Поки ми чекаємо рішення Дюрента, «Міннесота» зібрала зірковий склад та стала контендером. Чи ні?
Потрібно багато працювати, аби не стати каретою, що у підсумку перетвориться на гарбуз.
Потрібно багато працювати, аби не стати каретою, що перетвориться на гарбуз.
Сезон-2021/22 «Міннесота» точно може занести собі до активу – «вовки» вперше за останні п’ять років і всього вдруге з 2004-го вийшли у плей-оф та досить достойно там себе проявили. Серію проти «Мемфіса» вони не виграли, але цей сезон може стати відправною точкою у майбутніх успіхах команди.
Активно закінчивши сезон, «Тімбервулвз» активно розпочали й міжсезоння. Вони постійно фігурують у будь-яких чутках щодо Кевіна Дюрента, а також вже провернули один із найгучніших (а насправді єдиний гучний) трейд цього літа – підписали центрового «Юти» та триразового найкращого гравця сезону у захисті Руді Гобера.
Натомість «Міннесота» віддала Патріка Беверлі, Маліка Бізлі, Леандро Больмаро, Джареда Вандербілта, задрафтованого у 2022-му Вокера Кесслера, а також незахищені піки першого раунду драфту 2023, 2025, 2027, пік 2029 року із захистом на топ-5 та право обмінятися піками на драфті 2026-го. Солідна компенсація, але нове керівництво «Міннесоти» вірить у свою ідею, тому й пішло на такий ризик.
Тепер у «Вулвз» два центрових, які точно гратимуть у стартовому складі – Карл-Ентоні Таунс та Руді Гобер. У часи, коли в НБА навпаки усі намагаються додавати в мобільності, «Міннесота» ставить в старт двох «хмарочосів» та сподівається на успіх. Як би дивно це не виглядало, але у команди є всі підстави сподіватися, що це справді спрацює. Стартова п’ятірка Расселл – Едвардс – Макденіелс – Таунс – Гобер звучить цікаво та доволі грізно, але потрібно ще дуже багато працювати, аби витиснути із цього максимум.
У чому «Міннесота» точно виграла від обміну Гобера
«Тімбервулвз» нарешті отримали великого гравця, який вміє якісно захищатися у фарбі. Карл-Ентоні Таунс – топовий, можливо, навіть елітний скорер, який встановив купу рекордів минулого сезону в нападі. Але коли мова заходить про захист, у КАТа починаються серйозні проблеми. Загалом у Таунса є два конкретних недоліки – поганий захист у фарбі, де він часто збирає непотрібні фоли або ж просто дозволяє суперникам реалізовувати трішки менше, ніж всі кидки, та невпевнена гра на розмінах та заслонах в атаці. Обидві проблеми вирішує підписання Руді Гобера.
Французький центровий – прекрасний захисник фарби, триразовий «Містер замок», який отримував ці нагороди насамперед через якісну гру під кільцем. А також якісно ставить заслони, які дають його партнерам можливість набирати очки (Руді один із найкращих гравців НБА за скрін-асистами). Ну і тільки подумайте, що кілька разів за сезон ми побачимо ситуацію, коли центровий Руді Гобер ставить заслін, щоб центровий Карл-Ентоні Таунс міг спокійно закинути триочковий. У жодної іншої команди НБА немає і не буде можливості показувати такі ноу-хау регулярно.
Та й взагалі необхідність використовувати на майданчику одночасно двох центрових такого рівня буде хорошим випробуванням для Кріса Фінча, який розпочинатиме свій лише другий повноцінний сезон у якості головного тренера (він очолив «Міннесоту» лише по ходу сезону-2020/21).
Зрозуміло, що одного Гобера для хорошого захисту недостатньо, тому «Вулвз» зробили дуже грамотний хід, відмовившись включати в угоду по Руді ще й Джейдена Макденіелса (хоча «Юта» слізно просила та наполягала на цьому) – одного із найкращих захисників серед вінгів у минулому сезоні НБА.
Та й взагалі перехід майже усієї лави запасних «Міннесоти» в «Юту» підтягує в основну ротацію «Тімбервулвз» кількох цікавих і талановитих гравців, які не мали змоги грати великі хвилини раніше, але зарекомендували себе як якісні резервісти: Макденіелс буде залізним стартером, Торін Прінс, Маклафін, Новелл потраплять в основну ротацію, звісно за умови, що їх не обміняють далі.
А ще Руді Гобер щонайменше на чотири роки старший, а значить і досвідченіший у НБА, за будь-кого з основного складу нинішніх «Вулвз». Француз може стати лідером, ментором та прикладом для молодих баскетболістів, яким постійно треба підказувати та допомагати на майданчику.
У чому «Міннесота» точно програла від обміну Гобера
Перше і найголовніше – захист на периметрі. Закривши дірку (вибач, КАТ) у фарбі, «Вулвз» самі собі пробили купу дірок на триочковій, відправивши ледь не усіх організованих захисників дуги в «Юту». Якщо тобі будуть завалювати по 15-20 триочкових за гру тільки тому, що в тебе там ніхто не захищається, від якісної оборони трисекундної не буде ніякого сенсу.
Але ця проблема теж вирішується. По-перше, все ще є можливість по-новому розкрити нових резервістів та зробити із них якісних захисників триочкової лінії. По-друге, у «Міннесоти» все ще є можливість виміняти собі якісних захисників та вирішити цю проблему новини прізвищами. Тож тут усе лише в руках самих «вовків».
А от ще один програш, який стане особливо болісним на дистанції – це контракт Руді Гобера, який добряче сковує будь-які рухи «Вулвз» у майбутньому. Центровий заробить трохи більш як 38 мільйонів доларів за наступний сезон і 41 мільйон за сезон 2023/24 (а там ще рік по контракту й опція гравця на 46,5 мільйона). Інший центр, Карл-Ентоні Таунс, отримає майже 34 та трохи понад 36 мільйонів доларів за наступні два сезони відповідно, після чого активується його супермаксимальне продовження контракту – майже 48 мільйонів у сезоні-2024/25 і постійне зростання зарплатні впродовж чотирьох років.
Далі потрібно буде перепідписувати Ентоні Едвардса та Джейдена Макденіелса – двох, нагадаємо, гравців основого складу, які явно захочуть солідні контракти (особливо Едвардс). На Діанджело Расселла, чий контракт завершується вже наступного літа, грошей не залишається, а якщо вони й знайдуться, то ледь не уся можлива зарплатня «Міннесоти» поділиться на 5 гравців основи, у яких просто не буде замін. Про якісних резервістів, які грають за 10+ мільйонів на сезон, теж можна буде забувати та навіть не згадувати.
Те, що «Міннесота» платитиме багато, зокрема податків на розкіш – це факт. Те, що нові власники клубу Алекс Родрігес та Марк Лор готові платити – теж факт. Але тільки у тому випадку, якщо команда показуватиме необхідні результати.
Чого «Міннесота» точно зможе досягти
«Вулвз» точно зможуть стати новою «Ютою» (і не через наявність в старті Руді Гобера). «Джаз» останніх років – це стабільний учасник плей-оф, який показує хороші результати в регулярці, виграє дивізіон, виграє ту ж таки регулярку і не заходить у постсезоні далі другого раунду. Такий результат «Тімбервулвз» із їхнім нинішнім складом буде доволі закономірним. Це точно краще, ніж дві серії плей-оф за 18 років і це точно має влаштовувати «Міннесоту» на старті.
Якщо ж «вовки» хочуть вперше за свою історію дійсно стати претендентом на чемпіонство, або регулярно вважатися хоча б претендентом на вихід до фіналу, їм потрібно дещо зміщувати свої акценти, адже просто купки хороших гравців для цього недостатньо. «Міннесота» буде дуже залежною від того, наскільки спрогресує Ентоні Едвардс та від того, чи є ще куди прогресувати Карлу-Ентоні Таунсу.
А також від того, наскільки їхня ставка із двома центровими взагалі спрацює та чи вдасться їм розбавити грізний стартовий склад якісними запасними гравцями. Зірки з легкістю виграють тобі регулярку, але титул завжди виграє команда, де результат дають не двоє-троє-четверо, а кожен.
Про якийсь результат «Міннесоти» говорити дуже рано, поки очевидно лише одне – «Тімбервулвз» будуть найцікавішою командою наступного сезону, за якою точно буде цікаво спостерігати на старті. Адже «Вулвз» зробили те, що не так часто роблять у сучасній НБА – наважилися на експеримент. А що з цього вийде, залежатиме тільки від самої «Міннесоти» та її подальших рішень.
Фото: Joe Murphy, Melissa Majchrzak, David Sherman/NBAE via Getty Images, Tom Pennington, David Berding, Mitchell Leff/Getty Images
