Історичний відхід Луческу з «Динамо» – вперше за 44 роки кар'єри сам подав у відставку
Несподіване рішення румуна.
Сьогоднішнє «Динамо» – справжнє горе для вболівальників столичного клубу: перший невихід у груповий етап єврокубків за 18 років, дві поразки та нічия в останніх трьох матчах, поточне 7-е місце у чемпіонаті (хоч і з трьома матчами в запасі, але навіть всі перемоги не дозволять стати лідером), виліт в 1/8 фіналу Кубка. І все це після провального попереднього сезону з четвертим місцем в УПЛ.
Значна частина фанів головною проблемою бачать тренера киян Мірчу Луческу. І ось, після чергової невдачі – поразки від «Шахтаря» (0:1) у 13-му турі УПЛ – румун оголосив, що йде з посади коуча киян та взагалі завершує з тренерством.
«Динамо» – 14-е місце роботи Луческу за всю тренерську кар'єру. Ми дослідили, як Мірча йшов з усіх свої попередніх місць роботи.
«Корвінул» (1979-1982)
Розпочав свою тренерську кар'єру Луческу там, де і завершив ігрову – у румунському «Корвінулі». Щоправда, Мірча поєднував функції тренера та гравця протягом усіх трьох сезонів.
За цей час він разом з «Корвінулом» вилетів з вищого дивізіону чемпіонату Румунії, а за сезон повернувся, фінішувавши 3-м.
Як пішов: по завершенню контракту, аби зосередитися на посаді головного тренера збірної Румунії, роботу в якій він поєднував з «Корвінулом» протягом останніх 7 місяців.
Збірна Румунії (1981-1986)
Луческу вивів Румунію на перший в історії ЧЄ-1984.
Як пішов: восени 1986-го за власним бажанням після перемоги над Австрією (4:0). На той момент він вже рік паралельно тренував «Динамо» Бухарест.
«Динамо» Бухарест (1985-1990)
На чолі столичного клубу Мірча у першому сезоні виграв національний Кубок, а потім повторив це досягнення за чотири роки, додавши сюди ще Суперкубок.
Цікаво, що наприкінці сезону-1989/90 45-річному Луческу довелося поновити ігрову кар'єру. Перед ЧС-1990 Румунська федерація футболу заборонила гравцям національної збірної брати участь у матчах чемпіонату. Тому Мірча декілька разів виходив на поле в останніх іграх чемпіонату.
Як пішов: по завершенню контракту. Революція 1989-го відкрила для румунських гравців та тренерів шлях в європейські чемпіонати.
«Піза» (1990-1991)
Першим тренерським досвідом для румуна поза межами своєї країни стала «Піза» з Серії А.
Як пішов: Луческу звільнили у березні 1991-го, в італійському клубі він не допрацював до кінця навіть перший сезон. У Мірчі був конфлікт з тодішнім президентом «Пізи» Ромео Анконетані.
«Брешія» (1991-1995, 1995-1996)
«Брешія» часів 90-х - команда-ліфт. Так сталося і за часів Луческу.
Вихід у Серію А на другий сезон Мірчі, виліт до Серії В, знову підвищення у класі.
Як пішов: був звільнений, кампанію 1994/95 румун не допрацював до кінця через погані результати.
Без Луческу «Брешія» все ж таки вкотре вилетіла у другий дивізіон, а влітку 1995 року Мірча знову очолив команду.
Як пішов: не допрацював до кінця сезон та був звільнений – клуб йшов у зоні вильоту Серії В.
«Реджана» (1996)
Як пішов: звільнення вже за 4 місяці через незадовільні результати.
«Рапід» Бухарест (1997-1998)
Після Італії Луческу повернувся на батьківщину у «Рапід» Бухарест. У дебютному ж сезоні команда під керівництвом нового тренера виграла перший трофей за 23 роки – Кубок Румунії та фінішувала у топ-2 чемпіонату.
Як пішов: контракт з Мірчею продовжено не було, тому влітку він покинув клуб.
«Інтер» (1998-1999)
Одним з найнеуспішніших відрізків у кар'єрі румуна можна вважати 4-місячний період в «Інтері»: конфлікт з молодим Роналдо, найнижчий показник середньої кількості очок у тренерській кар'єрі.
Як пішов: звільнення у березні 1999-го після 0:4 від «Сампдорії». На той момент команда йшла 9-ю у Серії А.
«Рапід» Бухарест (1999-2000)
Після «Інтера» Мірча у квітні 1999 року знову повернувся до «Рапіда» та допоміг вперше за 32 роки виграти чемпіонат, продемонструвавши майже стовідсотковий результат на фініші. Але у наступній кампанії титул захистити не вдалося.
Як пішов: співпрацю з Луческу продовжено не було, пішов по закінченню контракту.
«Галатасарай» (2000-2002)
У Туреччині Луческу розпочав свій 4-річний відрізок з роботи з «Галатасараєм». Та і як розпочав – перемога над «Реалом» у Кубку УЄФА у перший же рік. Захистити чемпіонський титул Туреччини не вдалося, проте у ЛЧ турки дійшли до 1/4 фіналу.
У наступному сезоні «Галатасарай» виграв чемпіонат.
Як пішов: по завершенню сезону Мірчу звільнили, таке рішення ухвалив президент клубу Езан Канайдін. Подейкують, що причиною такого рішення став не надто видовищний стиль гри команди. Нічого не нагадує?
«Це моя доля, я вже стикався з подібним в Італії», – скаржився тоді румун.
«Бешикташ» (2002-2004)
Наступна зупинка Мірчі – суперник по стамбульському дербі «Бешикташ», з яким у першому сезоні у ювілейний для клубу рік зміг виграти чемпіонат.
Наступний розіграш виявився не таким успішним – невихід з групи ЛЧ, низькі показники у чемпіонаті. Кульмінацією став лютневий матч проти «Самсунспора», де 5 гравців «Бешикташа» отримали вилучення, а Луческу забрав команду з поля.
Далі почалися скарги на арбітрів, зухвалість федерації тощо.
Як пішов: у травні румуна звільнили.
«Шахтар» (2004-2016)
12 років у «Шахтарі» – найуспішніший етап у кар'єрі тренера Луческу. Кубок УЄФА, 8 перемог у чемпіонаті України, 6 у Кубку та 7 у Суперкубку – все це трофеї Мірчі на чолі гірників.
Звісно, були й не вдалі відрізки, як, наприклад, перша половина історичного сезону 2008/09.
Як пішов: після перемоги у фіналі Кубка України 2015/2016 донецький клуб не продовжив співпрацю на той момент з 71-річним тренером.
«Зеніт» (2016-2017)
За три дні після офіційного відходу з «Шахтаря» Мірча очолив «Зеніт». Контракт було підписано за схемою 2+1.
Попри перемогу у Суперкубку Росії та вихід з групи ЛЄ, «Зеніт» фінішував 3-м у чемпіонаті. Протягом сезону Луческу скаржився на систему футбол у РФ, суддівство, мав проблеми у відносинах з гравцями.
Як пішов: у травні 2017-го Луческу звільнили.
Збірна Туреччини (2017-2019)
Турків румун очолив на фінішній прямій кваліфікації ЧС-2018, на який збірна під його керівництвом не кваліфікувалася.
У першому матчі під керівництвом Луческу Туреччина програла Україні (0:2), а після гри тренер звинуватив суддів у заангажованості.
Як пішов: у лютому 2019-го Луческу звільнили. Туреччина з ним на чолі головного тренера перемогла лише 4 рази у 17 іграх.
Підсумок
Луческу за 44 роки тренерської кар'єри встиг попрацювати у двох збірних та 11 клубах. До «Динамо» лише одного разу румун залишав свою посаду за власною ініціативою – у 1986-му, коли паралельно тренував національну команду своєї країни та «Динамо» Бухарест. Тобто мав інший варіант для робота та пішов, коли закінчився контракт.
З «Динамо» Луческу вперше в тренерській кар'єрі сам подав у відставку – і одразу ж її завершив. Уявіть, до цього жодного разу за 44 роки Луческу не подавав у відставку сам навіть при найпровальніших результатах своїх команд. Таким чином лише з останнього місця роботи у кар'єрі румун пішов за власним бажанням.
