Блог Умовний спосіб футболу

Найспортивніше місто України. В нашому рейтингу переміг не Київ

Рейтинги – справа невдячна. Їх критикують за суб’єктивність, за вибірковість, за те, що вони не відображають реалії. Дійшло навіть до того, що ФІФА міняє власні підходи до формування рейтингу збірних.

Втім, різноманітні списки і ТОПи завжди привертали увагу публіки, незалежно від їх наповнення. В Україні один з найочікуваніших рейтингів – щорічне дослідження «Фокусу» щодо комфортності для проживання найбільших населених пунктів. Рахують там все. Освіту, культуру, економіку, злочинність, екологію… Але не спорт.

Надихнувшись, блог «Умовний спосіб футболу» вирішив скласти свій список. Список найбільш спортивних міст України. Напевне буде традиційна критика, але принаймні такого ще не робив ніхто. Першопрохідцями завжди бути складно. А з іншого боку – можна встановити власні правила гри.

Що рахували

Отже, правила гри. Тобто складання рейтингу. В основі – 4 складові, які покликані відобразити чотири складові: кадрову, інфраструктурну, фінансову і власне спортивну. Нижче буде більше деталей, а поки що – основні пункти.

1. Фінанси. Гроші, які вкладає місто в розвиток спорту.

2. Турніри. Наявність команд в ігрових видах спорту в елітних дивізіонах.

3. Перспектива. Робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл.

4. Стадіони, басейни, тири. Все, що дозволяє проводити на пристойному рівні змагання

Що не порахували

Ідеального рейтингу тут не скласти, проте у кожного виникнуть деякі питання «а чому не врахували _________?». Тому відповідаємо наперед.

Представництво в Олімпійських збірних. Була така ідея. Але відкинута з міркувань актуальності (літні Ігри були вже два роки тому) і об’єктивності (зимові Ігри мають дуже обмежене географічне представництво). Те саме стосується і Паралімпіад.

Представництво в національних збірних. Аргументів, крім дефіциту часу в умовах загрозливого дедлайну, нема. Для такого аналізу потрібно значно більше часу, або людських ресурсів. Можливо, повернемося до питання за рік.

Кількість учнів в ДЮСШ міста, кількість відділень з різних видів спорту в них. Це теж потребує набагато більше часу, ніж 5 днів. До того ж ситуація ускладнюється тим, що вони часто підпорядковані різним організаціям: міським і обласним радам, фізкультурно-спортивним товариствам, органам освіти.

Частково дитячий спорт врахований в бюджеті та рейтингу ДЮСШ – то ж можна вважати відсутність саме цих даних не загрозливою.

Кого рахували

Тут 22 обласних центри (крім окупованих Донецька, Луганська, Сімферополя) і на додачу до них ще 6 міст. Маріуполь і Кривий Ріг через те, що вони в ТОП-10 за населенням; Сєвєродонецьк, як в.о. адміністративного центру Луганської області; Кременчук, Біла Церква і Южне в якості експерименту.

Система підрахунку

Все максимально просто. В кожному з 4 підрейтингів містам в залежності від показників присвоюємо місце від 1 до 28. Якщо у кількох міст однакові цифри – вони ділять місце.

Підсумковий рейтинг складається з суми місць в чотирьох під рейтингах. Чим менша цифра – тим вище місце.

Отже, починаємо.

Клуби в еліті

Врахована кількість представників в елітних дивізіонах з 10 командних видів спорту (футбол, баскетбол, волейбол, гандбол, водне поле, хокей, хокей на траві, бейсбол/софтбол, регбі, футзал).

З огляду на різні схеми проведення і дати стартів (в деяких остаточно не сформований список учасників на наступний сезон), враховані й ті колективи, що вилетіли минулого сезону, й ті вже піднявся до еліти за спортивними показниками, але ще не встиг дебютувати.

Сума балів дорівнює кількості таких клубів. Щоправда, є суттєва поправка: якщо в лізі більше двох команд з одного міста – то все одно більше 2 балів заробити не вдасться. Це зроблено з огляду на обмежену географію в деяких лігах. Наприклад, в Вінниці є відразу 4 чоловічі клуби з хокею на траві, а в Сумах – три жіночі. Подібна історія в Запоріжжі (три гандбольні колективи плюс переселенці з Луганська), Харкові та Одесі (по три регбійні)…

І ще одне: команди, які офіційно представляють район чи область в список не включені, хоча часто й грають в містах, які присутні в рейтингу.  

Тут без сенсацій, але слід відзначити досить високі показники Рівного (команди з міста представлені в 7 видах спорту з 10) і не надто широке представництво Дніпра.

Унікальний випадок з житомирсько-київським футзальним клубом «ІнБев/НПУ». За нього міста отримали по 0,5 бали. Лише завдяки цьому Житомир не став єдиним містом в рейтингу, який не представлений жодною командою в вищих (супер-, прем’єр-) лігах. Хоча й посів останнє місце

Всеукраїнські змагання

Кількість внутрішніх турнірів найвищого рангу (чемпіонати України та чемпіонати України серед молоді) дозволяє бодай опосередковано побачити стан спортивної інфраструктури. Більше майданчиків, стадіонів, басейнів, залів в нормальному стані – більше шансів отримати право на проведення чемпіонату. Розглядалися лише олімпійські види спорту, а також шахи та шашки.

В процесі час від часу виникало бажання переробити все на рейтинг областей, оскільки велика частина змагань відбувається за межами міст. Це і більшість зимових видів (Яворів, Кременець, Буковель, Ворохта, Тисовець, Драгобрат) і велодисцпліни (шосе і BMX), вітрильний спорт, веслувальний слалом, кінний спорт. В невеличких містах проводяться чемпіонати з тріатлону (Вишгород) і навіть тенісу (Буча).

Дробові числа в таблиці – результат проведення окремих чемпіонатів в кілька етапів (пляжний волейбол) або ж з кількох дисциплін (вело шосе, фехтування) в різних містах.

Враховані чемпіонати 2017 і 2018. Навіть ті, які поки ще не відбулися, але вже відоме місце їх проведення.

Цікавий нюанс: не враховано чемпіонат України з настільного тенісу-2017. Він не завершився, оскільки організатори не змогли забезпечити спортсменам нормальне освітлення, і пінг-понгівці оголосили страйк. Погодьтеся, дивно за такий турнір давати цілий бал Києву. 

Дивина в Полтаві, де лише один турнір і той молодіжний (з вільної боротьби). Багато міст врятовані «монополією» на ті чи інші види. Наприклад, майже всі змагання з веслування (каное/байдарки і академічне) прописані в Дніпрі. Львів забронював важку атлетику і кульову стрільбу, Кропивницький – спортивну гімнастику  і легку атлетику, Черкаси – стрільбу з луку, Чернівці – змагання з маунтинбайку і т.д.

Наше майбутнє

Повторюся, спочатку була ідея порахувати кількість юних спортсменів, що тренуються в спортивних школах кожного міста (частка від всіх дітей шкільного віку). Але довелося відмовитися від цього і взяти за основу рейтинг ДЮСШ Міністерства спорту. Мінус один. Найсвіжіший список складений минулого року на основі результатів роботи шкіл в 2016 році.

Рейтинг складається за результатами виступу юних спортсменів. Окремий він для ДЮСШ,окремий – для СДЮШОР. Наш варіант підрахунку – сума шкіл в ТОП-30 обох рейтингів. Якщо їх рівна кількість у двох чи більше міст – тоді вони ранжуються за сумою місць в рейтингах.

Наприклад три сумські школи (7, 14 і 18 місця в рейтингах) будуть вище, ніж три одеські (6, 17 і 21).

Рейтинги можна подивитися на сайті Міністерства молоді та спорту (заразом і мене перевірити). 

Тут теж повно сюрпризів. Одне тільки лідерство Вінниці чого варте! Причому відразу 4 з шкіл опинилися в ТОП-10 (і ще одна – на 11 місці). Здивували в Дніпрі, звідки нема жодного представника.

Івано-Франківськ отримав 0,5 бали через наявність однієї школи в 4 сходинках від ТОП-30 – на 34-му місці. У решти «нульовиків» нема й такого. 

Гроші на спорт

Тут все просто: скільки грошей з бюджету міська влада резервує для спорту: утримання ДЮСШ,  проведення навчально-тренувальних зборів та змагань (як олімпійські, так і не олімпійські види), фінансування місцевих центрів фізичного здоров’я «Спорт для всіх», підтримка спорту вищих досягнень, стипендії спортсменам, утримання спортивних споруд, фізкультурно-спортивна робота з інвалідами тощо. 

Звісно, абсолютні цифри нам нічого не скажуть, адже бюджети Києва і Ужгорода різняться в кілька десятків разів. Тому – рахуємо у відсотках і отримуємо ганебні для Одеси, Ужгорода и Житомира цифри. В 4-5 разів гірші ніж у тимчасової столиці Луганської області. 

Підсумок

 

Харків жодного разу не опинився нижче третього місця, а столицю підвела бухгалтерія. Як виявляється, спортивний мер Києва витрачає на те, що мало бути б йому близьким стільки ж, скільки й Рівне, Луцьк чи Хмельницький.

Миколаєву не вистачило лише одного балу аби опинитися на п’єдесталі, а невисокі позиції Запоріжжя – здивували.  Про Ужгород краще промовчимо. 

Автор

Комментарии

  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
  • Друзья
Loading...