Блог Анабіоз
Блоги

Закарпатський силач Кротон: тягнув зубами вантажівки, жив з пластиною в голові, односельці хрестилися, зустрічаючи його

Від редакції: ви знаходитеся в блозі Анабiоз. Його автор написав цей текст в рамках відбору на конкурс «Найкращий блогер України-2020». Ви теж можете стати учасником! Подробиці тут. А поки підтримайте автора плюсами, коментарями і підпискою.

***

На Закарпатті важко знайти людину, яка б не чула про легендарного земляка Кротона (справжнє ім’я – Іван Фірцак), якого ще називають Іван Сила. Запитавши пересічного закарпатця, що він може розказати про Івана, ви почуєте багато різних історій. Деякі з них вам здадуться неймовірними. Кожна розповідь буде чимось різнитися, а вже вам вирішувати, що тут правда, а що міф.

У наш час вже більше відомо про легендарного Кротона, якого американська преса у 1928 році називала найсильнішою людиною планети. Сім років тому режисером Віктором Андрієнко був знятий дитячий фільм «Іван Сила» про незвичайне життя Фірцака. В інтернеті також можна знайти багато інформації про легендарного уродженця Закарпаття, тому я хочу розповісти вам свою історію на основі даних та переказів, які зібрав від земляків.

Народився Іван 28 липня 1899 року у селі Білки, Іршавського району (тоді комітат Берег, Австро-Угорщина). У багатодітній селянській родині, був десятою дитиною. Його сім`я не була з багатих, але й не бідували. Важко працювали, але у хаті завжди було що їсти, діти мали одежину. Іван ріс сильним хлопчиком з гарним апетитом. Батько змалку привчав його до праці, у шість років він вже пас корів на толоці, а у дев’ять допомагав обробляти землю. 

Одного разу на їхній межі була велика каменюка, яку дорослі не могли зрушити з місця, а хлопчик покрутився та відсунув здоровенну глибу. Після цього у селі його почали називати Іван Сила, як колись його діда Івана Вільховича. Дід нашого героя, зі спогадів односельчан, також мав неймовірну силу, про нього існує багато легенд. 

Коли Івану виповнилося 12 років, він вбив вовка, який хотів вкрасти бичка, а потім взяв пораненого бичка на плечі та відніс до села. Люди різне говорили про незвичайну силу місцевого богатиря. Деякі розказують, що він брав плуга та орав поле швидше коней. Час йшов, наш герой підростав. 

У 1919 році Закарпаття приєднали до Чехо-Словаччини. У той період часу молодий юнак за рекомендацією місцевого нотаріуса Вацлава Прохазки був відправлений до Праги на завод. Фірцак разом з групою місцевих заробітчан вперше покинув рідну домівку. 

На заводі Кротон зарекомендував себе з найкращої сторони. Він не цурався ніякої роботи і чітко виконував вказівки роботодавця. До речі, власником заводу був рідний брат пана Прохазки, який дав рекомендаційний лист Івану Фірцаку. 

Працювати прийшлося оператором корби, яка піднімала вантажі. Одного разу корба зламалася, і довелося носити мішки з зерном всім працівникам. Тут власник заводу помітив, що один працівник виконує роботу, з якою ледь впоралися шість чоловік. Він брав на плечі декілька мішків, коли інші носили по одному. Власник заводу вирішив зекономити на оплаті праці та звільнити декількох робітників. Велетень зі зростом 190 см легко ніс на плечах більше 200 кг. Дізнавшись про це, Іван Фірцак вирішив не підводити земляків та пішов з цієї роботи навіть незважаючи на те, що господар обіцяв потроїти платню.

Після цього він влаштувався на роботу вантажником на залізничному вокзалі, де платили за перенесений кілограм. Справи потрошку пішли вгору. Тут він зустрівся з відомим у той час борцем Вілета, який боровся на міських аренах. Іван спробував свої сили та легко його переміг.

Тут його запримітив чеський тренер Ондржей Нейман, який надав закарпатському богатирю відповідну атлетичну підготовку. У той час Фірцак почав багато перемагати у різних вуличних двобоях. Переломним моментом стала участь у першому чемпіонаті Чехословаччини з важкої атлетики, який відбувся у 1922 році. Він підняв вагу 150 кг та зайняв перше місце. 

З часом він виграв перше місце з рукопашного бою. За що не брався – всюди був першим. Одного разу в ресторані відбулася сутичка з відомим борцем Коларом Грдлічкою, де звісно переміг закарпатський боксер. Виявилося, що Колар служив у поліції, тому Іван змушений був заплатити штраф. Після цього йому запропонували роботу в поліції, та він відмовився.

Зважаючи на той факт, що у ті часи спорт не приносив великих заробітків, Фірцак вирішив піти працювати до цирку, бо так склалися обставини. Під час однієї з подорожей Іван зі своїм тренером Ондржеем Нейманом потрапили в аварію. Тренер загинув на місці, а богатир пролежав в лікарні декілька місяців. Влада звинуватила українця, хоча за кермом був Нейман. Врятував Фірцака кузен Ондржея, який надав позитивні відгуки про нього та заплатив заставу.

Тут на цирковій арені Іван отримав своє славнозвісне прізвисько «Кротон». Він виступав  у празькому «Герцферт-цирку». Йому аплодував майже весь світ, за вісімнадцять років виступів він відвідав близько шістдесяти країн світу. Також був у Канаді та США, де преса і назвала його найсильнішою людиною світу. Тут він продемонстрував трюк, де авто переїхало горло атлета колесом. Американці були в захваті.

Всюди гастролі цирку проходили з великим успіхом. Аншлаги були гарантовані. Всі хотіли побачити неймовірну силу богатиря та його цікаві трюки, які іншим були не під силу. Ось перелік деяких з них:

• гальмував руками два авто, які не могли зрушити з місця;

• цупив зубами платформу з меблями;

• дамам із перших рядів він вигинав серце з металевої арматури і сором’язливо дарував на добру згадку;

• 20-сантиметровими цвяхами, голою долонею, прибивав дубову дошку до столу, а потім зубами витягував цвяхи;

• голіруч розривав залізні ланцюги;

• без напруження тримав на витягнутих руках 30-літрові бідони з молоком;

• зубами тягнув вантажівки;

• лежав на товченому склі, тримаючи на собі півтонні тягарі тощо.

Кротон дивував народ і поза межами арени Цирку. Перебуваючи на гастролях у Німеччині Іван зайшов в автосалоні Ford Motor. Людей там було небагато, наш герой вирішив розважитися. Він запитав дилера: 

– Скільки коштує авто? 

– 350$.

– Так, багато за машинку, яку можна віднести на плечах, – посміхаючись промовив Іван.

– Якщо віднесете на плечах, то забирайте задарма, – відповів дилер.

До речі, треба зауважити, що вага автiвки була близько 800 кг. Кротон за допомогою дощок та ланцюгів прилаштувався та фактично на плечах виніс авто із салону. Дилер стримав слово та подарував авто українцю.

Слава йшла попереду Івана Фірцака. Всі хотіли побачити його виступи. Так, дізнавшись про його приїзд до Англії, королева Великої Британії Марія-Вікторія запропонувала провести імпровізований бій з боксером-суперваговиком Джеком Джонсонон, який був чемпіоном Англії.  

Бій тривав недовго. Потужний удар закарпатця проламав грудну клітку Джека. Після цього поєдинку англійський боксер через ганьбу та приниження перед королевою викинувся з вікна десятого поверху.

Ця трагедія мала сумні наслідки і для Івана. Через деякий час англійські прихильники Джексона вночі підступно великою каменюкою розламали череп Кротону. Той пролежав майже цілу ніч у калюжі крові, але вижив. Англійські лікарі були змушені імплантувати золоту пластину в череп Фірцака. 

Після цього Іван два місяці виступав із забинтованою головою та перукою. Королева, щоб залагодити конфлікт, подарувала українцеві чемпіонський пояс, лицарські манжети й шолом, густо обсипаний діамантами й рельєфним зображенням левів.

Дуже багато легенд існувало про надмірний апетит Івана. Одного разу паризькі газети написали, що Фірцак на сніданок з`їв сорок яєць. Земляки розповідали: коли допомагав їм по господарству, то на обід потрібно було декілька кілограм м’яса. А з ящика пива за дві години Кротон залишав тільки двадцять пустих пляшок.  

У 1938 році разом зі своєю дружиною чеською гімнасткою Руженою Зіклову повернувся додому в рідне село Білки, до присілку Телятинець. Хоча для цього йому потрібно було заплатити велику компенсацію (100 тис. крон) антрепренеру за дострокове припинення контракту.

Відверто кажучи, односельчани не дуже зраділи поверненню богатиря. По селу почали ходити чутки, що нібито сам дідько допомагає видатному силачу. Жінки зустрічаючи на вулиці велетня, жахалися та хрестилися втікаючи від нього. З часом все стало на свої місця.

Фірцак заснував школу циркового мистецтва, а за нею школу силових мистецтв. Він виховував учнів, які з часом здобували титули у важкій атлетиці.

Через рік після повернення додому Закарпаття знову було окуповане Угорщиною. Нова влада хотіла відібрати у Кротона подароване авто. Він взяв кувалду та розтрощив його. За це Фірцака запроторили до в’язниці. Вночі Іван розбив стіну та разом з іншими в’язнями втік. До вашого відома це був не перший випадок, коли Кротон втікав з в’язниці. Вперше він зробив це ще у Відні за декілька років до цього. Тоді він просто розігнув грати та вийшов на волю.

Після закінчення другої світової війни Закарпаття увійшло до складу УРСР. Спочатку нова радянська влада шанобливо ставилася до всесвітньо відомого атлета. Його призначили начальником міліції в рідному селі, діти пішли до школи, а старший Іван виграв чемпіонат радянської України. 

Все змінилося у 1948 році. Старшого сина заарештували нібито за співпрацю з ОУН. Фактично 18-річний юнак був ув’язнений за виконання закарпатських коломийок. Хлопцеві загрожував розстріл та потім вирок пом’якшили на 25 років суворого режиму. Син Фірцака після смерті Сталіна був звільнений достроково, провівши 9 років за ґратами. 

Для Кротона настали складні часи. Після арешту сина радянська влада забрала всі нагороди з хати нашого героя. Звісно, він був звільнений з міліції та був майже під постійним наглядом КДБ. Також йому заборонили публічні виступи на теренах СРСР.

Фірцак, щоб врятувати інших членів сім’ї, записав дочок до колгоспу, де вони пропрацювали майже все життя. Хоча сам до колгоспу не пішов. Було дуже важко. Дійшло до того, що 55-річний Іван впрягався у плуг, за їжу допомагав обробляти землю односельчанам. 

Коли син вийшов з в’язниці, Фірцаку дозволили виступати на аренах Закарпаття, але ті заробітки були мізерними. Син став вчителем фізкультури та разом з батьком відновив циркову школу та школу силових мистецтв. Вихованці ставали переможцями на змаганнях з важкої атлетики.

Треба також зауважити, що Фірцак мав гострий розум та відмінне почуття гумору. Також володів 14-ма іноземними мовами та любив подискутувати на філософські теми.

Помер наш герой 10 листопада 1970-го року у рідному селі, там і похований. Причиною смерті став запальний процес в голові, який відбувся під золотою пластиною, яку йому поставили в Лондоні. Щоб її замінити треба було їхати за кордон, але СРСР не пускав знаменитого богатиря за межі країни.

 

26 липня 2009-го, до 110-річчя Івана Фірцака, в центрі села Білки встановлено пам’ятник богатирю. Монумент був виконаний із суцільної гранітної брили вагою 7,5 т. Позував для пам’ятника нинішній український богатир Василь Вірастюк. А ще – одна з вулиць села названа на честь Івана. 

 

Фірцака вже давно немає, але слава про нього триває і до сьогоднішнього дня. Впевнений, що ще багато поколінь захоплюватимуться величністю нашого легендарного земляка-силача.  

Украинец, который покорил мир: обожал борщ, выиграл две Олимпиады, был кумиром Шварценеггера

Автор

Комментарии

  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
  • Друзья
Loading...