Ексклюзив. Тимофій Шеремета: «Всі хто залишався у Металурзі до кінця - чекали дива»

Друзі, вже доброю традицією стало щомісячне інтерв'ю з цікавими гостями. Предноворічна бесіда була з Євгеном Опанасенко, а сьогодні ми поспілкуємось з гравцем, який залишався у Металурзі до самого кінця, чим довів свою вірність команді. Воротар, гарний співрозмовник - Тимофій Шеремета.

- Тимофію, привіт. Розкажи, коли ти почав цікавитися футболом?

- Мені футбол симпатизував з дитинства, кожен день у дворі ганяли м'яч з хлопцями, а у 8 років мене мама за руку повела займатися футболом.

- Чому обрав саме воротарську позицію? Хто для тебе був прикладом для наслідування?

- Почав займатися футболом на позиції центрального півзахисника. Мені було 9 років і ми з командою вирушили на турнір в хмельницькій області, на другий день турніру наш воротар зламав руку , а іншого не було. тренер запропонувати пограти у воротах , мій перший матч був на позиції воротаря у півфіналі цього турніру. Ми тоді виграли без проблем , у мене особливо і роботи не було , а ось у фіналі ми дійшли до серії післяматчевих пенальті і я відбив два пенальті , ми виграли турнір. Тренери сказали, що у мене може все вийде у майбутньому на цій позиції , і я почав наполегливо займатися в рамці воріт.

- Ти вихованець хмельницького Поділля, як на тебе вийшли представники Металурга?

- Так, я займався в Поділлі, мені мій перший тренер - Порицький Олександр Іванович сказав: "Є можливість поїхати в два клуби на перегляд , Дніпро або Запоріжжя" - я вибрав Запоріжжя.

- У Металурзі завжди позиція голкіпера була конкурентноздатною, навіть у дублі. Коли ти грав, то була конкуренція між тобою і Максимом Бабійчуком, з чим пов'язуєш такий феномен запорізької воротарської школи?

- У мій час в Запоріжжі, починаючи з дитячої школи і до першої команди , були дуже висококласні тренери, та й умови були всі для того, що б прогресувати і рости. Тому запорізька школа завжди славилася своїми воротарями.

- Довгоочікуваний дебют в УПЛ відбувся в матчі проти Динамо. Відчував мандраж перед матчем?

- Так, пам'ятаю цей день чудово, ці емоції не передати словами. Коли ти з дитячої школи ростеш і мрієш грати за першу команду, мандраж звичайно був , згадай склад динамівців: Шовковський, Віда, Драгович, Велозу, Сидорчук, Ярмоленко, Гусєв і т.д. Скажи, як тут не мандражувати? Але як я вийшов на стадіон, побачив свою маму на трибунах , мандраж втихомирився і почалася гра, ну а далі ви знаєте.

- У новому сезоні на початку з грошима у команди все було добре, але вже у вересні з'являється новина про припинення фінансування. Яка була перша реакція?

- Перша реакція, що це все не правда і це відбувається точно не з нашою командою.

- Як відреагували футболісти на цю новину?

- Всі були в шоці, ніхто не міг повірити, адже така команда, з такою історією, припиняє своє існування, було жахливо та важко морально.

- Керівництво якось спілкувалося на цю тему з командою? Якщо так, чи обіцяли що все налагодиться?

- Особливо і не спілкувалися, сказали фінансування не буде і хто хоче піти може забирати документи, всі хто залишився до кінця - чекав диво, твердо вірив, що все таки Металург (Запоріжжя) буде жити.

- Коли стався момент прийняття? Мовляв"це вже точно кінець"!

- Після останньої гри з Динамо. Напевно через день, прийшло прийняття.

- Чи були якісь пропозиції від клубів після Металурга?

- Була одна конкретна пропозиція від Чорноморця, не знаю чому, але тоді я всією душею хотів до Європи, але зараз впевнено скажу: краще ніж вдома, ніде не буває .

- Як з'явилася можливість опинитися у Литві?

- Через агента зі Львова, звуть його Олег, він допоміг туди потрапити.

- Чому не вийшло закріпитися в Таркаї?

- Ну все таки я там пограв, та може в цілому ігор 20-25, але все ж чого варто побувати в еліт-раундах Ліги Європи. Були розбіжності зі спортивним директором, і ми прийшли до того, що мій час у команді закінчився.

- Далі була поїздка до Вірменії, в березні ти переходиш в Локомотив, в команді на той момент вже грали українці. Хто був ініціатором твого запрошення?

- Ініціатором був: Гаврилов Володимир Миколайович. Тренер воротарів, я коли в Металурзі був у дублі, він мене ще тоді хотів забрати у Волинь. На той період він був тренером воротарів Волині Луцьк, я дуже хотів з ним працювати і поїхав не роздумуючи.

- Наступне питання не з приємних, але все ж. Скандал з договірними матчами, тоді у цю історію потрапив не тільки Локомотив, а майже вся Друга ліга Вірменії. Але я бачив список, який складається тільки з українських гравців. Невже, інших національностей там не було?

- Моя думка - це була дискримінація, дуже багато українців на той час приїхали в чемпіонат Вірменії. І ось сам подумай, як можна звинувачувати команду в договірних матчах, коли команда йде на першому місці? Звинувачувати в переможних іграх, і це найдивніше для мене.

- Тобі та іншим хлопцям довелося йти в Лозанну і оскаржити рішення Федерації футболу Вірменії, вам вдалося виграти суд. Чи були якісь компенсації від вірменської сторони?

- Так, довелося йти в Лозанну, так як Вірменська Федерація відмовлялася, про що або розмовляти, компенсації ніякої не було, хоча вони відняли один рік футбольного життя, не обгрунтовано і брудно.

- Повернення в Україну. В Ужгороді ти не зіграв жодного матчу і пішов в оренду в "Кочише", але і там з ігровою практикою не склалося. З чим це пов'язано?

- Тоді я був без команди, у Ужгорода залишився один воротаря, ми зідзвонилися і домовилися, що я приїду на один місяць. А хто хоче, що б грав людина, яка місяць буде в команді? Сам розумієш. В Кошице я був не в оренді, а перейшов туди вільним агентом. Мене запрошував один тренер, після першого туру, ми програли - 3:0 (я не грав). Тоді думав що буде мій шанс - наступна гра, але тренера на наступний день прибрали. Прийшов новий тренер, відразу в перший день він мені дав зрозуміти, що на воротаря легіонера взагалі не розраховує, я зрозумів що грати я не буду. Коли ми розривали контракт, тренер так і сказав: "якщо б у тебе був європейський паспорт - взагалі ніяких проблем, але так як ти легіонер, то вибачай, що так вийшло".

- На початку цього сезону, перехід в Олімпік. І на початку команда була поруч з лідерами, але на те , щоб триматися за Альянсом і Оболонню сил вже не вистачило, з чим пов'язана не дуже яскрава кінцівка першої частини сезону?

- У команди було завдання на перше коло бути у топ-8, команда з цим завданням впоралася на ура. Якби почалася відпустка відразу після останнього туру в Ужгороді, ми тоді займали 5 місце. Була гра в запасі, то я думаю все склалося б по іншому. Нам не вистачило швидше за все концентрації, деякі основні гравці отримали травми, а рівноцінних замін у нас не було, з цього і попливли.

- І ось, на початку місяця з'являється інформація що команда розпущена. Як керівництво вам сповістило цю новину?

- 31 січня написали в групу, що завтра збирають всіх в офісі і віддають документи, так як фінансування немає.

- Як тобі сітка збірної України, для відбору на ЧС-2022? Як оцінюєш шанси нашої збірної проти шотландців?

- Шанси є завжди і проти будь-якого супротивника, головне в це вірити. Вірю, що у наших хлопців вийде завоювати путівку на ЧС-2022.

- Хто імпонував більше: Шевченко чи Петраков?

- Два дуже сильних тренера, не можу когось вибрати.

- Зараз йде Чемпіонат Європи з футзалу, де збірна України показує пристойні результати. Слідкуєш за турніром?

- Так, звичайно слідкую, підтримував хлопців через екран, вони молодці і їм великий респект!

- Як проводиш вільний від футболу час?

- Проводжу його в колі сім'ї, з рідними людьми.

Ми бажаємо успіхів у подальшій кар'єрі! Дякуємо за розмову!) Спілкувався Дмитро Горін спеціально для ЗАПОРІЗЬКИЙ ФУТБОЛ | NEWS