивувати. У бомбардири рвався. Бабки взяв — а забив! Ми таки програли 1:2. Дід (так називали Віктора Маслова), ні слова не кажучи, сів у машину та поїхав. Розплакався. Зрадили ми його.

Його частка в мене була. Як бути? Дзвоню: «Віктор Олександрович...» — «Сволота проклята!» - «Можна приїхати?» Все йому розповів. І про договір, і про Бишівця. Віддав кульок — залишалося в ньому тисячі півтори одними стольниками. Він побачив, які гроші на кону, в шоку був: Мене посадять!».

Джерело: В гостях у Гордона

«Випивка та ліжко обов'язково». Як у СРСР дружини футболістів допомагали вигравати матчі