Людина вперше пробігла марафон менш, ніж за дві години – чому це стало поразкою для Nike

Ви точно чули, що на Лодонському марафоні сталася історична подія – людина вперше подолала цю дистанцію менше, ніж за дві години. Тепер орієнтир становить 1:59,30 – його встановив кенієць Себатьсян Саве. Але й другий у забігу, Йоміф Кеджелча, теж вибіг із двох годин – 1:59,4.

Так завершилася історична віха, яку намагалися підкорити не лише спортсмени, але й світові корпорації із виробництва бігового взуття, кожна з яких прагнула довести, що саме їхні технології дозволяють робити неможливе – і ця бротьба була не менш напруженою, ніж та, що відбувалася безпосередньо на дистанції.

Рекорд міг впасти й трохи раніше, якби не одна трагедія.

Рекорду завадила смерть найталановитішого марафонця покоління

24-річного кенійця Келвіна Кіптума називали найшвидшою людиною світу, ніхто й ніколи не міг тримати настільки швидкий темп так довго. Щоб зрозуміти, наскільки безмежно талановитим був Кіптум, треба сказати, що його карʼєра елітного бігуна тривала менше року – 300 днів.

За цей час кенієць переміг у Валенсійському, Чиказькому та Лондонському марафонах. Вже перший його забіг у Валенсії зробив спортсмена найшвидшим дебютантом в історії марафонів – 2:01:53. До того він бігав середні дистанції та напівмарафони, але у 23 роки дійшов до марафонських стартів.

Далі Келвін взявся підкорювати велику шістку марафонських «мейджорів»: Бостон, Лондон, Чикаго, Берлін, Нью-Йорк та Токіо. Вже у Лондоні він показав 2:01:25 – це лише на 16 секунд менше за світовий рекорд та другий марафон у житті Кіптума.

У жовтні 2023-го в Чикаго атлет вперше вибіг із 2:01, його результат – 2:00:35. Середній результат у марафонах 2:01:17 – це найкращий показник в історії, фактично це був Мессі у світі марафонського бігу. Його суперник із Кенії Бенсон Кіпруто, що відстав від нього на понад кілометр лише констатував: «Питання було не в тому, чи стане Келвін першою людиною, яка вибіжить із двох годин. Питання було лише в тому, наскільки далеко нижче цієї межі він зайде».

Але все перекреслила трагедія, що сталася 11 лютого 2024 року. Неподалік тренувального табору, за поганих погодніх умов, його авто врізалося в дерево, атлет та тренер Жерве Хакідзімана загинули на місці. У Кенії це було горе національного масштабу.

Келвін Кіптум дав чітке розуміння, що вибігати марафон із двох годин можливо, але сам не переступив цю межу.

Рекордний час встановив інший кенієць – це лише третій марафон для нього

На початку 2010-х науковці проводили спеціальні дослідження, де намагалися зрозуміти, чому саме в Кенії народжуються настільки сильні бігуни. Однієї відповіді не знайшлося, але серед чинників цього явища дослідники називали різні причини: від харчування з високим вмістом крохмалю та специфічної будови тіла, до тренувань у високогірних умовах і соціально-економічного середовища, яке формує в спортсменів особливу психологічну витривалість.

Хай там як, але в 1995 році в кенійському селі Чекута народився Себастьян Саве, який окрім традиційної кенійської генетики, мав ще й сімейну. Його мати в юності була успішною бігункою, якій не вдалося побудувати карʼєру через ранню вагітність. А дядько Себастьяна навіть встановив національний рекорд Уганди у бігу на 800 метрів. Батько Саве, хоч не і не був атлетом, але мав власну ферму, що робило його заможним за мірками рідного села. Хлопець не голодував, але як і всі у цій частині країни після 19:00 потрапляв у повну пітьму через нестачу електроенергії.

Ще в юнацькі роки він бігав на 800 та 1500 метрів, але без феноменальних успіхів. Та одного разу Саве запізнився на власний забіг і його зареєстрували на дистанцію 5000 м. Без спеціальної підготовки та розминки Саве виграв. З того часу всі зрозуміли, що це спортсмен для довгих забігів.

В 2020-му хлопець порвав сухожилля, потім почалася пандемія ковіду, а також в нього народився син. Себастьяну логічно пропонували знайти нормальну роботу і навіть запрошували йти працювати в поліцію. Але саме звʼязки дядька допомогли влаштувати чоловіка у топовий біговий клуб 2Running Club. Ним в Кенії керував італієць Клаудіо Берераделлі, який виховав не одного чемпіона. Тренер одразу побачив потенціал хлопця: «Себастіан — це щось особливе. Він бігає так, як ніхто з тих, кого я бачив раніше».

Але це не був легкий шлях, спочатку він виконував роль пейсмейкера, людини, яка буквально робить темп для спортсменів, що змагаються за високі місце. Ідея в тому, щоб такий бігун вийшов на дистанцію, пробіг у високому темпі свій відрізок, а потім його замінив більш свіжий атлет. Бігун, який змагається, біжить за ними, що дозволяє йому тримати темп і навіть психологічно тримати себе в тонусі.

На Севільському напівмарафоні Саве мав бігти пейсером 10 км, але так розігнався, що обійшов усіх бігунів і закінчив з рекордом траси – 59:02. Далі він почав вже сам бігати напівмарафони – став чемпіоном світу у Ризі. Перший марафон у Валенсії – 2:02:05, один з найкращих дебютів в історії та результатів загалом.

Почали вголос говорити, що рекорду Келвіна Кіптума залишилось недовго. У Берліні через аномальну спеку його встановити не вдалося, тож надії перенеслися на Лондон. Тут Саве вибіг із двох годин, а щоб зрозуміти, наскільки це швидко, просто уявіть собі: ви пробігаєте 100 метрів менш ніж за 17 секунд – наче не дуже швидко, але якщо уявити, що ви не знижуєте цей темп ще 42 кілометри 195 метрів, то вигладає трохи сюрреалістично.

Тактика була такою, щоб наганяти темп ближче до фінішу, перша половина – 60 хвилин 29 секунд. А з 35-го по 40-й кілометр Саве та Кеджелча пробігли за 13:42.

«Почуваюся добре, щасливий. Це день, який я запам’ятаю. Ми добре розпочали забіг, і наближаючись до кінця, я почувався сильним. Пам’ятаю, що мій суперник-ефіоп [Йоміф Кеджелча] був гарним конкурентом. Думаю, що він мені дуже допоміг. Досягнувши фінішу, я побачив час і був такий щасливий», – говорив Саве.

Nike створили такі круті кросівки, що їх заборонили

Ще однією перемогою стало фото чемпіона після забігу із переможним часом та кросівком Adidas.

За цим фото стоять роки шаленої конкуренції, адже Nike ще у 2016 році запустила амбітний проєкт Breaking2. Із самої назви зрозуміло, що американці хотіли першими створити взуття, яке дозволить спортсмену вибігти марафон із 2 годин.

В 2017-му Nike організував закритий марафон на треку у Монці, у якому бігли Еліуд Кіпчоге, Леліса Десиса та Зерсенай Тадесе. Кіпчоге показав результат 2:00:25. Цей результат не був визнаний офіційним світовим рекордом, оскільки під час забігу використовувалися змінні пейсмейкери та спеціальні умови, зокрема лазери, автомобіль-лідер і ротаційна підтримка темпу. Лазери допомагають візуально бачити, який темп потрібен для результату.

У 2019 році Еліуд Кіпчоге взяв участь у проєкті Ineos 1:59 Challenge — черговій спробі пробігти марафон швидше, ніж за дві години. Він успішно завершив дистанцію з результатом 1:59:40.2. Втім, цей час не був зарахований як офіційний світовий рекорд, оскільки, як і у випадку з Breaking2, умови забігу не відповідали вимогам IAAF. Nike знову не могли добитися апруву свого результату. Тим часом, їхнє взуття зробило революцію в бігу, «суперкросівки» давали змогу атлетам бігти значно швидше.

Nike VaporFly Alphas давали таку перевагу, що інші могли просто заклеювати лого Nike, щоб пробігти в них, якщо не мали офіційного контракту. Дійшло до того, що VaporFly Alphas вирішили заборонити, а конкуренти намагалися якнайшвидше скопіювати технологію.

Президент Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій Себастьян Коу заявив, що його завдання — забезпечити чесні умови змагань, тому спортивне взуття не має створювати спортсменам несправедливої переваги. У свою чергу спортивний технолог Брайс Дайєр порівняв кросівки Nike VaporFly у бігу з ситуацією, ніби хтось прийшов на поєдинок на ножах із пістолетом.

Тим часом Adidas зробила те, чого Nike ніколи не робив для Кіпчоге. Компанія платила 50 000 доларів офіційній антидопінговій організації легкої атлетики з проханням тестувати Саве більше, ніж будь-якого іншого спортсмена у світі. Протягом двох місяців перед минулим Берлінським марафоном його перевіряли 25 разів, і Adidas погодилася фінансувати таку систему протягом усього контракту. Логіка була проста: як тільки Саве пробіжить марафон із таким часом, у світі одразу виникнуть підозри щодо допінгу, особливо після того, як його співвітчизниця Рут Чепнґетіч у 2025 році отримала трирічну дискваліфікацію. Adidas вирішила попередити можливі звинувачення.

В 2025-му Adidas увірвався із своїми Adizero Adios Pro Evo 3. Вони важать 97 грамів і є легшими за колоду карт. Дослідження, на яке посилається Wall Street Journal, показало, що взуття приблизно на 100 грамів легше може заощадити бігуну близько 57 секунд на марафонській дистанції. Саве випередив бронзового призера на 58 секунд, срібний призер теж був в них.

Кросівки коштують близько 500 доларів і майже не доступні у продажу. У 2024 році моделі Adidas Adizero виграли приблизно половину всіх великих марафонів. У Лондоні чотири з п’яти найкращих бігунів мали взуття цієї моделі.

Єдиною публічною реакцією Nike став допис в Instagram із трьох речень: «Часовий відлік перезапущено. Фінішу не існує». Це була вся відповідь на поразку після десятирічного проєкту.

ФОТО: Alex Davidson/Getty Images/JUSTIN TALLIS / AFP via Getty Images