«Спартак» Ужгород у першому Чемпіонаті СРСР 1946-47 з хокею.

Перший чемпіонат СРСР з хокею з шайбою був розіграний з 22 грудня 1946 року по 26 січня 1947. Чемпіонат пройшов у два етапи:  на першому 12 команд розділені на три групи, що складалися з чотирьох команд, визначили фіналістів. У всіх групах перші місця дісталися московським командам: ЦДКА, «Динамо» і «Спартак», що склали фінальну групу, розіграли призові місця. Ігри проводилися на природному льоду. Переможцем стало московське «Динамо». Турнір за 4-7 місця, в якому зустрічалися 4 команди, проходив у Ризі і закінчився перемогою місцевої команди.

Перш за все, хотілось би дізнатися логіку, за якою від України було вирішено виставити до першості країни команду з Ужгорода? На це питання своєрідну відповідь дали журналісти видання «Хоккей - Информ» у січні 2001 року: «… За два місяці до її появи у хокеї, у розіграшу Кубка СРСР з футболу, відзначилась нікому не відома команда «Спартак» з того ж Ужгорода - переграли ленінградських динамівців, які посіли в чемпіонаті СРСР п’яте місце. К тому ж гості з Закарпатської України виділялись незвичною для московських шанувальників футболу екіпіровкою. І подумалося  - може й хокеїсти, подібно футболістам, залишать яскраве враження, якщо не грою, то формою? Хтось з організаторів першого чемпіонату, запрошуючи ужгородців  , виходив з того, що вони сусіди Чехословаччини, чий хокей користувався в Європі авторитетом.»

Щоб прокоментувати це марення, потрібно спочатку привести, як вступ, слова Федора Тютчева: «Умом Россию не понять…». Не погодитись не можливо. По перше: сусідство з Чехословаччиною мало такий же вплив на хокей Закарпаття, як Сполученні Штати на рівень гри в Мексиці. По друге, якщо й говорити про вплив, то потрібно скоріш порівнювати з Угорщиною, а не з Чехією та Словаччиною. По третє, це підтверджується й результатами ужгородців у перших Чемпіонатах УРСР, так наприклад у 1949 році вони програли львівським одноклубникам 2:5, а після участі у другому Чемпіонаті УРСР (1950 рік) загалом не з `являлися на будь яких серйозних турнірах донині.

До самих гравців ніяких питань немає. Хлопці зіграли як вміли, і мабуть добре що жодна зустріч не пройшла у них дома – в Ужгороді…Ще б можливо було пояснити їх участь, якби насправді в Україні не було хокейних команд. Але ж львівські хокеїсти ставали віце-чемпіонами Європи в складі збірної Польщі, та вигравали перші місця в польському чемпіонаті. Та й гравці Харкова в цей же час добре грали у хокей з м'ячем, ближче географічно знаходились до інших радянських клубів і як показали найближчі роки були дійсно лідерами хокею в Радянській Україні.

Перший матч Чемпіонату СРСР спартаківці зіграли 22 грудня 1946 року:

Гарна сонячна погода, при температурі повітря «-10», привернула 3000 шанувальників до стадіону подивитись хокей. Лише перший тайм проходив більш чи менш гостро. Потім перевага литовських хокеїстів стала явною. Вони грали дуже у високому темпі. Єдина шайба у ворота «Динамо» було закинута своїм же гравцем. По іншим даним шайбу таки закинув гравець «Спартака» - Р. Мартінек. У литовців шайби на рахунку: Данілевичуса, Пімписа (4), Ганускаускаса (3), Ілгунаса , Миколаускаса (2) та Астраускаса.

                    Друга зустріч пройшла 30 грудня у Москві:

Тут мабуть й коментувати нема що. Повна та безперечна, з першої до останньої хвилини, перевага майбутніх чемпіонів країни. Відзначимо тільки авторів закинутих шайб у динамівців: Блінков (5), Поставнін (5), Медведєв (4), Трофимов (3), Бочарніков (2), Чернишов (2), Толмачов, Якушин.

                                               5 січня 1947:

На матч з канадського хокею, що відбувся у Києві, прийшло не зважаючи на 24-х градусний мороз, більше тисячі глядачів. З перших же хвилин архангельці захопили ініціативу, граючи швидко й навально. До перерви вони закинули у ворота Ужгорода п’ять шайб. 

Тільки один раз воротар Архангельська Іванов змушений був вийняти шайбу з власних воріт. Другий період також пройшов при перевазі команди «Водник» і закінчився з рахунком 1:3. Тільки в третьому  ужгородці розігрались і звели період внічию. Загальний рахунок матчу – 3:9. Гості набагато швидше пересувались по полю, більш уперто боролися за перемогу, проте вони поступались перед ужгородцями технікою володіння ключкою, майже не перекидаючи шайбу в повітрі. В ужгородців шайби закинули: Е. Ковач (2), та Р. Мартінек. У «Водника»: Яковлєв (3), Куликов (3), Ядовін (3).

            Не обійшлося й без неприємностей з організацією матчу. Гравцям «Водника», які приїхали в день гри, прийшлось просидіти на вокзалі більше чотирьох годин. Працівники Українського Комітету Фізкультури не подбали про зустріч хокеїстів і не забронювали для них місця у готелі. На стадіоні імені Хрущова (директор товариш Афанасьєв) борти хокейного майданчика були зроблені наспіх і при кожному дотику шайби падали. Засніжене поле не очищалося у перервах.

            Зайнявши останнє місце в групі «Спартак» завершив свої виступи у Чемпіонаті СРСР.

Воротарі: Федір Лечко, І. Пфау.

Польові гравці: Е. Ковач (2), Р. Мартінек (2), Золтан Д’єрфі, Ф. Ковач, І. Крупанич, Гейзе Тесар, В. Юхвід, І. Білак, Л. Ганзей, В. Музика, Ернст Юст.

Тренер: Гейзе Тесар