«Хотів би ще раз побувати в Донецьку»: як «Шахтар» попрощався з ЛЄ на «Велодромі»
Гол Судакова на мить змусив фанатів «Марселя» затихнути.
Ірина Козюпа побувала на матчі «Шахтаря» в Марселі – і побачила наживо все, що передувало прикрому вильоту української команди з єврокубків.
Це проєкт за підтримки компанії FAVBET, яка виступає за розвиток та допомогу спорту в Україні навіть в умовах війни. Як і партнер футбольного клубу «Шахтар», який цього сезону гідно представляв нашу країну на міжнародній арені.
З цього тексту, що був написаний в дорозі з Франції в Україну, ви дізнаєтесь:
⚽ Як в Марселі перекрили станцію метро заради вболівальників гірників;
⚽ Французький журналіст згадує свою поїзду в Донецьк на матч команд у 2009 році:
⚽ Які позитивні моменти Дарійо Срна відзначив в цьому матчі.
А тут лінки на інші два репортажі, щоб у вас була повна картина з цього виїзду.
«Шахтар» перед «Марселем»: Квіткова на тренуванні, «залізна людина» Степаненко, вражаючий «Велодром»
Під час матчу переписувалися з колегою, з яким раніше працювали в одній газеті. Зараз він воює і буквально пише мені з окопів.
«Марсель» – це колись було моє перше справжнє футбольне кохання. Цікаво, що на теперішньому стадіоні залишилось від автентичного «Велодрому». Скоріше за все нижній ярус центральної трибуни».
Питає, як враження від гри і чи є відчуття, що «Шахтар» пройде далі. На табло вже рахунок 1:1. Судаков відкрив рахунок з пенальті, але гірники вже встигли пропустити від Обамеянга. Гра викликає тривогу. Пишу, що почали гарно, але виглядає на те, що не витримають весь матч.
«Смішна гра. Хоча мені тут один товариш пояснив, що треба дивитися лише топклуби, тоді не буде враження, що соккер – хаотична нудота», – сміється колега.
Потім розповідає історію про іноземних журналістів, які дуже хотіли в окопи, щоб зняти якусь жесть на фронті.
«Ходять з кислими пиками, нічого цікавого не назнімали. Потім напросилися в стабік. Це куди привозять поранених з поля бою. Зробили виняток для них, бо взагалі не можна. Теж незадоволені, бо за ніч привезли лише двох вбитих, а це їм нудно. Треба, щоб когось в крові і щоб кричав.
У нас дівчина – ще 30 років немає, а вже артилерійською батареєю командує. Таке їм не цікаво».
Писати про перемоги легко. Там емоції, радість, всі на позитиві. Коли пишеш про поразки, то ризикуєш перетворитися у стерв’ятників, як з цієї історії. Або в якусь Мати Терезу – програли, наробили купу помилок, але, які ж вони котики. Чи влаштувати плач Ярославни. І ще не відомо, що гірше. Написати адекватну критику і знайти баланс у своїх оцінках буває складніше, ніж здається.
Фанати «Марселя» підривали петарди, а заради безпеки вболівальників «Шахтаря» перекрили метро
Я сиділа в номері готелю і скидала голосові повідомлення польському журналістові Мареку. Він хоче написати на 24 лютого текст, як змінився український спорт за два роки. Потім зателефонував німецький журналіст Марсель, який хоче написати про повернення УПЛ. Він не знав про повернення вболівальників на трибуни і ця тема його дуже зацікавила. Почав розпитувати, яка квота глядачів на стадіонах і за яким принципом будуть продавати квитки.
Поки я розповідала про історичну подію для українського футболу, то за вікном лунали звуки, які нагадують не то грім, не то роботу ПВО. Насправді, це фанати «Марселя» палили петарди – і почали вже за три години до матчу. Наш готель буквально через дорогу від «Велодрому» і я чудово чула всі ці залпи. Ось як вони звучали.
Місцеві, навіть діти, на це ніяк не реагували. Взагалі. Спокійно пили собі пиво, спілкувалися, сміялися, трохи співали. Українців ці звуки лякали і їх було неприємно слухати. Головою розумієш, що це не ракети, але тіло реагує по-своєму. Фізично кожного разу здригаєшся і шукаєш, куди можна заховатися.
Окремо хочеться написати про заходи безпеки і про те, як супроводжували українських вболівальників на гостьовий сектор. Це була ціла спецоперація марсельської поліції та організаторів. Схема відпрацьована для всіх виїзних фанатів, а не тільки для українців.
Місце збору в центрі міста біля станції метро. Там вболівальники обмінюють придбані ваучери на паперові квитки. О 18:00 за місцевим часом поліція бере фанатів «Шахтаря» в кільце і веде в метро. Станцію перекривають для звичайних пасажирів і окремий потяг везе їх на стадіон. Там вболівальники у супроводі поліцейських зі щитами виходять з метро і заходять на гостьовий сектор.
Йти там зовсім небагато, але фанати «Марселя» встигають помітити людей з синьо-жовтими прапорами та атрибутикою суперника і активно їх засвистати. Ніякого дружнього розпивання пива перед матчем і перекличок. Добре, хоч петарди не кидали.
У гостьовому секторі було орієнтовно 150 вболівальників – стільки ж їх супроводжувало поліцейських. Ексклюзивні кадри цієї операції нам надав начальник відділу продажу квитків «Шахтаря» Олександр Мурадов.
Лише гол Судакова з пенальті змусив на кілька мить замовкнути стадіон
Я і моя поїздка на замок Іф в одному фото. В день матчу ця туристична локація виявилася закритою, але за 11 євро можна було поїхати корабликом (накшталт морської маршрутки) з символічною назвою Едмон Дантес на один з Фріульських острів і там прогулятися.
Підвела погода – з неба падав дощик, а в морі були сильні хвилі. Спочатку легеньке погойдування нашого судна, красиві види навколо, навіть жартома увімкнений в когось на телефоні саундтрек до «Титаніка». Раптом на ногах стало важко встояти, а тоді пролунала вказівка зійти з вниз на закриту палубу. Відразу перепрошую за свою морську термінологію та, можливо, недоречно, вжиті визначення.
Хвилі стали ще більшими, а кораблик здався ще меншим. Він з силою вдарявся у морську воду і десь в душі стало трішки лячно. Я згадала, що не вмію плавати. Було б тупо приїхати з країни, де триває така жорстока війна, і втопитися в Марселі. Так і знала – треба було йти гуляти в сад Лоншан.
Все обійшлося – острів вразив красою природи. Тільки зловіще завивав вітер. Якось так починаються фільми жахів, коли компанія вирушає кудись відпочивати чи потрапляєте на красивий пляж, який вас потім не випускає чи зістарює за годину. А ще почали закрадатися думки, а раптом зараз оголосять штормове попередження і не бачити мені футболу. На щастя, все закінчилося добре.
До чого це я – форма «Велодрому» нагадує хвилю. А переповнені трибуни – наче те бурхливе море, яке шумить, хоче накрити вас собою і затягнути на глибину. «Шахтар» тільки вийшов на розминку, а на стадіоні почався такий шалений свист і гул, що не чути було співрозмовника.
Але разом з тим не скажеш, що на «Велодромі» було пекло пекельне. Фанати «Марселя» поділені на різні табори – одні підтримують команду модульним шоу, інші палять фаєри і протестують проти всіх на світі – керівництва, футболістів, здорового глузду. Лише гол Судакова з пенальті змусив на кілька мить замовкнути стадіон, а решта часу вони не зупинялися.
Було тут ще кілька фіч, яких не бачила раніше. У другому таймі, коли Судаков виконував кутові, то стюарди розтягували велику сітку, щоб стримувати всі предмети, які летіли в його бік з трибун. Так вони кілька разів розтягували і складати ці свої чорні тенета, куди летіли пластикові стакани з-під пива та інші предмети.
А ще в пресцентрі журналістам наливають вино – біле та червоне. «Камон, це ж Франція», – посміхається пресаташе «Марселя» Валентин.
Хотіла запитати, чи були випадки, коли б хтось зловживав такою гостинністю, а Валентин почув, наче я питаю чи можна ще одну порцію: «Та, звісно, ні в чому собі не відмовляй». Ох, вже ці труднощі перекладу.
«Сьогодні аншлаг – продано більше 63 тисяч квитків. Це третій результат за останні два роки за кількістю глядачів», – радісно сказав Валентин.
У другому таймі фантастичного камбеку чи магії не трапилося. «Шахтар» поступився 1:3 і завершив свою єврокампанію. Пушич на пресконференції мав такий вигляд, як я, коли розумію, що могла прийняти краще рішення чи зробила помилку, але занадто пізно це зрозуміла і вже нічого не виправиш. Іноді досвід дається важкою ціною.
«Марсель» заслужив перемогу», – визнав Марино.
«Якби «Шахтар» грав з цим «Марселем» у листопаді чи грудні, то гірники б виграли»
Цього місьє звати Мішель. Француз був минулого тижня в Гамбурзі на першому матчі між командами. А ще він відвідував зустріч «Шахтаря» та «Марселя» в Донецьку. Тоді гірники пройшли французьку команду в 1/8 фіналу Кубка УЄФА.
«Це був мій перший та єдиний візит в Україну, – розповідає французький колега. – Мені сподобався Донецьк – залишилися приємні враження від свого перебування там. Люблю їздити не в туристичні міста. Зрозуміло, що в Києві багато пам’яток, музеїв та інших цікавих атракцій для іноземців, а мені цікаво подивитися на життя подалі від столиці.
Запам’яталася одна історія. Зайшов в один магазин і люди відразу зрозуміли, що я француз. У мене така зовнішність, що іноземці сприймають мене, як італійця, іспанця, турка, але не француза. А тут відразу зрозуміли мою національність. Запитав, звідки вони дізналися. Відповіли, що іноземці приїжджають в Донецьк, коли «Шахтар» грає міжнародні матчі. У гірників гра з «Марселем», відповідно, в місті очікують на французьких гостей.
Марсель в моєму серці і я дуже чекаю на їхню перемогу. Сьогодні мій 208-й матч провансальців в єврокубках. Якщо вони пройдуть далі в Лізі Європи, то вже цього сезону зможу мати як мінімум 210 євроматчів «Марселя».
Думаю, якби «Шахтар» грав з цим «Марселем» у листопаді чи грудні, то гірники б виграли і пройшли далі. Проблема в тому, що у гірників не було офіційних матчів і тривала зимова пауза».
Після гри щасливий Мішель вже вибирав суперника і місто, куди б хотів поїхати в наступному раунді Ліги Європи. І сказав на прощання дуже щемливі слова.
«Хотів би ще раз побувати в Донецьку, коли це стане можливим. Сподіваюся, що скоро».
«Марсель» є «Марсель»
Наступного ранку після матчу «Шахтар вилетів з Марселя в Люблін літаком. Далі переїзд автобусом в Хелм і подорож потягом до Києва.
В аеропорту Марселя пасажири помічали людей у формі і впізнавали «Шахтар». Пушич щось пояснював Судакову та Бондаренку. А в магазинах вже продавалися свіжі газети. Головне друковане видання Провансу вийшло з фото вчорашнього матчу на головній сторінці і заголовком: «Марсель» дихає».
В літаку до нас з Елею Іванюкович підійшов спортивний директор «Шахтаря» Дарійо Срна: «Вже написали про матч?»
А ми якраз набирали текст на своїх телефонах. Тому ця історія також потрапить в репортаж. Дарійо, моя подяка за контент.
Цитувати не буду, бо не записувала дослівно слова спортивного директора, але суть передам своїми словами.
Срна знає, що команду і тренерський штаб критикують за те, що накупили футболістів, а вони не грають. Хорват вважає, що треба як критикувати, так і хвалити, коли є за що. Звертає увагу на те, що вчора на поле у стартовому складі вийшло 9 українців, а «Шахтар» загалом приніс в скарбничку коефіцієнтів УЄФА Україні більше, ніж всі інші українські команди цього сезону в єврокубках разом узяті.
Також Срна відзначає перші 10 хвилин гри гірників, які були близькими до ідеальних і віддає належне супернику: «Марсель» є «Марсель». Та вболівальникам провансальців, які тиснули весь матч на гостей і змушували гірників помилятися.
Вже в понеділок «Шахтар» зіграє на виїзді з «Олександрією» в матчі УПЛ. Залишається лише подякувати команді за цей євросезон.
Фото: Ірина Козюпа/Tribuna.com, «Шахтар»
