Футбол очима вболівальника
Блог

«Дніпро» - перспективна молодь чи хлопчики для биття?

12 тур чемпіонату України і вже третій не просто програш, а розгром. Омолоджений «Дніпро» повільно, але впевнено котиться в нікуди. Прикро, що український клуб може піти шляхом, сподіваємося хоча б «Еспаньола» чи, в гіршому випадку, «Фулхема», котрі також в свій час грали в фіналі єврокубка, але після цього помітно здали.

Символічно, що команда, яка подарувала надії на майбутнє поставила перед «Дніпром» ще більший знак питання. Перший тур УПЛ – омолоджена команда громить «Волинь» з рахунком 5:0. 12 гра в чемпіонаті і рахунок в тому ж матчі 3:0, але цього разу на користь луччан.

Чому дніпряни починають асоціюватися не з молодою і перспективною командою, а з хлопчиками для биття?

У грі з командою Віталія Кварцяного (матч з «Карпатами» також можна взяти за приклад) підопічними Дмитра Михайличенка було наглядно продемонстроване атакувальне безсилля і забивна імпотентність. Якщо на початку чемпіонату в синьо-біло-блакитних проглядалася надмірна вигадливість, то чим далі, тим більше всі атакуючі дії зводилися виключно до переведення м’яча з флангу в центр. Будь-то простріл, навіс з кутового чи штрафного або навіть аут – основне завдання - направити м’яч в штрафну. Блізніченко інколи це робить навіть тоді, коли в карному майданчику суперника і зовсім немає партнерів.

Ще одна проблема і до того ж, як би це саркастично не звучало, немала – низькорослість захисту і команди в цілому. Середній зріст польових гравців дніпрян, що вийшли в основному складі на матч проти «Волинь» складає 179,5 сантиметрів. Поєдинок з «Олександрією» і три м’ячі зі стандартів показали, до чого це призводить. При цьому, не маючи гренадерів, чим може похвалитися до прикладу той же Кварцяний (Петров, Горопевшех, Логінов і т.д.), тактика постійних навісів здається ще дивнішою. Логічно допустити, що до неї звертаються тільки тоді, коли немає більше ніяких ідей для розвитку атаки. Якщо до неї звертаються постійно, то висновок витікає сам собою.

Проте, вболівальники «Дніпра» вже «напихали» гравцям за їх найбільшу нестачу - нестачу бажання. Після першого матчу з «Волинню» Баланюк казав, що клуб з берегів Дніпра має залишатися на четвертому-третьому місці в чемпіонаті, проте, як виявилось, то були просто слова (+ще був класний матч проти «Зорі»). Як би непрофесійно це не звучало, проте гравець без іскри в очах це не гравець, а лише голограма на полі. У вболівальників були надії на нових «дітей Павлова», а натомість вони отримали гібрид перестиглого досвіду гравців 30+ і ще зеленої молодіжки. При чому єдине, що їх об’єднує окрім синьо-біло-блакитної форми – це пасивність, з якою вони виступають на полі, щоправда подекуди в матчах хтось вмикає свою особисту іскру, але не більше, ніяке не полум’я. Характер – це те, чого ми не побачили в жодній з ігор «Дніпра» (гра з «Динамо», скоріше, виключення з правила).

Звісно, якщо Михайленко і Ко виграють 10 матчів поспіль, то риторика зміниться на протилежну, проте маємо що маємо і це зовсім не радує…

Комментарии

Возможно, ваш комментарий – оскорбительный. Будьте вежливы и соблюдайте правила
  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
  • Друзья
Loading...