"Керівництво зіпсувало блиск команди": екс-гравець Металурга поділився спогадами про своє перебування у клубі.
Запорізький "Металург" у свій час "славився" іноді дуже дивними трансферами, але є один гравець, який був загадкою абсолютно для всіх, починаючи з вболівальників закінчуючи журналістами. Ми віришили поспілкуватись з Матеусом, та з'ясувати: чому за 2 роки в "Металурзі" захисник жодного разу не з'явився на полі.
- Привіт, розкажи трохи про себе. Як ти зрозумів, що хочеш займатися футболом?
- Я почав дуже рано: у віці 3-4 років я вже грав у футбол, виграв багато чемпіонатів в дитинстві. У віці 14 років я вже покинув батьківський дім, щоб поїхати жити в інші міста, грати в футбол, і поступово можливості для зростання відкривалися.
- Ти в ранньому віці поїхав грати в Ібіцу (Іспанія). Чи були відмінності для тебе між бразильським та іспанським футболом?
- Взагалі-то, я грав за команду Ібіца, але це було в Бразилії, в штаті Баїя, де було зосереджено багато великих команд країни. У той час у Сантоса були Гансо і Неймар, виступи за Ібіцу були неймовірним досвідом!
- Сайт transfermarkt.com показує що у тебе два громадянства: бразильське і німецьке. Чи правда це і чому це так?
- Так, У мене дійсно подвійне громадянство. Серед моїх родичів є вихідці з Німеччини, тому я взяв громадянство цієї країни.
- Перейдемо до найцікавішого. У березні 2011 ти опинився в запорізькому «Металурзі». Як це сталося, як ти дізнався про інтерес українського клубу?
- Мої представники надіслали DVD із зображеннями, кадрами ігор команд, у яких я грав, і тодішньому президенту це дуже сподобалося, і він дав мені можливість пройти тест. Я приїхав на перегляд разом із Джефферсоном. На тестовому тижні я дуже добре себе показав.
- Для багатьох було в той час загадкою, чому тебе жодного разу не випустили на поле. Особисто я чув що це все було через травми. Розкажи ти, чому тренерський штаб не дав тобі шансу показати себе в першій команді? Адже навіть у першій лізі, ти не вийшов на заміну.
- Я багато страждав від травм, насправді, я страждаю й досі. Думаю, що це моя генетика. Але мова була великою перешкодою, тому що я не міг виявляти свої фізичні труднощі, і той, хто перекладав, можливо, робив це неправильно, я відчував певну заздрість з боку бразильця, який грав з нами. Тому що, я мав хорошу зарплатню. Замість того, щоб той гравець, який на той час був зіркою команди, допомагав мені, він став на моєму шляху. Та, ймовірно, погано говорив про мене, тренеру, тренерському штабу та гравцям. Був час, коли я добре, дуже добре тренувався, але навіть в цих обставинах я не отримував шансів, це забирало у мене мотивацію! І я врешті-решт відмовився від цього, ходячі вночі на вечірки. Я був дуже розгубленим.
- Ти в "Металурзі" пройшов все що можна: і виліт з УПЛ, і Першу лігу і знову повернення — весь спектр емоцій. Що запам'яталося саме більше?
- Я пам’ятаю, що коли я прибув до «Металурга», він перебував у хорошому стані, але згодом (вважаю, через погане керівництво) у нього була чорна полоса, яка закінчилась пониженням у класі. Тоді я не дуже розумів, але потім побачив, що в цьому вильоті винні директори! З команди пішли багато хороших гравців у великі команди. Нинішній капітан збірної України з «Металурга», вони були гравцями «Шахтаря», «Динамо», грали у Європі. Це був дуже гарний час, але фактори поза полем, адміністрація - зіпсували цей блиск! Я знайшов багато друзів: Ліму, Ашрафа та Мілоша Йокіча, ми завжди були разом. Також захисник Матеус був дуже хороший. А у Жуніора було багато марнославства та високе его. Але Запоріжжя мені дуже сподобалося, сумую за ним!
- Ти пам'ятаєш той матч в Севастополі і гол рукою?
- Чесно кажучи, дуже слабко. Пам'ятаю суперечки, які це викликало, але не більше того. Смутно пам'ятаю той епізод.
- В останньому турі вам треба було обіграти "Геліос" , і що б "Буковина" відібрала очки у "Севастополя", чи очікували ви від команди з Чернівців такий подвиг?
- У тому матчі я був на лаві запасних. У мене все було добре, я очікував, що вийду на заміну, але мені не надали такої можливості. Команда вірила, що переможе! Що стосується іншого результату, то коли наш матч закінчився, ми дивилися, чекали, вболівали і, слава Богу, все обійшлося, ми почали святкувати!
- Після закінчення сезону ти покинув клуб і після цього ніде офіційно не грав. Чи були якісь пропозиції після "Металурга"?
- Я їздив по Європі, але травми не дозволили мені більше грати. Був варіант опинитися в "Газ Метані" в Румунії, але я не захотів і поїхав додому.
- Чим ти займаєшся зараз? Ти залишився у футболі або вибрав іншу сферу діяльності?
- У мене є академія бодібілдингу, футбольна школа для дітей; також я працюю парламентським радником федерального депутата, політика з мого штату. Я більше не граю у футбол, але я допомагаю багатьом молодим людям у фізичній підготовці, пробуватись у клубах.
- Чи стежиш ти за війною в Україні, яку розв'язала Росія? Що говорять з цього приводу у тебе на батьківщині?
- Ми слідкуємо, нам дуже сумно. Вважаємо, те, що робить Росія - несправедливим, в Бразилії всі за Україну! Шкода, що наш президент боїться висловитись, бо може потрапити під тиск з боку Росії, адже ми там від чогось залежні. Але взагалі ми дуже переживаємо, коли чуємо про цю війну!
- Що б ти хотів побажати жителям Запоріжжя та України?
- Я хотів би побажати багато миру! Роки, які я прожив в Україні, були чудовими, люди були дуже доброзичливими з гравцями, мені дуже сподобалося місто. Побажати українцям залишатись міцними, що Бог їх благословляє, щоб вони були щасливі!
Дякую, Запоріжжя, дякую, Україно!
Матеус, дякуємо за інтерв'ю! Спілкувався: Дмитро Горін спеціально для ЗАПОРІЗЬКИЙ ФУТБОЛ | NEWS
