Футболісти з екзотичних країн, які грали за українські клуби
Представники Сирії, Зімбабве і не тільки...
Всього за історію незалежної України були представники 74-ох країн світу. Деякі легіонери стали справжніми іконами в українському футболі. Їхню гру любили мільйони, а нарізки з їхніми діями на футбольному полі ще й досі викликають сумні усмішки з гострим відчуттям ностальгії. Були й такі, яких не зможуть згадати навіть найвідданіші вболівальники.
Сьогодні мова піде про футболістів з екзотичних країн, які встигли пограти в Україні.
Буркіна-Фасо.
Єдиним представником цієї африканської країни в УПЛ був Арістід Бансе. Нападник народився в Кот-д'Івуарі, проте у віці 18-ти років повернувся на історичну батьківщину, де виступав за столичний «Сантос».
Влітку 2006 року перейшов в донецький «Металург», підписавши контракт терміном на 4 роки. Арістід забив свій перший гол у складі нової команди 30 червня в товариському матчі проти «Металіста». За «Металург» провів 12 матчів та забив 2 м'ячі в Вищій лізі. Провів один матч в Кубку України сезону 2006/07. Перший матч у Вищій лізі провів 26 липня 2006 року в матчі з «Дніпром» . Перший м'яч у «вишці» забив 19 листопада 2006 року в матчі з «Таврією».
На даний момент є гравцем івуарійського клубу « АСЕК Мімозас».
Зімбабве.
Представників з цієї країни було двоє.
Мусавенкосі Мгуні. Думаю, що вболівальники з досвідом пам’ятають цього височезного нападника донецького «Металурга».
17 червня 2009 року за 100.000 євро Мгуні з Аль-Шабабу перейшов до донецького «Металурга», де він вже 16 липня в дебютній для себе грі забив на 34 хвилині перший гол за клуб в матчі Ліги Європи з білоруським МТЗ-РІПО, який закінчився перемогою донецької команди з рахунком 3-0.
Нападник відіграв у донецькій команді півтора сезони, відзначившись за цей час 10 голами в 33 матчах чемпіонату України. На початку 2011 року прийняв запрошення керівництва грозненського «Терека», за який зіграв 20 матчів в чемпіонаті і забив 2 голи. На початку 2012 року отримав травму у матчі за збірну — розрив хрестоподібних зв'язок, через яку пропустив майже рік і більше за «Терек» не зіграв.
В червні 2013 року повернувся в свій колишній клуб «Металург». Проте за пів року через травми зіграв лише один матч в чемпіонаті січні 2014 року залишив команду в статусі вільного агента, після чого протягом всього року був без клубу. За збірну Зімбабве зіграв всього 4 матчі.
Генрі Тондерай Мутамбіква . Перший футболіст із Зімбабве, який став гравцем української команди, а саме львівських «Карпат» ( вони то вміють знаходити цікавих футболістів).
За “зелено-білих” в рамках Вищої України Генрі зіграв лише один матч, вийшовши на заміну у матчі проти запорізького “Металурга” . За короткий відрізок часу, який провів Генріх на футбольному полі, він зумів лише двічі доторкнутись до м’яча. На цьому виступи за першу команду «Карпат» припинилися. Коли, Мутамбіква покинув лави “зелено-білих”, він перебрався до Польщі, де захищав кольори жешувської “Сталі”. Цікаво, що Генрі навряд чи можна назвати продуманим – у Польщі він орендував квартиру в районі, де проживали фанати ворожої “Ресовії”, які часто атакували будівлю Мутамбікви . Завершив футбольну кар’єру в Малаві – був гравцем команди “Телеком Вондерерс”.
Кувейт.
Представником цієї держави був нападник Насер Аль-Саухі (Сюгі). У квітні 1995 року скаути київського «Динамо» віднайшли гравця на відборі до Чемпіонаті Світу U-20. 15 червня 1995 року в матчі чемпіонату України в матчі проти « Миколаєва» Насер дебютував. Київський клуб запропонував контракт гравцю, проте його минулий клуб, «Аль -Тадамон» погодився лише на оренду в 500 тисяч доларів. Кияни відмовилися, і на цьому співпраця закінчилася. Інформації про подальшу кар’єру майже немає. Цікаво, щоб було б, якби повноцінний трансфер здійснився?
Сирія.
І знову два представники.
Хусам Іддін Джиньят. Сирійський півзахисник, грав за «Чорноморець» в сезоні 2001/02 та 2002/03.
За першу команду переважно виходив на заміни. Більшу частину українського періоду перебував в дублерській команді. Всього зіграв 34 матчі.
Мохамед Рафаат. Сирійський футболіст, підписав контракт з «Чорноморцем» в тей час, коли це зробив Хусам Джиньят. Інформації про нього вкрай мало. Відомо що, за одеський клуб провів 13 матчів ( за другу команду в тому числі), забивши при цьому 2 рази.
Нідерландські Антильські острови.
Єдиним представником був півзахисник Сендлей Біто, можливо, найвідоміший футболіст із цього списку.
Сендлей - вихованець футбольних шкіл Нідерландів. До 2006 року знаходився у розпорядженні роттердамської «Спарти», однак у матчах чемпіонату у складі головної команди клубу не виходив.
2006 року перейшов до представника вищої ліги чемпіонату України алчевської «Сталі». Дебютував в Україні 20 серпня 2008 року у грі проти полтавської «Ворскли» .
По завершенні сезону 2006—2007 уклав трирічний контракт з київським «Арсеналом». Відігравши в «Арсеналі» 1,5 сезони, був відправлений в оренду, спочатку до мальтійського клубу «Валетта», у складі якого провів лише одну офіційну гру у Кубку УЄФА, а згодом до ужгородського «Закарпаття».
У лютому 2010 року повернувся до «Арсенала», а по завершенні сезону 2009—10 отримав статус вільного агента. 10 вересня 2010 року підписав контракт з «Таврією» за схемою «1+1». Однак, провівши у складі кримської команди лише дві гри у чемпіонаті України, за взаємною згодою сторін у березні 2011 року розірвав цей контракт і знову став вільним агентом.
Провівши рік без клубу, Біто в 2013 році підписав контракт з іранським «Фаджр Сепасі», а в подальшому грав за бахрейнську «Манаму», іракську «Заху» та тайський «Прачуап».
У 2008 році з’явилася інформація, що Біто викликаний до збірної Нідерландів, проте інформація виявилася невірною, його запросили до збірної Нідерландських Антильських островів.
Цікавою історією із життя в Україні є зйомки футболістів київського «Арсеналу» для журналу Playboy, де фігурує Біто.