Склад «Динамо» (1965-1968) у карикатурах. Ексклюзивний матеріал

Погодьтеся, зараз складно уявити футбол без гумору. Всі ми прекрасно знаємо гумористів тієї чи іншої команди, або ж збірної, знаємо, спостерігаємо, розбираємо інтерв’ю на цитати. Проте, мало хто знає про футбольний гумор, який з’явився задовго до епохи новітніх технологій. Отож, представляємо вашій увазі футбольні карикатури з доповненням письменників-гумористів про гравців київського «Динамо» 1965-1968 років. Саме тоді, у 1965 році динамівці стали срібними призерами чемпіонату СРСР.

«… Бо футбол, попри всю його велемудру стратегію і тактику, - це гра. А у всякій грі, навіть і в шахах, є місце жартові, усмішці – тим соняшникам гумору, які особливо щедро родить українська земля» - уривок з книги «Веселий м’яч»

«…надійний він майстер. Люблю його за філігранність у техніці, за те, що саме тоді, коли найбільш потрібно, - Василь завжди виручить команду. І нас із вами порадує. А ще за те люблю, що й не пригадую, щоб його десь, колись, за щось, коли-небудь, хто-небудь із суддів попросив за межі поля вийти. Не пригадую такого!...А що може бути приємнішим, як бачити на полі не розлютованого, а усміхненого гравця!» - гуморист  С. Олійник про Василя Турянчика

«…наші динамівці у чемпіонаті 1967 року найменше м’ячів пропустили – одинадцять. А це щось значить! Виходить, Віктор стояв правильно і м’ячі брав гарно. Хіба дарма два роки тому мав приз «Огонька» як найкращий воротар країни».-  гуморист П.Сліпчук про Віктора Баранникова

«… І засвідчив на європейському рівні, що недарма його команда тільки одинадцять разів за сезон бачила м’яч у сітці своїх воріт. А могло ж бути вісім… Якби не оті три , що в першому колі так неждано вкотилися від московського «Динамо» в київські «золоті ворота». Ох, тоді згадався вірш про воротаря:      Здалось: уболівати вже кінчаю.Кляну фортуну й зву тебе мішком.Удар!... Кидок!.. Я все тобі прощаю. За це ядро, відбите кулаком.» - гуморист В.Юхимович про Євгена Рудакова

«…А Вадим Соснихін саме і є той громадянин, який заважає чужим форвардам бити не тільки по наших динамівських воротах, але й по наших динамівських штангам. І правильно робить… Соснихін – Захисник. І велика літера – це не помилка коректора, це помилки форвардів, яких атакував Вадим Соснихін». – гуморист М.Білкун про Вадима Соснихіна.

«Мова про другого номера динамівської оборони…За свідченнями спеціалістів, щоб хоч би на рівних боротися з нашою непробивною «двійкою», треба грати принаймі на п’ять з плюсом. Бо ліва його нога, знає, що робить права, а сам він добре відає, що в ногах чужих форвардів правди нема». – гуморист Ю.Ячейкін про Володимира Щеголькова.

«…Молодий, ще лиш третій сезон в основному складі, він має звичай схилятися перед атакуючими авторитетами тільки в тому смислі, як на залізничному переїзді схиляється шлагбаум перед моторним транспортом…Дуже перепрошую, та недарма в нього золоті колеса». – гуморист О.Лук’яненко про Сергія Круликовського.

«Кажуть: бояться його воротарі, ох бояться! Як пройде ото несподівано лівим краєм, як навісить на воротарський майданчик…»… Та хай там хоч що плетуть дилетанти, а печальний факт залишається печальним фактом: за весь довгий минулий сезон Левченко не забив жодного гола. Не забив! … Бракує ще Володимирові справжньої хватки майстра, бракує…»- гуморист В.Лігостов про Володимира Левченка

«… - це той Островський, що «Гроза». Для чужих форвардів, яких він невловимо перепиняє на далеких підступах до наших «золотих воріт» А іноді, коли буває, що називається «в ударі», - й для захисників, котрі боронять чужі, не золоті ворота». – гуморист Л.Сашко про Леоніда Островського.

«… люблю Йосипа Сабо і в хвилини найвищого тріумфу, коли його гарматний удар розстрілює сітку чужих воріт, люблю його і в хвилину злої невдачі. За всяких обставин він лишається для мене найдинамічнішим з усіх динамівців і найфутбольнішим з усіх футболістів. Бо я об’єктивний!» - гуморист Ф.Маківчук про Йосипа Сабо

«…дуже молодий, дуже скромний. Кажуть: Мунтян – зірка.Душа й зірка. Він же – диригент, він же бачить поле,як ніхто інший… Ментян – верткий, Мунтян – гнучкий, Мунтян – всюдисущий… Мунтян б’є пенальті, і в різні боки. Приміром, як б’є ліворуч, то воротар падає праворуч, а б’є праворуч, то воротар падає ліворуч.» - гуморист О.Чорногуз про Володимира Мунтяна

«Це молодий і талановитий спортсмен. Ростучий. Ім’я  його відоме вже не тільки в нашій країні… Вибивається в класики. Думаючи про нього, я одночасно думаю і про історію нашого спорту». – гуморист А.Косматенко про Федора Медведя

«…говорячи про Бібу, легко оперувати такими футбольними термінами, як всюдисущий півзахисник , диригент команди, диспетчер атак. Про такого універсального гравця , як Андрій Біба, можу писати навіть дисертацію…» - гуморист Ю.Прокопенко про Андрія Бібу

«Ви бачили, як грає Серебро? Коли він на полі, воротарі не знають, звідки і який м’яч влетить у їхні ворота: з центра поля чи з кутового; гарматний чи кручений; у «дев’ятку» чи рикошетом од штанги; у правий(лівий) чи ближній(дальній) кут». – гуморист О.Громов про Віктора Серебникова.

«…І всі часописи в спортивних зведеннях наголошують на відмінній грі Анатолія Бишовця. І всі коментатори роблять наголос на його імені, на його спритності та бойовитості». – гуморист В.Лагода про Анатолія Бишовця

«Хмельницькому – моє «Ура!»Оце-то віртуозна гра!Які прориви і фінти!Аж пальчики оближеш ти!Як він обводить!Як веде!Як він проходить!І т.д.! - Сьогодні я запропонував редакторові надрукувати цей вірш. Редактор сказав, що всі думки у вірші – правильні. І якби він був ще й написаний з такою майстерністю, з якою Хмельницький грає, то, безумовно, надрукували б». – гуморист Д.Молякевич про Віталія Хмельницького

«…Анатолій справді почав розкриватись. Почав заганяти на слизьке найдосвідченіших захисників світу. Навіть славнозвісний селтиківський Джеммел перед ним трусив колінами… Пузач став футболістом високого класу із своєрідним пузачівським почерком». – гуморист Є.Дудар про Анатолія Пузача.

«Коли Валерій проходить з м’ячем футбольне поле, недосвідченому уболівальникові важко визначити, біжить він чи летить. А якщо летить, то хто швидше – м’яч чи сам Валерій… Він почав свій шлях з кіровоградської «Зірки» і сам став зіркою на небі українського футболу». - гуморист Ю.Кругляк про Валерія Поркуяна.

Усміхайтесь на здоров’я!

 Всю інформаціювзято з книги «Веселий м’яч»  дружні шаржі Анатолія Артунянца ( 1968 )

Photo by книга "Веселий м'яч" ; " Футбол 1967"