Ексклюзив

Костюк зібрала аншлаг на пресконференції, Соболенко не сказала нічого конкретного про війну. Як у Парижі стартував «Ролан Гаррос»

Репортаж Дар'ї Мещерякової з Франції.

Блог — Tennis Love
Автор — DariaTennis
29 травня, 14:00
4
Костюк зібрала аншлаг на пресконференції, Соболенко не сказала нічого конкретного про війну. Як у Парижі стартував «Ролан Гаррос»

Від початку повномасштабного вторгнення українські тенісистки та тенісисти змушені грати з представницями країн-агресорів, Білорусі та Росії, на кожному турнірі. Хоча прапора поруч з їхніми іменами немає, але їх все одно допускають до змагань.

Вже понад рік керівництво АТР і WTA нічого, окрім стандартних відписок «ми працюємо над вирішенням проблеми», не робить, а з російських та білоруських гравців намагається зробити жертв ситуації. Вони цим і користуються. Такі, як Потапова виходять у футболці «Спартака» на матч, а Гасанова відкрито підтримує війну. Оскільки на тенісні турніри українські журналісти не доїжджають, то росіяни та білоруси не відчувають тиску з боку медіа. Саме тому я вирішала поїхати на «Ролан Гаррос».

Корти одного з найстаріших турнірів світу були збудовані в 1927 році в XVI окрузі Парижа, на краю Булонського лісу. Туди можна доїхати на десятій гілці метро, а звідти ще 10 хвилин пішки. Вже в вагоні видно, що волонтери та працівники турніру потихеньку з’їжджаються на перший день офіційної частини другого мейджору сезону – «Ролан Гаррос».

Дівчата були вдягнені в зелені плісировані спідниці та білі футболки, а хлопці в рожеві футболки та темні шорти. І чим ближче до кортів, тим більше було зрозуміло, що турнір розпочався. Правда, щоб потрапити на корти, треба було трьом різних людям показувати всі сумки, а потім пройти через рамку. І тут раптом мене питають: «А ти з Таїланду?». Кажу, що з України. «А-а-а, Путін, бум-бум, ідіот», – каже мені стюардка та пропускає далі.

За дві години до початку територія кортів була майже порожня. Самі працівники, журналісти, волонтери та гравці ходили туди-сюди. Волонтери розминалися прямо на вулиці, а поруч з ними стояли жінки у формі Emirates і отримували останні вказівки щодо представлення спонсора перед матчем.

Головним матчем-відкриттям стала зустріч Марти Костюк та Аріни Соболенко на арені Філіппа Шатріє. Турнірна сітка знову їх звела разом, а їхній конфлікт розгорівся до максимуму прямо перед «Ролан Гаррос». Соболенко завжди уникає відповідей про війну, скочуюсь, як завжди, до типового «мизамир». А нещодавно вона навіть заявила, що українські гравці начебто ненавидять її через це.

Advertisment

Драматизму моменту надавало ще потенційне звання першої ракетки світу, якщо Іга Швентек не дійде до півфіналу. Соболенко приїхала в Париж саме за трофеєм.

На початку матчу Марта навіть зробила брейк і змусила подумати на кілька хвилин, що в Аріни не вийде легкої прогулянки з самого першого раунду, проте радувалися ми зарано. Марта одразу ж програла свою подачу, а Соболенко припинила нервувати – 6:3, 6:2. «Allez Marta!» – долітало зі всіх боків. Але ж у самому кінці глядачі освистали Марту, бо вона не потисла руку суперниці.

Білоруска спочатку подумала, що освистали її і зробила єхидний реверанс. Потім зрозуміла, що то Марті.

«Спершу я не зрозуміла, що відбувається. Ви ж знаєте, що українки нам руку не тиснуть. Ми цьому не дивуємось, але, напевно, глядачі не зрозуміли, що сталося», – сказала Аріна після матчу.

«Я думаю, вони пошкодують про свою поведінку», – відповіла на своїй прес-конференції Марта.

Соболенко ж усіма своїми силами намагається уникнути питання про війну. Вона кожного разу відповідає вкрай обтічно, щоб ніхто точно про її позицію не дізнався.

Так вона зробила і відповідаючи на моє пряме питання, чому вона перекручує слова і уникає відповіді.

«Нормальні люди ніколи не будуть це підтримувати. Чому ми маємо йти і гучно казати про це, це ж як 1+1=2. Звісно, ми не підтримуємо війну. І якби ми могли її зупинити, ми б зробили це. Але, на жаль, це не в наших силах», – сказала Аріна.

Проте в той самий час їй зовсім не зрезонувало сказати, що її меседж у якості першої ракетки буде таким: «Я з маленької країни і мала працювати дуже багато, щоб досягти цього. Ми маємо вірити в себе і тоді всього можна добитися».

Цікаво, чи висловлювання Аріни про «ми маленькі люди, які нічого не можуть змінити, щоб зупинити війну» не конфліктує з її меседжем про багато робити і вірити?

Після пресконференції з Соболенко до мене підійшли 18 журналістів, щоб потиснути руку за пряме питання.

«Вона знову нічого конкретного не сказала», – сказав мені журналіст з Естонії.

«Нарешті хтось її спитав прямо», – сказав американський колега.

«Хай їм буде трошки соромно», – додала японська журналістка. Хоча ми ж знаємо, що соромно їм не буває.

Попри поразку і дуже маленьку кімнату для інтерв’ю, у Марти був повний аншлаг на прес-конференції. Журналісти більше не дивилися один на одного, коли хотіли задати політичне питання, а просто бомбардували ними Марту. І вона спокійно відповідала.

«Такі як Аріна, які подорожують світом, хто... У неї є велика платформа людей, які її підтримують. Я бачу, наприклад, «Нью-Йорк Таймс», «Вашингтон Пост», CNN, BBC. Існує так багато платформ, що читають мільйони, мільярди людей у світі. І просто скинути з себе відповідальність, не мати свою думку щодо найважливішого у світі. Я не можу поважати це», – сказала Костюк.

«Я завжди нею пишаюсь. Перед Мартою сидить стільки журналістів. Зазвичай це чоловіки середнього віку, а вона все так впевнено розказує про війну і політику», – каже японська колега.

Після пресконференції я вийшла на вулицю і виявилося, що там уже майже 30 градусів і вся територія стадіону забита глядачами. Ще б пак, усі квитки на цьогорічний Ролан Гаррос продані, а в квитковому центрі продають уже на наступний рік.

На кожному кроці всім нагадують: «Залишайтеся зволоженими. Пийте воду в спеку!» І вони не продають поруч воду за 5 баксів. Холодну воду можна набрати із маленьких колонок на території. А ще можна купити незвичних для нас спортивних снеків – гречаний млинець з начинкою, солодкі млинці з сиропами, макаруни, морозиво, шампанське, кава. І все це продають в яскравих кіосках. Чому ж у цьому списку кава? Бо для неї є навіть окремий тент, де люди пробують робити свою власну каву у новомодних машинах.

По всій території наставлені екрани з трансляцією всіх поточних матчів. Найбільше людей зібралося в перший день перед стадіоном Сюзанн Ленглен, де стоїть монумент легендарній тенісистці. Хоч галявина з кріслами перед стадіоном Філіппа Шатріє набагато більша і зручна, проте там шалена спека, а не приємний холодок.

І вже навіть під кінець дня глядачі стояли в черзі на стадіони поменше, де не пишуть місце й ряд. Охочих подивитися теніс не на центральних аренах було навіть більше.

Фото: Дар'я Мещерякова / Tribuna.com, Mylene Deroche/Keystone Press Agency, Claude Diderich/Keystone Press Agency/Globallookpress.com