Хотіли як краще, та вийшло як завжди. УЄФА проти «новостворених» клубів

Чи визнає найвпливовіша футбольна структура Європи відроджені львівські «Карпати» правонаступником старих? Чи загрожує це «Металісту» й «Кривбасу»? У цьому блозі намагаюсь знайти відповіді на ці питання й проводжу паралелі з іноземними клубами.

Що трапилось?

Нещодавно стало відомо, що УЄФА має намір покарати відроджені львівські «Карпати», вважаючи їх правонаступником однойменної команди Смалійчука. Спортивний директор «зелено-білих» Степан Юрчишин одразу спростував цю інформацію.

"Менше слухайте, що там пишуть, я вас дуже прошу. У нас все добре. Ніхто з УЄФА до нас не звертався. Ми – новостворений клуб «Карпати». Я не знаю, хто там і що пише", – різко відповів Юрчишин.

Натомість іншу інформацію дав ЗМІ головний тренер «Карпат» Андрій Тлумак: "Так, до клубу надходили документи від УЄФА. Із ними вже працюють наші юристи. І яке б рішення не ухвалили УЄФА та ФІФА – воно не вплине на розвиток нашого клубу. Нас просто переплутали з «Карпатами» Смалійчука, оскільки є назва та герб".

Такі дві різні відповіді від обох представників львівського клубу не можуть не непокоїти вболівальників «Карпат», які за останні 10 років ситі проблемами «зелено-білих». Як би ми не хейтили УЄФА й не називали її мафією, однак підстави покарати «левів» у них є. Ба більше, під гарячу руку згодом можуть потрапити «Металіст» і «Кривбас».

Що кажуть правила УЄФА та ФІФА?

У випадку з «Карпатами», йдеться про футбольне правонаступництво. Протягом останніх 15-ти років УЄФА та ФІФА намагаються захистити футбол від такого негативного явища, як фіктивне банкрутство. Таке явище практикують у багатьох, сусідніх до української, лігах – але про це трохи згодом.

УЄФА, CAS ідентифікують футбольний клуб не просто як конкретна юридична особа з реквізитами, а як бренд, який складається з таких елементів: назва, кольори, уболівальники, історія, спортивні досягнення, емблема, трофеї, стадіон, список гравців, історичні постаті тощо, які дозволяють його відрізнити від інших клубів. Збіг низки таких критеріїв може стати приводом для того, що клуб розглядатимуть як «спортивного правонаступника». І в такому разі він має нести відповідальність за виконання зобов'язань колишнього клубу.

Варто покликатись на Дисциплінарний статут ФІФА. «Спортивним правонаступником можуть визнати за місцем реєстрації, назвою, кольорам команди, гравцям, власникам тощо» (ст. 15, п. 4). Перелік може продовжуватись.

Що ж ми можемо побачити у нових «Карпат»? Та ж емблема, той же стадіон, та ж сама форма і т.д. Логотип, як відомо, клубові передали ультрас. Як фанат «зелено-білих» вважаю, що це дуже добре. «Карпати» хотіли зробити як краще, намагаючись зберегти всі цінності клубу. Однак усе це може призвести до негативних наслідків. Адже УЄФА може діяти радикально й не зважати на те, яким чином клубові дісталась стара емблема.

«Металіст» і «Кривбас» – історія ідентична?

Щодо харківського «Металіста», то в нього ситуація схожа. Емблему зберегли завдяки міській адміністрації. Також у харків’ян той же стадіон, кольори. Клуб навіть влітку перейшов на стару сторінку «Металіста» в соцмережах. Та й президент гучно заявляє, що «жовто-сині» продовжують історію старого клубу. До речі, переглядаючи правила УЄФА, мені стало цікаво, чи зможе «Металіст» виступати в єврокубках (якщо «Металіст», певна річ, туди вийде). Існує так зване правило «трьох років». У ньому йдеться, що клуб зможе виступати в єврокубках лише після трьох років перебування в професійному футболі. Так, «Металісту» фактично буде 3 роки в умовному сезону 2023/2024. Однак невідомо, чи УЄФА зафіксує момент створення 2020-го, як «Метала», чи все-таки 2021-го, коли клуб став «Металістом». І є велика загроза, що європейська організація таки стане розбиратись, чи є команда Ярославського правонаступником.

У «Кривбасі» ситуація не є дуже катастрофічною, як це може бути у двох попередніх клубах. Стару команду свого часу, можна сказати, вчасно ліквідували, не встигнувши набрати гору боргів. Відновлений клуб функціонує від 2015-го. А не так давно не без допомоги Зеленського «Кривбас» повернувся у професійний футбол. Традиційно для нашої країни, не обійшлось без якихось афер і махінацій. 20 серпня 2020 року інший криворізький клуб, «Гірник», офіційно змінив назву на «Кривбас». Перейшли до команди президент, тренер і гравці. «Кривбас» повернув власну емблему та продовжив виступи на стадіоні «Гірник». І зараз навіть будують нову арену для матчів. Сьогодні ж «Кривбас» разом із «Металістом» активно стукає в двері УПЛ. Що тут сказати – клуб під опікою президента)

Екскурс у Європу

Як я вже писав, практика «фіктивного банкрутства» активно поширюється європейськими лігами. Найчастіше це можна спостерігати в чемпіонатах Болгарії, Румунії та інших близьких до України країн. Не буду зосереджувати увагу на численних випадках, наведу одні найгучніші. Це ідеальні приклади, аби показати як робити не треба і як можна вчинити.

Афери софійського «ЦСКА»

На Трибуні вже були матеріали про цей клуб. Цього сезону «ЦСКА» зустрічався з луганською «Зорею» в Лізі конференцій. Також команди грали одна проти одної 2019-го в Лізі Європи. Хронологія подій така:

• Проблеми в клубі почались після 2010-го: 2013 року тренер «ЦСКА» Христо Стоїчков заявив, що клуб найближчим часом може зникнути з футбольної карти Європи;

• до 2015-го борги софійського клубу складали 15 мільйонів євро. Для болгарської ліги ця сума просто колосальна. Виплачувати борги, певна річ, було нічим;

• у сезоні 2015/2016 ФІФА й Футбольний союз Болгарії позбавили «ЦСКА» професійного статусу й клуб був змушений грати в аматорах;

• справою «ЦСКА» занепокоїлись у міністерстві Болгарії (як схоже)  й група інвесторів викупила чотириразового чемпіона країни «Літекс». Клуб перейменували в «ПФК ЦСКА-Софія» (Вітання «Вересу» й ФК «Львову»);

• 2017-го старий клуб визнали банкрутом, а новий викупив емблему та символіку заплатили 4 мільйони євро на аукціоні (краще, аніж 15);

• і вже 2021-го «ЦСКА-Софію» офіційно визнали правонаступником старого клубу, адже CAS знайшов усі підстави для такого рішення. На сьогодні з 15 мільйонів боргів, клуб змушений виплатити близько 5%. Сума може збільшитись згодом.

Після цього випадку стає зрозуміло, що наші клуби перебувають у схожій ситуації. Як би хто не бив у груди, що в них усе добре, що змусить УЄФА не вчинити з ними таким же чином?

Відродження легендарної «Парми»

3-разовий володар Кубку Італії, 2-разовий – Кубку УЄФА. Буффон, Верон, Креспо, Каннаваро, Тюрам – цей клуб точно викликає у багатьох ностальгію.

2015-го «Парму» офіційно визнали банкрутом. Від наступного сезону клуб відродився, розпочавши виступи в Серії D. Відтоді й нова назва – «Парма Кальчо-1913». Команда колосальними темпами рухалась до найвищого італійського дивізіону. Це перший клуб в історії футбольної Італії, якому вдалось пройти шлях від найнижчої до найвищої ліги всього за 3 роки. Зараз, на жаль, клуб виступає вже в Серії B на 13-му місці. Як відомо, до «Парми» повернувся легендарний Джіджі Буффон.

Шлях відродження «Парми» близький до наших «Дніпра-1» та «Металіста-1925». У клубі інша назва й емблема (хоча дуже схожа до попередньої). Наразі у футбольний структур немає претензій щодо того, що клуб є правонаступником старої команди.

Певна річ, хочеться, аби наші клуби повертали минулу славу й піднімали український чемпіонат на належний і конкурентоспроможний рівень. Без сумніву, представники нових «Карпат», «Металіста» й «Кривбасу» хочуть для власних уболівальників тільки кращого. Але дуже не хотілось би, щоб вийшло як завжди – з новими-старими боргами, трансферними банами, заборонами виступати в єврокубках. Мабуть, краще відмовитись на деякий час від гучних заяв про продовження історії і т.д. Адже це, знову ж таки, може призвести до поганих наслідків. Як не як, але в УЄФА та ФІФА таки є підстави вважати ці клуби правонаступниками старих.