Снідав зі срібним призером Суперліги та влучав 100-те очко. Зіграв на баскетбольній Універсіаді та ділюся історіями
Що тут роблять стільки топ-гравців?
Якщо ви думали, що 9 квітня разом із сезоном Суперліги весь український баскетбол поїхав на дачу (так, Дмитре Олександровичу?), то ви сильно помилялися. Беззаперечно, велика частина команд пішла у відпустку, баскетболісти роз’їхалися по домівкам, але молоді виконавці ще мали майже два ігрових місяці в загашнику. Велика частина гравців Вищої та Суперліги були залучені до участі у Молодіжній лізі та Універсіаді.
Гравці, які ще півтора місяці тому вирішували питання на вершині українського баскетболу, вдягнули форми університетів і на рівні зі звичайними студентами рубляться за нагороди для ВНЗ.
Я, як студент системи СумДУ, отримав можливість взяти участь у першому етапі цього цікавого дійства, щоб поділитися з вами крутим досвідом.
Трішки про формат
На груповій стадії змагання команди були поділені за регіональним принципом у терцети. Нашими опонентами були два київські заклади – НУФВСУ та НУБіП. Зустрічі проходили, за всіма традиціями цьогорічної «вишки», на базі «Сокіл» у Пущі-Водиці, що неподалік Києва.
Склад СумДУ був сформований переважно з гравців однойменної професійної команди та підсиленням у вигляді двох виконавців Суперліги: Михайла Шкоди з «Дніпра», та Лева Кошеватського з «Київ-Баскета».
І ні, це не сумчани такі хитрі, у інших групах, наприклад, Львівська Політехніка та франківський НУФВСУ-КФВ також були представлені професійними виконавцями, ще й на чолі мали коучів з еліти ЧУ Євгена Мурзіна та Ярослава Зубрицького.
Для чого гравцям рівня Суперліги, які до того ж мають тренувальний процес у клубі, участь у студентських змаганнях? Розповів Михайло Шкода:
«Ми лише трохи відпочили і майже відразу ж почали підготовку до наступного сезону. Стосовно Студентської ліги, ще по завершенню чемпіонату я був на зв’язку з тренером «СумДУ» Ярославом Ковальовим. Він зателефонував мені з пропозицією виступити на Універсіаді, бо я випускник СумДУ. Хотів допомогти команді, тому довго не думаючи погодився. Звичайно, обговоривши і отримавши дозвіл у коуча та керівництва «Дніпра».
Хто хоче в Суперлігу?
Усі розуміють, що міжсезоння – це період чуток та розмов. Хтось обговорює можливе підвищення у класі, залучає гравців, хтось їде у збірні — баскетбольне життя у розпалі.
Ось так, стоячи біля вікна у вагоні п’ятигодинного потягу Суми – Київ йшли розмови про майбутнє нашого баскетболу.
Деякі гравці тікають від Метра, дехто роздумує над завершенням кар’єри. Не так багато клубів уже мають склади на наступний сезон Суперліги, більш того, ще зовсім не відомо, хто виступатиме у нашій еліті. Чимало колективів хотіли б грати з найкращими командами країни, але ж пошук спонсорів ще те випробовування у сучасних реаліях.
Програв снікерс та 100 гривень за одне тренування
Загалом у цьому баблі СумДУ встиг провести лише одне повноцінне тренування. Для мене це був дуже цікавий досвід, навіть опускаючи награвання комбінацій, вправи та інше. Присутня купа крутих моментів, які піднімають командний дух.
Ще на розминці я погодився на пропозицію покидати з центра майданчика від одного з найвідоміших гравців команди, в результаті програв шоколадку. Наприкінці заняття коуч поклав символічну суму на тактичну дошку за умови, що її забере той таки снайпер, що перший влучить з іншої половини корту – переміг розігруючий команди Суперліги.
Звичайно, я просто не міг не використати можливість зіграти один на один із плеймейкером срібного «Дніпра»-2022/23 Михайлом Шкодою. Програв? – так, але не в «суху»!
«+90» за два матчі
На другий та третій дні нас чекали зустрічі зі столичними ВНЗ – СумДУ здобув дві перемоги зі спільною різницею забитих та пропущених очок «+90», трішки згодом розповім навіщо так багато.
У перший ігровий день перед нами було важливе протистояння з університетом фізвиховання, за який грали двоє баскетболістів Вищої ліги та Олександр Дюпін, який встиг провести 24 матчі за «Київ-Баскет» в минулому сезоні. 103:67 у підсумку, і саме мені пощастило пробити 100-те очко і традиційно пригощати команду піцою.
На ранок наступного дня зіграли з Національним університетом біоресурсів і природокористування, простіше – НУБіП. На табло очікувані 113:59, але у наших опонентів був ну дуже цікавий виконавець, який набрав 41 очко (!) – в масштабі рахунку це вражає. 19-річний бігмен Ярослав Карпюк не дарма провів частину сезону у структурі Львівської Політехніки – його данк запам’ятався мені як головний хайлайт баблу (з тих матчів, на яких я був присутній). Проти НУБіП я отримав вагомі десять хвилин ігрового часу, але, на жаль, відмітився тільки підбиранням та фолом.
Повертаючись до розгромів, всі фаворити намагалися максимально результативно перемагати аутсайдерів, і справа не у самоствердженні, а у чистій математиці. Плей-оф передбачає, що команди-лідери груп будуть поділені за рейтингом набраних і пропущених очок, тож набити найбільшу різницю було важливо задля полегшення подальшої сітки.
Побачивши таблицю найкращих бомбардирських перформансів групового етапу ви впізнаєте майже всі прізвища. Тут і 39 залікових балів від снайпера та капітана Сум Ігоря Стародуба, і Максим Дейна з Данилом Марківим з Луцька – по 30+ очок в окремих іграх. Ну а головною зіркою став, без заперечень, львівський талант з Суперліги Данило Кич – 52 очки проти тернопільського ЗУНУ.
Якщо пробігтися очима по іншим показникам, то побачите і Михайла Шкоду, який набрав рекордні 17 передач за матч, ну і абсолютно скажену цифру підбирань від гравця львівського університету фізвиховання Антона Нестерова – 32!
Уперед за медалями
Впевнені виступи у Пущі-Водиці дозволили СумДУ набрати третю різницю очок у всьому змаганні. Більше нас настріляв лише Хмельницький та «говерляни» з Франківська.
Завдяки цьому вже наприкінці травня сумчани, як і решта команд, вирушать у Івано-Франківськ, щоб визначити найбаскетбольніший універ України. У чвертьфіналі підлеглі Ярослава Ковальова зіграють зі столичним НТУУ КПІ.
Потягом додому йшла дуже цікава розмова про непереможну серію СумДУ – як команди Вищої, Молодіжної та Студентської ліг. Нарахували десятиматчеву серію без поразок (зараз уже більше) – сумчани востаннє програвали чемпіону другого дивізіону «Рівному» 31 березня.
