Матч зірок НБА провалився та показав рекордно низькі рейтинги. Як врятувати цей івент?
Пропонуємо три цікавих способи.
Матч усіх зірок НБА у 2023 році можна назвати найбільш провальним за всю історію проведення цього івенту.
Спочатку його таким визнали фанати, мовляв, за такою грою спостерігати банально нецікаво – ніхто не захищається, видовища теж мало (у якийсь момент це перетворилося просто на дуель Брауна і Тейтума, а потім переросло у конкурс «цеглин», у якому команда Янніса з кількох спроб не могла закрити матч). Потім до думки фанатів підключилися і самі гравці – Джамал Мюррей, якого на ол-стар не покликали, назвав івент ганьбою, Стеф Каррі також визнав недосконалість цієї події і запропонував НБА втрутитися та «розвантажити» гравців під час зіркового вікенду.
Врешті решт, матч пропустили четверто з десяти гравців, що були вибрані у старт – Стеф Каррі, Кевін Дюрент та Зайон Вільямсон не зіграли через травми, які отримали задовго до МВЗ, а капітан однієї з команд Янніс Адетокумбо відіграв усього 20 секунд та сів на лаву до кінця гри після першої ж атаки, щоб ще більше не нашкодити травмованій руці.
Остаточно добили Матч усіх зірок опубліковані телевізійні рейтинги. Цьогорічна гра зібрала найменшу телеаудиторію в історії. Її дивились 4,59 мільйона осіб, що суттєво гірше, ніж попередній антирекорд – Матч зірок 2021 року, який переглянуло 6 мільйонів людей. Просіла і аудиторія конкурсів, а єдиною подією вікенда, яка не досягла історичного мінімуму, став матч знаменитостей, від якого особливо ніхто нічого, як завжди, не очікував.
Матч зірок НБА-2023 зібрав найменшу телеавдиторію в історії
Після усього цього постає логічне запитання – а що робити далі? Як НБА може врятувати цей івент та повернути глядачів до телеекранів, зацікавити їх дивитися Матч усіх зірок? Пропонуємо три цікавих варіанти.
Повернутися до формату Схід – Захід та розігрувати перевагу домашнього майданчика у фіналі
Не можна сказати, що ідея вибору капітанів та драфту учасників Матчу всіх зірок за кілька днів до гри чи безпосередньо перед грою, як було цього року, остаточно провалилася. НБА точно отримала чергову одиницю контенту, яка спочатку була дуже цікавою та незрозумілою, а потім стала ще одним елементом розваги у рамках Матчу зірок. Однак такий формат і не прижився остаточно – коментарів на кшталт «поверніть Схід – Захід» кожного року просто незліченна кількість. Тож, можливо, НБА дійсно варто прислухатися до цієї ідеї та повернути формат матчу між гравцями двох конференцій – Східної та Західної.
А щоб зміни були реальними і Матч зірок справді став цікавішим, конкурентнішим та чимось із хоча б натяком на захист – головним його призом можна зробити перевагу домашнього майданчика у фінальній серії сезону. Наприклад, у фінал НБА виходять «Бостон» та «Голден Стейт» – Матч усіх зірок цього ж року виграла команда Сходу, у якій точно були представники «Селтікс», що боролися за перемогу, – отже саме «Бостон» розпочинає фінальну серію вдома. І у випадку проведення сьомого, вирішального матчу, зіграє його на домашній арені. Якщо ж на МВЗ тріумфувала збірна Західної конференції, то серію вдома розпочинає команда з Заходу (у нашому гіпотетичному прикладі – «Голден Стейт»).
У такому форматі гравці, що беруть участь у матчі, точно знатимуть, за що вони грають. Звісно ж, якщо на ол-стар доїде якийсь баскетболіст із підвалля турнірної таблиці, то особливо старатися заради своїх сусідів він і не буде, але зірки першого ешелону, які грають у командах-контендерах, точно викладатимуться більше. У випадку поразки втрачаєш не так багато, адже не факт, що ти взагалі гратимеш у фіналі цього року, а у випадку перемоги отримуєш потужний бонус, якщо таки протягнеш свою команду до вирішальної серії сезону.
Але є очевидний нюанс, який показав цьогорічний Матч усіх зірок – склади потрібно буде формувати після дедлайну обмінів. Адже якби Матч-2023 проводився за такими правилами, Кайрі Ірвінг та Кевін Дюрент (якщо б був здоровий), які були вибрані у стартову п’ятірку від Сходу, але вже грали за команди з Заходу, навряд чи сильно б викладалися задля свого колишнього клубу та колишньої конференції.
Команда США проти команди Світу
За останні кілька років у НБА з’явилося дуже багато якісних неамериканських суперзірок. Не просто баскетболістів, а саме зіркових гравців, які отримують величезні максимальні контракти, є лідерами своїх команд та рік за роком забирають головні індивідуальні нагороди. Чотири останніх MVP взяли європейці Янніс та Йокич, француз Гобер тричі за чотири роки ставав найкращим гравцем захисного плану, з паузою на грека Адетокумбо, а є ж ще Дончич, Маркканен, Сабоніс, канадці на кшталт Віггінса чи Гілджеса-Александера та африканці, як от Сіакам чи Ембіід, який взагалі вже третій рік поспіль всерйоз претендує на нагороду MVP.
Відповідно й фанатам довелося б голосувати не за представників Західної та Східної конференцій окремо, а за американців та неамериканців із команди Світу. Не обов’язково навіть прив’язуватися до чіткого поділу кількості учасників від конференції, не станеться нічого страшного, якщо від Заходу на Матч усіх зірок поїде на кілька гравців більше, ніж від Сходу, чи навпаки. Реформи на те і називаються реформами.
НБА вже тестувала щось схоже у матчі молодих зірок – там формат «Команда США» проти «Команди Світу» виглядав доволі цікаво (щоправда, його ліга вже також перевигадала та повністю змінила). Якщо ж Матч висхідних зірок – це поле для експериментів, то один із таких цілком можна спробувати перенести і на зустріч «дорослих» зіркових гравців.
Команда фронткорту проти команди беккорту
У сучасній НБА вже давно стерлися чіткі межі та ролі представників різних позицій. Кілька сезонів тому Пі Джей Такер зі зростом 196 сантиметрів був стартовим центровим «Г’юстона», а Бен Сіммонс із 208 см не так давно грав на позиції розігруючого. У лізі є бігмени на кшталт Йокича та Сабоніса, які стабільно штампують тріпл-дабл та віддають понад 10 асистів за гру, розігруючи м’яч та граючи таких собі «пойнт-центрів», тобто центрових із навичками плеймекера, першого номера. Натомість для захисників вже давно не є проблемою збирати 10+ підбирань та бути лідерами своїх команд за цим показником, випереджаючи навіть великих гравців.
Погодьтеся, що сформувати команду захисників та команду форвардів/центрових і звести їх у одному матчі – точно було б незабутнім досвідом. Можливо, це виглядало б дещо карикатурно, але точно без очевидної переваги однієї зі сторін.
А ще командам довелося б вигадувати, як нейтралізувати переваги своїх суперників – наприклад, як бігменам наздоганяти та зупиняти швидких захисників, а їм зі свого боку – не програвати кожне підбирання. Це зробило б Матч усіх зірок набагато видовищнішим.
Бонус: перенесення МВЗ на більш ранню дату, введення матчу легенд
Чи не головною проблемою цьогорічного івенту була величезна кількість травм (як вже згадували раніше, через них одразу четверо стартерів Матчу зірок не змогла взяти повноцінну участь у ньому). Причиною цьому може бути якраз пізнє проведення ол-стару – його традиційно грають у лютому, в самий розпал сезону, коли гравці вже провели понад 40-50 матчів, змучилися, травмувалися і просто хочуть відпочинку, аби набратися сил, а не чергових три виснажливих дні посеред тижня, під час яких їхні партнери та суперники, які на вікенд зірок не доїхали, якраз отримують можливість відновитися та перезавантажитися на фінальний відрізок сезону.
Звідси і проблеми з мотивацією баскетболістів. І цю проблему може вирішити банальна зміна дати матчу. Можливо, його варто проводити у грудні, коли гравці ще не встигли стомитися та переламатися і здатні постійно викладатися на повну. Можливо, з Матчу всіх зірок потрібно розпочинати новий рік – зіграли Різдвяні матчі, зустріли новий рік, зіграли Матч зірок та пішли закінчувати сезон зі всіма трейдами, дедлайнами, плей-інами та плей-офами.
А за ідею для покращення не просто Матчу, а й вікенду всіх зірок, можна взяти проведення матчу легенд НБА. Тут простір для фантазій просто безмежний – формат та команди можуть бути буквально будь-якими, потрібно лише домовитися із ексгравцями (в ідеалі з тими, кого справді можна вважати легендами НБА), щоб вони погодилися вийти та взяти у цьому участь. Величезна кількість вболівальників, навіть розуміючи, що це вже зовсім не ті баскетболісти, від яких вони фанатіли раніше, увімкне матч, аби ще раз побачити своїх кумирів у справі. Адже ностальгія – це дуже страшна та сильна річ.
Як гадаєте, що ж потрібно зробити НБА, аби врятувати Матч усіх зірок? Пишіть свої пропозиції та ідеї у коментарях і, можливо, колись Адам Сільвер побачить їх та втілить у життя (але це неточно).
Фото: Tim Nwachukwu, Evan Yu/NBAE, USA TODAY Sports/Reuters
Інші пости користувача
