Kuroky витратив 7 років на перемогу на The International. Заради неї терпів зради друзів, після тріумфу впав у депресію

Куро «Kuroky» Салехі Тахасомі виграв в Dotа 2 все, що тільки можна виграти. З першого дня існування гри він був у топі кібердисципліни, встановив величезну кількість рекордів та заробив понад 5 мільйонів доларів призових.

Куро став символом гри та продовжує знаходити для себе мотивацію для розвитку в подальшій кар'єрі. Це подвійно дивує, якщо знати історію його шляху до головного трофею в житті - перемоги на The Intarnational. Історію шляху, де все було не завдяки, а всупереч. Історію шляху, що здатний пройти лише справжній G.O.A.T.

Батьки Куро - іммігранти, а до кіберу його привела важка хвороба

Його дитинство не було безхмарним - батьки Куро перебралися з Ірану до Німеччини після ісламської революції 1979-го. Працевлаштуватися їм було важко - сім'ю з двох синів довелося утримувати на батькову зарплату таксиста.

Інша проблема - слабке здоров'я. Через складне захворювання ніг організм Куро витримував не більше півгодини фізичної активності, що суперечило його комунікативному та енергійному психотипу. Геймінг став справжньою віддушиною - любов до першої Nintendo була настільки сильною, що він, навіть, називав себе «приставкою до приставки».

Kuroky з самого дитинства бачив себе у кіберспорті - перебрав безліч ігор, спробував себе в стратегіях, MMORPG, перших мобільних дисциплінах. А потім пазл склався - від друга він дізнався про Warcraft. Інтернету вдома не було, тому, як і у більшості олдових зірок кіберу, дорога вела до комп'ютерних клубів.

«Я почав грати в Warcraft в клубах, напевно, в 12 років. Я відчував себе королем, бо грав набагато краще за інших. Ні в кого не було шансів проти мене», - зізнавався в майбутньому Куро.

Класичний режим Warcraft довелося закинути через відсутність кіберперспектив у самої дисципліни. Куро зосередився на одній із найпопулярніших кастомних карт гри - DotA. Цікавий факт - Kuroky лівнув з першої гри в доту, бо ненароком вибрав небажаного персонажа. Наступні місяці він нестримно апгрейдив свої скілли, переймаючи досвід у більш досвідчених і майстерних гравців. В нього, навіть, був чіткий розклад: навчання в школі, потім 5 годин гри, потім уроки й сон.

Освоївшись у DotA, Куро зібрав свою першу команду й одразу переміг у першому турнірі в кар'єрі. Перший трофей - килимок для мишки.

«Друзі приходили до мене, бачили цей протертий килимок, і питали, чому я не зміню його. Я міг замовити собі будь-який килимок, але цей я ні на що не проміняю. З нього почалася моя кар'єра», - красномовний аргумент дикої мотивації Kuroky реалізуватися у кібері з раннього дитинства.

Куро був у кроці від завершення кар'єри через найкращого друга

Головна людина в кар'єрі Куро - Клемент «Puppey» Іванов. В 16-річному віці Kuroky вперше зіграв в одній команді з зірковим естонським гравцем - команді Куро Mousesports була необхідна заміна для участі в турнірі, а Клемент якраз був вільний. На тому турнірі вони посіли третє місце, але саме ця бронза була стартом для десятків майбутніх перемог і однієї з найміцніших дружб у світі кіберу.

Куро і Клемент безперервно спілкувалися про стратегії, героїв та інших гравців і зрозуміли, що мають дуже схоже бачення, а їх природжені лідерські амбіції готові приходити до компромісів заради спільної мети - створення найсильнішої команди з DotA у світі.

Капітаном у їх колективах був Puppey, Kuroky відіграв роль керрі (персонажа, що на пізньому етапі гри має бути найпотужнішим у команді). У Куро також були амбіції стати капітаном, він, навіть, на 2 місяці розійшовся з Клементом аби покапітанити, але до виходу Dotа 2 вони підійшли в одному колективі Nirvana.int. Команда вигравала, але не так легко, як хотілося б Puppey. Через деякий час Клемент пішов до NAVI.

«Я запитав себе, що мені робити. Чи повинен я сказати йому, щоб він залишився зі мною? Я не міг бути настільки егоїстичним. Я знаю, він би залишився, якби я попросив. Але я не зміг цього зробити. Це було б неправильно», - мужні слова від Куро.

В це важко повірити, але після цього він міг кинути кіберспорт, але вирішив спробувати взяти на себе лідерство на першому The International в GG.net.

Клемент через кілька тижнів став чемпіоном та володарем мільйона доларів, а команда Kuroky зайняла на ньому останнє місце. Цей апсет примусив Куро поставити кар'єру в кіберспорті на піврічну паузу.

Жахливі провали на ТІ та шанс всього життя у NAVI

Величезні призові та багато хайпу навколо нового гегемона кіберсвіту Dotа 2 довго не могли переконати Kuroky - йому не подобалася ця гра, бо була набагато легшою, від DotA. Це стало однією з причин, чому він вирішив повернутися до університету, а в вільний час - грати в першу доту.

Через півроку після The International Куро повернувся до Dotа 2 - з інактиву його витягнула можливість пограти в Virtus.pro, але перший досвід гри в російськомовному колективі не вдався. Далі - знову шалена історія з The International.

Старі товариші з Mousesports запропонували з'їздити на турнір, куди команда їхала в якості заміни на випадок, якщо якась з команд не отримає віз до США. Так і сталось, але результат знову вдарив Куро зубами об асфальт - останнє місце без будь-яких шансів. Дивуватися, звісно, немає чому - команда жодного разу не тренувалася разом перед турніром, але психологічний тиск після двох баранок на головній кіберподії світу неможливо уявити.

Куро вирішив кардинально змінити підхід - тепер він став грати на позиції супорта (персонажа, що координує дії команди та допомагає керрі вийти на пік сили). Після недовгого періоду у власному колективі Team Zero йому випала пропозиція, від якої не відмовляються - Puppey запросив його до NAVI.

Kuroky швидко адаптувався в українському гегемоні та через вроджену харизматичність став улюбленцем фанатів. Перед The International 3 NAVI виграли три турніри, але напрацювати стійкі ігрові концепції не встигли - довелося викручуватися прямо на місці. Але український колектив більш ніж впорався - друге місце після поразки від Alliance в найкращому гранд-фіналі в історії гри.

Для його партнерів будь-який програш був розпачем, бо колектив всі три роки існування гри був фаворитом на усіх турнірах, де брав участь, але для самого Куро це був квантовий скачок від останніх місць до матчу за півтора мільйона доларів.

Для розуміння людських якостей Куро - весь виграш (150 тисяч доларів) він віддав батькам.

«Батько працював весь цей час, щоб поставити нас з братом на ноги. Батьки не були у відпустці 10 років. Вони не приїжджали в Іран і не бачили рідних майже 25 років. Я віддав усі гроші їм, щоб вони злітали додому і просто відпочити. Це єдине, чим я можу відплатити їм за все».

«Це не я проти Kuroky, тепер це всі проти Kuroky»

Наступний рік у NAVI став кінцем золотого періоду української команди - колектив став чередувати значні перемоги з дивними фіаско, фактично тримаючись лише за рахунок індивідуальної майстерності гравців. Головні причини нестабільності - ментальні відмінності та надлишок гравців з лідерськими амбіціями. Цикл завершився 8-м місце на The International 4.

Куро та Клемент залишили команду і сформували спільне бажання для майбутнього колективу - відсутність тиску з боку організації. Так народилася ідея Team Secret - найзірковішого колективу в тогочасній історії Dotа 2. Тандем друзів доповнили досвідчені та титуловані Йохан «N0tail» Сундштайн, Густав «s4» Магнуссон і Таль «Fly» Айзік.

Але результати зовсім не виправдовували вивіску - проблема була в балансі мікро та макронавичок. Досвідчені гравці знали, що глобально треба зробити для перемоги, але навички молодих гравців в інших командах в мікроконтролі персонажів переважали плюси Secret. Клемент та Куро зробили висновки - до команди приєднались головні проспекти світу Артур «Arteezy» Бабаєв та Людвіг «Zai» Вольберг. Як не дивно, молода кров стала каталізатором краху команди.

Почав колектив з трьох виграних турнірів і однозначно підходив до TI5 в статусі головного фаворита. Впевненість була настільки велика, що на перший матч хлопці вийшли в сонцезахисних окулярах зі справжньою позолотою. Після вильоту і 8-го місця вони пішли зі сцени без окулярів і з понуреним поглядом. А далі почалася справжня війна.

«В Secret все настільки погано, що навіть Puppey недолюблює Kuroky. Тепер це не я проти Kuroky, тепер це всі проти Kuroky», - сказав після турніру Arteezy.

Іншим гравцям довелося обирати сторону - на сторону імпульсивного Артура стала вся команда. Керрі NAVI ХВОСТ розповідав, що Puppey, навіть, написав йому і вибачився за те, що колись всю провину за розлад в NAVI скинув на нього одного.

Лідерські амбіції Куро вже не змогли уживатися з его Клемента та емоціями Arteezy. Тоді він вирішив розпочати все з нуля.

Депресія через головну перемогу всього життя

Куро довго йшов до одноосібного лідерства - переймав досвід у Puppey і N0tail, змінив основний курс університету на психологію, довго вивчав ігрові та комунікаційні навички найкращих молодих гравців світу, що ще не пробилися на топовий про-рівень.

У складі Team Liquid він отримав можливість грати у колективі, який він збирав під себе, і який достатньо талановитий, аби генерувати головною ціллю перемогу на The International.

«Я став капітаном Team Liquid у 2015 році. У той час я запрошував гравців, які зараз є зірками. Хтось із них в той час був відносно невідомий.

MinD_ContRoL - оффлейнер світового рівня. MATUMBAMAN - ​​фантастичний керрі, який запалює всіх своїм ентузіазмом і дурницями, які він несе час від часу. У 2016 році ми підписали Miracle-, який першим досяг 9000 MMR в особистому рейтингу. А в цьому сезоні ми взяли GH, чудового супорта, завдяки якому наші драфти стали набагато більш гнучкими», - Куро на 100% міг довіритися кожному з них у будь-якій грі.

Перший рік у складі Liquid був достатньо успішним, щоб вважати себе найсильнішою командою Європи, але на The International результат залишився незмінним - третій рік поспіль команда Куро посіла 8-е місце.

Після поразки від Fnatic Куро разом з командою сидів на сходинках під сценою і заявив, що саме наступний рік стане часом прориву для них. Цю ж думку він озвучив і вболівальникам команди.

І він стримав свою обіцянку. The Intarnational 7 став гойдалками для Liquid - тотальне домінування на груповій стадії, сенсаційна поразка у верхній сітці, героїчні перемоги у ніжній і надлегка перемога у фіналі.

Куро в критичний момент зумів донести менш досвідченим партнерам ключову думку - якщо він шість разів програвав турнір і не боїться програти знову, то чому мають боятися вони. Це розслабило команду, що дозволило звести розклади до простої формули - у Liquid найсильніші гравці й супердосвідчений та вмотивований капітан.

Головна перемога в кар'єрі кардинально змінило світобачення Куро.

«Я не скиглій, але не міг впоратися з емоціями. Все здавалося таким нереальним. Ми - чемпіони світу, ми стали багатшими на 10 мільйонів доларів. Хтось сказав, що це зробило мене найбільш високооплачуваним кіберспортсменом всіх часів. Чудово, і я щасливий, що досяг цього, але я ніколи не грав в доту заради грошей. Для мене головне - бути кращим в улюбленій справі. На планеті немає стільки грошей, щоб затьмарити почуття задоволення від цього».

Куро витратив 7 років, щоб перемогти на The International. Це була єдина мета в його житті. Кожен день був прожитий в спробах стати краще в доті. За переглядами повторів, тренувальних матчів, продумуванням стратегій і білдів - кожен день. І коли він досяг того, про що мріяв, на нього накотило відчуття спустошеності. Практично впав в депресію. Усередині Куро нібито залишилася лише темрява, як ніби він втратив щось дуже важливе. Це почуття його збентежило.

«Я думав, що зі мною щось не так. Ні, я був радий перемозі й гордий собою. Правда. Це найбільше досягнення в моїй кар'єрі. Але в цьому і причина того дивного почуття. Перемога на The International забрала мою мету в житті. Заради неї я прокидався, з думками про неї я засинав. І тепер, з нашими іменами на Аєгісі (трофей TI - прим.), я не знав, що робити далі. Світ не змінився. Життя продовжується. Ти пахав заради однієї мети, але тепер все скінчено. Так, я отримав те, чого хотів, але я ніколи не замислювався - а що буде потім? Після того, як я взяв цю висоту, мені потрібно заново вчитися жити», - зізнався після перемоги Куро.

Вийти з цього стану допомогла нова мета - стати дворазовим чемпіоном TI. Куро вже був близький до цього, але програв OG у фіналі 2019 року. Минулого року через коронавірус офлайн турнірів не було, тож тепер Kuroky і його хлопці зосередились на перемозі у 2021 році.

В історії Куро фінальний підпункт цього тексту - точно не остаточна глава.