Tribuna/Футбол/Блоги/Зачепилівський Шейх/УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ФУТБОЛ. ОКРЕСЛИТИ ПРОБЛЕМИ

УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ФУТБОЛ. ОКРЕСЛИТИ ПРОБЛЕМИ

#Конкурс Пост для конкурсу «Найкращий блогер України-2019».

Автор — Bogdan Chumak
14 июля 2019, 23:59
7

#Конкурс.

Фото ПФЛ

Збільшення кількості клубів-учасників УПЛ у сезоні 2020-2021 до 14 команд, а в наступному, 2021-2022 - до 16 команд подається ледь не як показник виходу українського футболу зі стагнації та відновлення УПЛ до рівня 2012 року. Але якщо зазирнути глибше, то ми зрозуміємо, що насправді це тупцювання на граблях. Хвороби українського футболу попередніх років залишаються досі, і ніхто з ними системно боротися не хоче. Більше того, очільники вітчизняного футболу в УАФ, ПФЛ, УПЛ йдуть, як завжди, шляхом найменшого спротиву. Якщо уявити український футбол у вигляді будівлі, то ми матимемо красиво пофарбовані поверхи (ПФЛ + УПЛ), однак з них час від часу відлущується фарба у вигляді банкрутства клубів, зверху на даху пентхаус у вигляді топ-клубів Динамо та Шахтаря, а нижче абсолютно глевкий фундамент у вигляді аматорської ліги та чемпіонатів області.

Щоб зрозуміти чому цей фундамент глевкий достатньо поставити кілька питань:

1. З чого складається система професійних ліг, скільки в Україні професійних клубів?Наразі в Україні три професійних ліги: УПЛ, ПФЛ (Перша та Друга ліги), в яких грають 48 клубів. А тепер уявіть собі на хвилинку, що в сусідній Польщі футбол складається з 9 рівнів і 3 найвищі дивізіони - це 70 команд.

2. Як в Україні з’являються нові професійні клуби? Варіантів декілька:

А. В населеному пункті з’являється умовний “Зачепилівський шейх”, який має вільні гроші та амбіції. Він з нуля набирає футболістів та тренерів, бере місцевий стадіон і робить йому косметичний ремонт, а якщо стадіону немає - будує маленький і дешевий у вигляді двох трибун та поляни. Якщо вистачає грошей, то може на якомусь клаптику землі збудувати базу з декількома тренувальними полями і в разі залишку ресурсів після цього організовує яку-не-яку академію. Далі він заявляється на чемпіонат області та грає там рік, або в аматорську лігу і грає там рік-два, потім якщо вистачає грошей купляє “професійний статус” і заявляється в Другу Лігу, а далі вже росте наскільки вистачить. По факту цей клуб абсолютно збитковий, але “Зачепилівському шейху” байдуже, бо для нього це іграшка для душі, для емоцій. Тільки живе ця іграшка виключно до моменту його банкрутства, або поки йому не набридне. Далі клуб просто зникає, адже прикладів перепродажу майже не існує.

Б) В ролі “Зачепилівського шейха” виступає місцевий мер чи очільник ОДА, який цю іграшку фінансує з місцевого бюджету, що по факту навіть гірше, ніж варіант А, адже гроші платників податків викидаються на розвагу замість суспільно важливих проектів. Існує така іграшка рівно до моменту перебування “шейха” на посаді, далі змінюється місцева влада і новій вже не цікавий футбол, муніципальний клуб зникає. Або буває ще перед тим прелюдія у вигляді агонії з дефіцитом місцевого бюджету і як наслідок невиплатою зарплат в клубі по пів року і потім трагічним фіналом з безрезультатною судовою тяганиною відчайдушних футболістів та тренерів.

3. Як набути статус професійного клубу в Україні?

Відповідно до статті 12 Регламенту Всеукраїнських змагань з футболу серед команд клубів Професіональної футбольної ліги сезону 2018/19 У змаганнях серед команд клубів ПФЛ мають право брати участь тільки команди професіональних клубів, що входять до складу ПФЛ, які:

а) отримали атестат ФФУ на право участі у змаганнях;

б) взяли зобов’язання виконувати статутні та регламентні норми і рішення ФІФА, УЄФА, ФФУ, ПФЛ;

в) своєчасно сплачують внески та здійснюють інші обов’язкові платежі в установленому порядку та у визначені терміни.

Процедура атестації зазначена в Регламенті з атестації Професіональної футбольної ліги України відповідно до положень цього документу, претендентом на атестат може бути лише футбольний клуб, тобто юридична особа, яка несе повну відповідальність за футбольну команду клубу, що бере участь у національних змаганнях, і який є зареєстрованим членом регіональної федерації і ОФК «Професіональна футбольна ліга України. На початок сезону атестації зареєстрований член повинен існувати протягом не менше 3 (трьох) років поспіль. Аматорський футбольний клуб може бути претендентом на отримання атестату, який надає право участі у чемпіонаті України серед команд клубів другої ліги. Для вступу у процедуру атестації він повинен своєчасно підготувати та надати єдиним пакетом наступні документи:

а) рекомендаційний лист регіональної федерації футболу відносно допуску аматорського футбольного клубу, як колективного члена, до процедури атестації з зазначенням відомостей про спортивну діяльність претендента на атестат;

б) рекомендаційний лист асоціації аматорського футболу України відносно допуску аматорського футбольного клубу до процедури атестації з зазначенням відомостей про спортивну діяльність претендента на атестат;

в) офіційне письмове звернення ліцензіата відносно намірів клубу проходити процедуру атестації. Звернення повинне підтверджувати зобов’язання клубу з виконання вимог системи атестації згідно з цим Регламентом, а також містити відомості щодо спортивних досягнень клубу;

г) копія статуту клубу – претендента на атестат.

Аматорський футбольний клуб – претендент на отримання атестату повинен брати участь у спортивних змаганнях під егідою регіональної федерації футболу та асоціації аматорського футболу України, зокрема:

а) команда аматорського клубу впродовж одного спортивного сезону брала участь у змаганнях з футболу під егідою територіальної (обласної, АР Крим, мм. Києва або Севастополя) федерації футболу; також

б)команда аматорського клубу впродовж одного спортивного сезону брала участь у чемпіонаті України з футболу серед аматорських команд;

в) команда аматорського клубу бере участь у чемпіонаті/кубку під егідою регіональної федерації футболу та чемпіонаті/кубку під егідою асоціації аматорського футболу України того ж року, коли претендент планує початок виступу у змаганнях другої ліги.

Виходячи з цього можна зробити висновки, що футбольні чиновники не дуже дружать ані з логікою, ані зі здоровим глуздом. Мало того що правило трьох років ігноруються достатньо згадати історію з Вересом. Більше того, виходячи з положень атестаційного регламенту клубу-аматору як претенденту треба бути учасником двох структур одночасно – асоціації аматорського футболу України та регіональної федерації футболу.

Які можна зробити висновки з цих трьох питань та відповідей?

1. Система професійного футболу України не передбачає жодного потенціалу для зростання і виглядає закритою консервативною системою.

2. Футбол в Україні не є масовою грою для населення і 3 ліги з 48 професійними клубами цьому яскрава ілюстрація.

3. В Україні відсутній чіткий взаємозв’язок між аматорським, регіональним та професійним футболом.

4. Сам по собі шлях клубу від аматорів до професіоналів не вбачає ні логічної послідовності, ні еволюційного розвитку, а залежить виключно від фінансової складової.

5. Український футбол потребує кардинальної реформи нижчих ліг.

Лучшее в блогах
Больше интересных постов