«Бруклін» остаточно розвалився: позбувся обох суперзірок, перетворився із контендера на «лампову» команду для своїх
«Нетс» найбільше втратили у дедлайн, але не повинні від цього страждати.
Час на обміни в НБА офіційно вичерпано, а отже можна починати розбиратися із тим, що ж клуби ліги «натворили» у останні години дедлайну. Цьогоріч найбільш суттєво за кілька останніх днів до крайнього терміну обмінів змінилися, мабуть, дві команди: «Лейкерс», які під кінець почали настільки активно міняти всіх на всіх, що, складалося враження, що навіть сам Леброн зараз поїде кудись, куди навіть не планував, та «Бруклін», чия стартова п’ятірка та й загалом кістяк команди зазнав значних змін.
І якщо «Лейкерс» із чогось незрозумілого перетворилися на щось схоже на команду, то «Нетс», навпаки, зазнали змін, які дуже серйозно опустили їх у топі команд сезону та суттєво знизили шанси на хороший підсумковий результат.
Раптову перебудову «Нетс» розпочав Ірвінг, попросивши обмін. Після цього у команди не залишалось варіантів
Кайрі Ірвінг неочікувано (можливо й для самого себе) зробив запит на обмін із «Брукліна», який тільки-но став на рейки та почав грати у нормальний баскетбол (команда показала хорошу затяжну серію перемог і піднялась у топ-4 Східної конференції). Ходили чутки, що Кайрі все одно продовжить грати за «Нетс», навіть якщо його не обміняють, і просто піде вільним агентом влітку, однак гарантій цьому, як і будь-чому, коли мова заходить про Ірвінга, не було і бути не могло. Тож «Брукліну» не залишалось нічого, як прийняти пропозицію, яка їх влаштує та відпустити Кайрі – він поїхав у «Даллас», а «Нетс» отримали деякі необхідні активи, зокрема Спенсера Дінвідді.
Після такого муву стало очевидно, що і Кевін Дюрент у клубі не залишиться, тож тут «Бруклін» теж вчинив максимально грамотно та випросив за Кевіна усе, що йому було потрібно. Поки «Фінікс» вирішив пустився берега та зробити ставку на перемогу тут і зараз, «Нетс» підчепили його найкращих гравців, які ще не мали приставки «топ» чи «суперзірка» – Кема Джонсона та Мікела Бріджеса, двох найбільш результативних рольовиків «Санз».
Бріджес дуже не хотів йти з «Фінікса» – він взагалі ледь не випадково дізнався про свій трейд (йому зателефонував інший гравець «Санз» Деміон Лі та розповів, що його обміняли), після чого залишив дуже красномовний твіт:
Однак такі реалії баскетболістів НБА: так, тебе можуть обміняти без твого відома та згоди у будь-який момент, і ти повинен бути до цього готовий. «Фінікс» точно розраховував би на Бріджеса, який показав хороший прогрес за минулий та першу половину нинішнього сезону, але коли з’явився варіант підписати Дюрента, керівництву «Санз» довелося відійти від сентиментальності та думок про перспективу.
У підсумку «Бруклін» наче і не вийшов абсолютним лузером. «Нетс» замінили Ірвінга, який не хотів грати у команді, досвідченим скорером Спенсером Дінвідді, який, по-перше, зможе давати у регулярці ті очки, що раніше брав на себе Кайрі, по-друге, вже грав за клуб раніше та набагато легше адаптується. За КейДі, який ще б залишився у команді з Ірвінгом, але точно не бачив себе у ній без Кайрі, виручили класних рольовиків із хорошим захистом, які стануть основними та можуть по-новому розкритися у колективі Жака Вона, і ще чотири піки першого раунду драфту та Джея Краудера, який поїхав у «Мілвокі» за п’ять піків другого раунду.
У «Брукліні» дуже вчасно засяяла нова зірка – Кем Томас вже б’є рекорди Леброна та Айверсона і стає лідером нових «Нетс»
Ще до усіх цих перепитій із обмінами суперзірок «Брукліна» у команді раптово почав перформити непримітний рольовик, який до цього виходив лише з лави і нічим цікавим не відзначався. 27 номер драфту-2021 Кемерон Томас став порятунком для «Нетс», які постійно страждали від того, що їхні основні баскетболісти часто пропускають матчі регулярного чемпіонату з усіх можливих причин та неможливих причин.
Кем спочатку набрав 44 очки з лави проти «Вашингтона», а «Бруклін» завдяки цьому переміг БЕЗ Кайрі, КейДі та Бена Сіммонса. Такі матчі можуть статися у кожного, тож серйозну перевірку Томас отримав вже у наступному поєдинку проти «Кліпперс» – вийшов у старті і дав 47 очок проти Кавая та Пола Джорджа. Далі був «Фінікс», який одразу ж після гри «вкрав» у «Брукліна» Дюрента – їм Томас теж накидав 43, чим ще й примудрився понавстановлювати рекордів.
Кемерон Томас став другим наймолодшим гравцем, який набрав 40+ очок у двох матчах поспіль (рекорд досі належить Леброну), а потім й став абсолютно наймолодшим, хто зробив це у трьох матчах поспіль, перевершивши самого Аллена Айверсона і рекорд, що тримався з 1997-го.
Тепер Кем Томас виходить у старті (звісно ж, на це вплинула не тільки його гра, а й суттєві перетасовки у складі команди), однак якщо він і надалі продовжить грати на хорошому рівні, то «Брукліну» дуже пощастить, адже вони не витрачаючи жодних активів отримали ще одного гравця основи, здатного демонструвати місцями навіть елітну гру.
«Нетс» потрібно вигадати нову роль Сіммонсу, на нинішній позиції він вже непотрібний цій команді
Можна скільки завгодно жартувати про Бена Сіммонса – про його статистику, про те, що він досі не навчився кидати триочкові (та й кидати взагалі), підколювати Бена за його прихід у «Бруклін» чи сам «Бруклін» за те, що за два роки клуб докотився із тріо Харден - Ірвінг - Дюрент до одного Бена Сіммонса із контрактом на 35 мільйонів.
У команді з Кайрі Ірвінгом Сіммонс, номінальний розігруючий, не міг грати на своїй «рідній» позиції, тож, враховуючи його габарити та захисні навички, Бен часто виконував роль легкого, а іноді й важкого форварда. Навіть після трейду Ірвінга в «Даллас» Сіммонс у беккорт не повернеться – зі Спенсером Дінвідді та таким Кемом Томасом (і ще низкою гравців на ці позиції) це буде ірраціональним кроком для «Брукліна».
На позиції форварда залишитися тепер теж важко, адже у команди є Мікел Бріджес, який, по суті, такий же Бен Сіммонс, який точно не гірше захищається, може виконувати схожу роль та обов’язки, але при цьому ще й кидає триочкові і загалом є більш варіативним, коли мова заходить про атаку. А ще там є Ройс О’Ніл та шутер Юта Ватанабе, а на позицію «четвірки» прийшли Кемерон Джонсон із «Фінікса» та Доріан Фінні-Сміт із «Далласа». Навіть переведення Сіммонса на центрового – це вистріл собі у ногу, адже там у «Брукліна» грає один із головних претендентів на звання найкращого гравця захисного плану Ніколас Клекстон.
Можна тримати Бена Сіммонса на лаві запасних (приклад «Лейкерс» показує, що навіть гравці із 40+ мільйонним контрактом спокійно можуть виходити на заміну та приносити команді користь), але тут запитання вже у тому, чи влаштує це самого Сіммонса. Його цінність на ринку вже набагато менша, ніж була раніше (і точно менша, ніж мала би бути у першого піка драфту НБА), а контракт розрахований ще на два з половиною сезону, і з кожним роком зарплатня у ньому тільки збільшуватиметься. Тобто, і обміняти Бена не варіант, і тримати у команді, щоб він руйнував атмосферу та токсичив (якщо до такого, звісно, взагалі дійде) – теж не вихід. Чергове переосмислення ролі Сіммонса буде, мабуть, головним завданням для тренерського штабу Жака Вона після дедлайну.
«Бруклін» тепер не контендер, а «лампова» команда, за якою стало ще цікавіше спостерігати. Але шансів у плей-оф у цієї команди немає
По-перше, туди «Нетс» ще потрібно потрапити. «Бруклін» знаходиться на 4-5 місці Сходу та вище цього навряд підніметься, а от впасти нижче може запросто. Звісно ж, у команди є все, аби не втратити той гандикап, який вона отримала ще із Дюрентом та Ірвінгом, але для цього доведеться постаратися і почати працювати набагато більше.
По-друге, плей-оф – це дуже рідко красиві історії про те, як у когось там з підвалу драфту полетіло проти проблемної команди, це заруби, у яких грають усі головні зірки команд – і не просто грають, а й викладаються на повну (привіт, Бен Сіммонс), а рольовики проводять свої найкращі матчі у кар’єрі та стають важливою складовою чемпіонських команд. Вирішують не тільки бажання чи можливості, але й досвід, і якщо із першими двома аспектами у «Брукліна» суттєвих проблем немає, то от з третім можуть виникнути проблеми. Так, в команду прийшли Джонсон та Бріджес, які нещодавно грали у фіналі НБА, але їм для початку потрібно звикнути та освоїтися у новій команді.
Навіть при всьому скептицизмі «Бруклін» Дюрента та Ірвінга вважався контендером. Так, вони виграли разом лише одну серію плей-оф (могли дві, якби не довгі ступні КейДі), так, минулого року їх «свіпнув» «Бостон», і так, цей сезон вони розпочали максимально паскудно. Але «Нетс» зуміли перебудуватися по ходу, змінили тренера, перевигадали ролі лідерів, підтягнули та розвинули кількох рольових гравців, що почали давати результат, і стали справді грізною, конкурентоспроможною силою Сходу.
Тепер цього всього знову немає – це молода команда, з явними проблемами та серйозним дизбалансом між захистом та атакою (у «Нетс» одразу кілька хороших та навіть елітних захисників, але от стабільно набирати багато очок ніхто, окрім Дінвідді, поки що не може). І навіть у випадку потрапляння до плей-оф їм буде дуже важко із будь-яким суперником.
Зате тепер «Бруклін» навіть немає за що хейтити, усі одіозні персонажі (окрім хіба Сіммонса) із клубу пішли – і Кайрі, і Дюрент і навіть Маркіфф Морріс.
Тепер це принципово нова, відносно молода команда зі своїми сюжетами, новими та старими героями і перспективами на майбутнє (згадайте, скільки у них драфт-піків, та що за них можна отримати), за якою стало ще цікавіше спостерігати. А найголовніше у цьому всьому те, що за правильного підходу та рішень із цією командою навіть можна досягати якогось результату. Якого саме – побачимо вже згодом.
Фото: Nathaniel S. Butler, Barry Gossage, Mike Stobe/NBAE, Sarah Stier/Getty Images
Інші пости користувача
