Краще б ти забив, Пінілья

Для мене вчорашня подія із категорії тих, про які буду розказувати внукам. Дай Боже дожити. Повне сонячне затемнення трапляється раз на сто років. Поразка збірної Бразилії 1:7 у півфіналі домашнього Мундіалю трапилася вчора. Може бути, що в третьому тисячолітті такого більше ніколи не повториться. То що це було? Випадковість, закономірність чи втручання вищих сил? Напевно, із кожного потрохи.

У мене є друг. Єдиний із невеликого кола справжніх друзів, з яким ми глибоко і аналітично цікавимося спортом, а особливо футболом. Перед початком Чемпіонату світу ділилися перспективами виступу тієї чи іншої команди, аналізували. Про Бразилію, звичайно, багато було сказано. Та перебдачити ТАКЕ навіть суперекспертам було просто неможливо. У блозі на Трибуні поставив на фінальну пару Бразилія - Аргентина і до вчорашнього сподівався на перемогу у конкурсі )))

А зараз зрозумів, що у цієї команди немає абсолютно плану Б, В, Г і т.д. Селесао третій поспіль Мундіаль зраджують своїм генам. Грають у невластивий їм футбол. Мистецтво перетворилося на якусь одноманітність і роботизованість. Красота поступилася прагматиці і прямолінійності. Сколарі, не взявши у список 23-х Роналдіньо, зробив фундаментальну помилку. Саме Діньо. Не Кака, не Робіньо чи Гансо. А ЙОГО - людину - футбольний оркестр, уособлення бразильського футболу, який ми так любили і насолоджувалися. Це трюкач, який знає, що таке бути чемпіоном світу. Він набрав перед ЧС божевільну як на свій вік форму. Він міг і повинен був стати тим планом Б, В, Г. 

Не можна зраджувати своїм генам і йти проти них. Німці вчора насправді зробили Бразилії послугу і відкрили їм очі.

При рахунку 0:1, та навіть 0:2 прозріння могло так і не наступити.