НХЛ, UFC та інший незалежний від світових федерацій спорт не карає Росію санкціями або карає для галочки
Сумна тенденція в елітних змаганнях.
Сумна тенденція в елітних змаганнях.
На сьогодні Росію майже повністю стерли зі світового професійного спорту. Після резолюції МОК про недопуск Росії та Білорусі до міжнародних змагань та їх відсутність на території цих країн більшість світових спортивних асоціацій повторили покарання на своєму рівні – якщо не повністю, то хоча б частково. Але цього не достатньо.
На жаль, досі є майданчики, де росіяни можуть виступати, де зв’язки з російським спортом толерують або де жодним чином не зреагували на військову агресію росіян в Україні. І, на жаль, це найпомітніше стосується елітного спорту з особливим міжнародним статусом.
Елітні організації, які поза ієрархією міжнародного спорту, резолюція МОК ні до чого не змушує
Історично склалось, що у світі спорту є достатньо іменитих турнірів, частково чи повністю відокремлених від міжнародної структури, в якій діє диктат федерацій.
Наприклад, НБА хоч входить в структуру Федерації баскетболу США, яка є членом ФІБА, але є достатньо автономною, щоб, як мінімум, грати за іншими правилами, ніж в решті світу. Грубо кажучи, родоначальницький статус та самобутність баскетболу в Штатах дозволяє НБА і студентській NCAA функціонувати поза світовим контекстом. І, як наслідок, за бажанням не відпускати своїх гравців на матчі збірних, які проводяться в лоні ФІБА.
Автономність НХЛ навіть чіткіша, ніж у НБА. Організація взагалі не перебуває в структурі Федерації хокею США, а є лише її партнером, з якою та просто співпрацює на благо американського хокею загалом. І знову ж це продиктовано самодостатністю внутрішнього ринку, в умовах якого НХЛ спокійно функціонує майже поза світовим контекстом і може навіть дозволяти собі не відпускати хокеїстів ліги на Олімпійські ігри.
Елітний професійний теніс також не зовсім є підконтрольним Міжнародній федерації тенісу. Вона організовує змагання на усіх рівнях, окрім топових чоловічих та жіночих турів, які уже є парафією ATP та WTA відповідно. Відокремлений статус також у чотирьох головних тенісних турнірів серії Grand Slam, які мають своє об’єднане правління, як і ATP та WTA.
Так само поза ієрархією світового спорту є боксерські організації IBF, WBO, WBA та WBC, а також різні MMA-промоушени на кшталт UFC. В усіх п’ятьох випадках абревіатури діють автономно від світових федерацій боксу чи змішаних єдиноборств, які більше регулюють аматорський рівень у своїх видах.
В сукупності такі більш заточені на комерційний успіх спортивні організації достатньо впевнені в собі, щоб ігнорувати директиви на кшталт резолюції МОК. Як наслідок, на санкційні тенденції щодо росіян та білорусів тут можуть не зважати. І таки не зважають.
В НХЛ та UFC досі не відсторонили купу росіян, в тенісі їм дозволили виступати у нейтральному статусі. В боксі організовують титульні бої за їхньої участі
На сьогодні в НХЛ виступає майже півсотні російських хокеїстів на чолі з Олександром Овєчкіним. Тобто, Росія в топ-п’ятірці країн за представництвом у головній хокейній лізі планети. До того ж росіян в НХЛ в новій її ері завжди було багато, а отже вони є помітною і впливовою її частиною.
І не схоже, що агресія Росії проти України може це змінити. Попри тенденцію відсторонення російських спортсменів у світовому спорті і навіть прямі заклики до розриву контрактів з ними з боку іменитих гравців самої НХЛ, керівництво ліги досі ігнорує той факт, що росіяни в спорті – це інструмент путінської пропаганди. Вони досі в турнірі.
Хоча говорити, що НХЛ зовсім ігнорує ситуацію, теж не вийде. Тут заявили, що припиняють відносини з російськими бізнес-партнерами, ставлять на паузу роботу офіційних медіаресурсів ліги російською мовою, а також відмовляються від ідеї проведення заходів НХЛ в Росії найближчим часом.
Що стосується російських гравців ліги, то тут наголошують, що вони «виступають від імені своїх клубів, а не Росії». І дарма, що той же Овєчкін публічно підтримує Путіна.
Куди гірша ситуація в UFC. Тут Росія також серед лідерів за кількістю своїх бійців у промоушені – 30. І навіть після 24 лютого регулярно проводяться бої за їхньої участі. Наприклад, 19 березня в Лондоні відбувся вечір, головним протистоянням якого був бій росіянина Олександра Волкова та англійця Тома Аспіналла, в якому зрештою переміг останній.
Поєдинок примітний ще й тим, що перед ним обговорювалась можливість повного недопуску росіян до виступу на вечері в Англії. Все через санкції британської влади проти Росії, які поширювались також і на виступи російських спортсменів на території Великобританії.
Президент UFC Дейна Уайт тоді коментував таку ймовірність словами про те, що «треба шукати рішення». Як бачимо, він його таки знайшов. Але загроза повторення ситуації зовсім не вплинула на позицію керівництва промоушена – попри згадані проблеми, росіяни як виступали тут, так і виступають.
Ситуацію зі санкціями проти росіян в професійному боксі ми уже детально описували. Четвірка головних боксерських організацій – IBF, WBO, WBA та WBC – зразково оперативно відреагували санкціями проти росіян. Ще 28 лютого вони спільно заявили, що більше не санкціонують поєдинки на території Росії. WBA також заявила, що виключить усіх росіян зі свого рейтингу, але з обмовкою – це не стосується чемпіонів. Це уточнення і ознаменувало номінальність цих санкцій.
По факту російські бійці продовжують виступати на топовому рівні, взяти хоча б титульний поєдинок Дмитра Бівола проти Сауля Альвареса, який повинен відбутись 7 травня. У WBA просто ігнорують заклики відібрати у росіянина пояс, а в WBC взагалі вважають, що російських боксерів не слід звинувачувати в злочинах Росії проти України.
В результаті санкції, на відміну від UFC, є, але лише для галочки.
Те ж саме в тенісі. ATP та WTA також оперативно запустили санкції проти росіян, але також слабкі. Сьогодні російські тенісисти можуть виступати в турі тільки в нейтральному статусі. По факту ще одна спроба відділити спорт від політики, що вже однозначно є моветоном.
Сумно тільки, що з боку України такі недосанкції підтримуються. Еліна Світоліна замість того, щоб відмовитись від ігор проти росіянок взагалі, заявила від імені українських тенісистів таке:
«Ми, українські гравці, попросили, щоб ATP, WTA та ITF дотримувалися рекомендацій МОК і допускали російських та білоруських спортсменів лише як нейтральних атлетів, без демонстрації національних символів, кольорів, прапорів чи гімну».
Попри те, що Світоліна тут зіграла на руку ворогу, вона ще й перекрутила резолюції МОК, в якій йшлося саме про повне відсторонення росіян та білорусів від міжнародних змагань. І більшість світових федерацій повторило саме цей пункт у своїх покараннях.
На противагу є приклад Формули-1 – тут з росіянами порвали швидко і по всіх фронтах. Втім, змагання проходять в структурі FIA
В підсумку спостерігаємо сумну тенденцію, яка підкреслює – автономні спортивні організації, на відміну від класичних федерацій, прискіпливіше рахують гроші й оцінюють жорсткі санкції проти росіян більш невигідними у фінансовому плані, ніж репутаційному чи моральному. Хоча є приклади й протилежної поведінки.
Скажімо, у Формулі-1 у своїй підтримці України не двозначні. Менеджмент змагання відібрав у Росії можливість приймати Гран-прі до 2025 року та розірвав ТБ-контракт з місцевими мовниками, команда «Хаас» припинила співпрацю з російським пілотом Микитою Мазепіним та його батьком Дмитром – російським олігархом, який був їхнім спонсором, інші пілоти ще раніше виступили проти етапів у Росії, а на тестах у Бахрейні спільно виступили проти війни в Україні.
Щоправда, Формулі-1 не зовсім є автономною. Чемпіонат світу проходить під патронатом Міжнародної автомобільної федерації FIA, яка має безпосередній вплив на змагання. З іншого боку сама FIA у своїх санкціях була м’якшою за Ф-1 – тут у решті своїх змагань допустили участь росіян у нейтральному статусі. Тому приклад «Формули-1» з її закономірностями та традиціями все одно промовистий.
Спортивна спільнота обурена діями Бубки. Він соромиться слова «війна» та не визнає Росію агресором
Фото: DAZN, UFC, Daniel Becerril/REUTERS
Інші пости користувача
