Юлія Левченко: «Важко не пропускати через себе всі події в Україні»
Українська стрибунка в висоту Юлія Левченко поділилася думками про війну в Україні.
– Нещодавно ви пройшли у фінал чемпіонату Європи. Як налаштовуватися на важливі змагання, коли у твоїй країні війна?
– Я бачу, як наші спортсмени справляються із цим тягарем, проте мені важко не пропускати через себе всі події в Україні.
Я вчуся жити в новій реальності, але не ігнорую інформаційний потік навколо — подумки завжди в новинах. І оскільки я ще й дуже емоційна, то просто стараюся балансувати між підготовкою до змагань та війною.
– На початку повномасштабного вторгнення у вас були думки, що спорту в житті більше не буде. Чому?
– 24 лютого я ніяк не могла повірити, що почалася повномасштабна війна. О 5-й ранку складно зберігати спокій — тоді тільки з’явилося розуміння, що потрібно рятувати своє життя.
Було якось не до спорту і думок про кар’єру. Я вважала, що матиму зовсім інше життя, проте, на щастя, повернулася до тренувань. Досі не вірю, що можу повноцінно змагатися.
– Коли ви вирішили, що потрібно продовжувати працювати?
– У середині березня я з мамою і сестрою виїхала з Києва за кордон — і хоч на якийсь час відчула себе у безпеці. Не чула сирен і нарешті могла міцно заснути — здавалося б, що ще потрібно?
Та пізніше я зрозуміла, що не маю чіткого плану, як усе буде далі та коли поїду назад додому. Тоді й вирішила повністю повернутися до спорту. Це дає сенс жити, а не просто сидіти й чекати змін, – сказала Левченко.
