Що відбувається з Маліновським в «Марселі»: провів 2,5 місяці без голів та асистів – і втратив місце в старті
Розбираємось, чи дійсно в українця серйозні проблеми.
Від генія світового футболу до найгіршого гравця в історії. Така вона, фанатська любов, яка часто не має середніх станів, а коливається між найбільш радикальними почуттями.
Такі емоційні гойдалки рідко коли залежать від назви клубу, країни або ще якихось сторонніх факторів. От, наприклад, Руслан Маліновський, який ще півтора місяця тому вибивав «ПСЖ» з Кубка Франції, після кількох сірих матчів отримав дозу критики від французьких фанатів.
Власне, останні півтора місяця ілюструють всю кар'єру Руслана у Франції. Ейфорія після підписання забивного українця змінилась розумінням: півзахиснику потрібен час на адаптацію. Розбираємось, на які труднощі натрапив українець у Лізі 1 та чи є шанси їх перемогти.
Як грає «Марсель» і яку роль відіграє Маліновський
«Марсель» після майже року тренерства Ігора Тудора – це той випадок, коли оцінити рівень роботи коуча не так просто. На перший погляд, за повних десять місяців з моменту прощання з Сампаолі, команда так і не «злізла» з раніше награного модуля. Основна схема з трьома захисниками, «квадратом» у центрі поля та одним форвардом – лишилась незмінною.
Втім, за схожими принципами Тудор працював і до «Марселя». Головна відмінність між базовими ідеями двох тренерів – це бажання контролювати гру. Якщо футбол Сампаолі передбачає домінування у кожній з фаз гри, то задумки Тудора – більш прості та швидкі.
За рік для «Марселю» звичним став лише ситуативний пресинг, гравцям дозволено мінятись позиціями, а простіші розіграші при початку атаки – це частина стилю «Олімпіка». Такі зміни легко пояснюються. По-перше, головним своїм ідейним взірцем Тудор вважає Джан П'єро Гасперіні, який також є адептом динамічного, але все ж таки більш вертикального футболу, що в ідеалі не передбачає довгих позиційних розіграшів.
По-друге, за календарний рік «Марсель» зробив понад два десятки трансферів. Фактично робота Тудора звелася до спроби вмістити купу новачків у одній команді. А вони, підібрані спортивним директором, часто слабко поєднувались.
Як найбільш ілюстративний приклад, можна згадати колумбійського Луїса Суареса, якого спочатку купили, потім заграли за основу, а потім все ж вирішивши віддати перевагу Алексісу, а колумбійця маринували на банці та здали в оренду.
Для чого «Марселю» потрібен Маліновський
Наскільки б пафосно це не звучало, але це потрібно занотувати: у «Марселі» Руслан покликаний замінити багаторічного капітана та лідера команди Дімітрі Пайета. Саме на ігрову роль півзахисника з відмінним пасом, хорошим дальнім ударом і вмінням виконувати стандарти брали Маліновського.
Оригінального ж Пайета з роками почали доїдати травми. Тудор, який на початку сезону почав відкрито конфліктувати з капітаном команди, з часом просто обмежив роль Дімітрі до запасного гравця.
Враховуючи схожість ідей Тудора та Гасперіні, Маліновський мав би фактично грати самого себе у команді, тренеру якої дуже близькі принципи «Аталанти». Тобто додавати динаміки у гру, бути лідером у доставці м'яча та створенні гостроти на фінальній третині поля.
Чи є проблеми у Маліновського у «Марселі»
Кар'єру Руслана у Франції можна поділити на три періоди.
Перший – приїзд у нову команду та січнево-лютневі матчі. Відразу після підписання Руслана Тудор проговорив: темп гри у Франції взагалі-то вищий, ніж в Італії, але гравець, мовляв, гарно готовий фізично, тому можна відправляти його відразу в бій. Тому і дебютував Маліновський після лічених тренувань у складі нового клубу.
Приблизно на перші місяці у команді припадають найгірші ігри Руслана за «Марсель». Він, гравець центра поля, у кількох матчах взагалі статистично був найменш задіяним у гру з-поміж всіх «марсельців».
Другий – довіра тренера конвертувалась у період між серединами лютого та березня. Саме тоді Руслан забив «ПСЖ» та провів «Марсель» у півфінал кубку Франції. І здавався на рівні з Алексісом кращим гравцем групи атаки у команді.
Третій період – це останні п'ять матчів, які «Марсель» відіграв після вильоту з Кубку Франції від «Анессі» з Ліги 2. Тудор вперше публічно згадав Руслана за нереалізований момент (влучення у поперечку). Та почав притримувати гравця на лавці запасних. Якщо взяти два останні матчі, то українець вперше двічі поспіль залишився на лаві запасних та зіграв всього 9 та 14 хвилин.
Якщо ставити питання, чи є проблеми в Маліновського в «Марселі», то відповідь – скоріше так, ніж ні. На жаль, адаптація Руслана затягнулась: за чверть сезону він поки не став тим гравцем, який дає команді унікальні якості. Скоріше навпаки, реально впливає на гру команди, лише виходячи із лави запасних.
Не додає впевненості, що остання гольова дія українця була ще в лютому – 2,5 місяці він мовчить. Враховуючи одну з найближчих до воріт суперника позицій в складі «Марселя», це вже насторожує. Це можна б було компенсувати залученістю в гру та креативом на попередніх стадіях, але цього також недостатньо.
Найбільше Маліновському не вистачає розуміння партнерів. Граючи у парі з Гендузі, немає чіткого розуміння, хто з атакувальних півзахисників має відповідати за передостанній пас та грати ближче до воріт суперника. Виникає враження, що вони дещо заважають один одному.
У парі з Ченгізом Ундером ситуація ще складніше: турок, який часто піднімається в одну лінію з нападником, наче й залишає Руслана єдиним гравцем у зоні між атакою та півзахистом. Але діяти ефективно у такій ситуації Маліновському заважає недостатньо високий рівень передостаннього пасу та необхідність бути першим у відборі при втраті м“яча.
Звісно, велика частина цих проблем лежить саме в адаптації. Руслан прийшов в нову команду та новий чемпіонат в середині сезону. Ще й сам «Марсель» не мав чітко побудовану структуру гри та досить велику кількість новачків, щоб це можна було швидко виправити. А команда такого рівня завжди знаходиться під тиском необхідності здобуття результату.
Наприклад, у «Аталанті» кращу версію Маліновського ми побачили лише під час другого повноцінного сезону. Тому, попри всі проблеми, не можна сказати, що майбутнє Руслана у «Марселі» виглядає безнадійно.
Очевидно, що другу половину важко назвати успішною і для самого «Марселю». Команда, крім вильоту у півфіналі кубка, вчисту програла чемпіонську гонку за дуже проблемним ПСЖ, хоча на момент зимового трансферного вікна перспективи поборотись за титул були. І зараз просто бореться за почесне срібло чемпіонату.
***
Важливо зафіксувати: Маліновський – входить у плани «Марселю». Уже влітку він матиме змогу провести нормальну передсезонну підготовку. До того ж керівництво команди довіряє Тудору і не планує шукати нового тренера на наступний сезон.Тому саме перший повноцінний сезон Руслана у «Марселі» буде вирішальним, а не кінець цього.
