Олександр Кравченко: «Я не обіцяю медалі, але хоч якийсь позитив, особливо в естафетах, ми побачимо»
Головний тренер жіночої збірної України з біатлону Олександр Кравченко розповів про позитивні моменти у виступах українок.
- Мені зараз подобається, що в нас у естафетах є хоч якась боротьба. Так, нам не вистачає однієї людини, яка б могла суттєво допомогти команді.
Дякую Юлії Джимі, що вона, перебуваючи ще не в зовсім хорошому функціональному стані, показує гідні результати. І розраховую на подальше покращення.
Загалом, Настя Меркушина досить непогано виглядає. Але буде ще краще. Щодо Олени Білосюк, з урахуванням тих пауз, коли вона щось пропускає, думаю, що коли вона одужає, то теж буде досить непоганий результат.
Я не обіцяю медалі, але хоч якийсь позитив, особливо в естафетах, ми побачимо. Принаймні, я так сподіваюся.
- А взагалі, які причини сьогоднішнього стану команди на Вашу думку? Пропущений початок підготовки у міжсезоння, несподівані проблеми зі здоров'ям, психосоматика у зв'язку з війною чи ще щось?
- Тут я брав би все в комплексі. Те, що ми переживаємо через повномасштабну війну в Україні... Воно ж просто так не минає. Психологічно важко, адже у всіх є родичі в нашій країні, всі переживають один за одного.
Ці бомбардування... Отже, психологічний стан - це раз. Функціональний стан – це те, що ми рано закінчили сезон і розпочали його лише в червні. Це теж позначається. Тож тут все в комплексі. Вийти на оптимальний стан у цих реаліях не так просто, зокрема психологічно.
Хоча мені подобається ставлення дівчат у тому плані, як вони зараз працюють, борються. Усі чудово розуміють, що вболівальники чекають від нас результатів. На жаль, поки що доводиться задовольнятися тим, що є.
- Ми торкнулися питань психології, тож хотіла б запитати, чи нікому з наших біатлоністок не довелося вдаватися до послуг психолога після пережитого жаху у зв'язку з війною в Україні?
- Ні, я такого не чув, щоб хтось звертався до психолога. Тут ми якось пораємося самі, всередині команди. Ми все обговорюємо, маємо якісь спільні переживання. Із цими бомбардуваннями невідомо, куди наступного разу «прилетить». І всі це добре розуміють. І все це відчувають. На жаль, такий чинник є, - сказав Кравченко.
