«Гомбачка», «кікі», «коношок», «япко»
Якби збірна України з футболу формувалася за діалектним принципом
16 липня 2019 року в Україні набув чинності мовний закон. Для тих, хто не розуміє його суті, нагадуємо: закон не забороняє спілкуватися іншою мовою, він вимагає знати українську й володіти нею.
Як відомо, в основі будь-якої літературної мови лежить один чи кілька народних діалектів. Українська теж не є винятком.
Науковці виокремлюють три наріччя української мови: північне, південно-східне, південно-західне. Кожне з наріч складається з говорів (або діалектів; це ідентичні поняття). А говори складаються з говірок – конкретних «балачок» кожного населеного пункту. Межі поширення кожного говору видно на карті.
(клікайте, щоб переглянути зображення в кращій якості)
Блог «Про все і ні про що» вирішив пофантазувати, як би виглядала збірна Україна часів Незалежності, якби кожен діалект був представлений одним футболістом.
Усього нараховують 14 діалектів, тому три діалекти не «зіграють» з перших хвилин: два з них залишаться в запасі, а ще один буде представлено тренером. Варто розуміти, що це не команда найсильніших гравців на своїх позиціях, адже діалекти різні за площею й кількістю футболістів, які народилися в ареалі їх функціонування. Тому, насамперед, підбиралися гравці з футбольно бідних говорів, а залишок позицій заповнювався з діалектів, які надавали великий вибір гравців.
Тож закінчуємо розмову («балак», «гамонку») та переходимо до збірної. Не забуваємо насолоджуватися представленими зразками мовлення кожного з говорів (на жаль, відсутній аудіосупровід до надсянського, середньополіського й покутсько-буковинського діалектів).
ВОРОТАР
Богдан Шуст
(надсянський говір)
Більшу частину кар’єри провів у «Шахтарі». Відсутність ігрової практики (29 матчів за 8 років) компенсував виграними трофеями, серед яких і Кубок УЄФА. Продовжує кар’єру гравця: у цьогорічне міжсезоння перейшов із «Ворскли» до «Інгульця».
ЗАХИСНИКИ
Олег Гусєв
(слобожанський говір)
Легенда «Динамо» та збірної України. На жаль, не дістався до відмітки в 100 зіграних матчів за національну команду. Але ми б із радістю надали йому цю можливість у нашій збірній. Позиція правого захисника для Олега не нова, тим більше що з підтримкою атакувальних дій команди в нього проблем не буде.
(міський діалект - окремий предмет досліджень, але Харків - центр Слобожанщини, тому формально він підходить)
Дмитро Чигринський
(волинський говір)
Володар канонічної зовнішності та божественного (що логічно, судячи з зовнішності) дальнього пасу. Грає за грецький клуб «АЕК», якому допоміг уперше за 24 роки виграти національне чемпіонство. Не зміг повністю розкрити свій потенціал через численні травми. Але в нашій збірній його місце в складі не викликає сумнівів.
Тарас Михалик
(західнополіський говір)
Михалик складе компанію Чигринському в центрі захисту. Він поки не закінчує кар’єру незважаючи на вік (35 років). Цьогоріч повертається в Україну: гравця підписала луцька «Волинь». Працездатний і витривалий футболіст із поставленим ударом і незламним характером. Напевно, єдиний гравець, чиє ім’я майже не згадувалося в переліку «кармільцев».
Василь Кобін
(закарпатський говір)
Василь «Вася-бісіклета» Кобін більшу частину кар’єри провів за широкою спиною Даріо Срни. Тому неодноразово грав на лівому фланзі оборони, хоч рідним для нього є фланг правий. Саме тому в цій збірній він також займе лівий край оборони та, як і Гусєв, відпрацьовуватиму не лише в захисті, але гратиме також на атаку.
ПІВЗАХИСНИКИ
Андрій Ярмоленко
(східнополіський говір)
Фактично, Ярмоленко народився в Санкт-Петербурзі. Але його батьки родом із Чернігівської області, та з трьох років Андрій знову мешкав в Україні, в Чернігові, тому цією маленькою неточністю можна знехтувати. За місце в нашій команді Андрій може не переживати, тому бажаємо йому, щоб і ми не переживали за його місце у «Вест Хемі».
(не зміг завантажити відео на ютуб, тому лише аудіоваріант)
Тарас Степаненко
(степовий говір)
Гарний друг Ярмоленка. І цей вираз уже давно не є іронією. У збірній діалектів виконуватиме звичні для себе ролі – відбиратиме та пасуватиме, зв’язуючи оборону з атакуючими діями команди. Один із тих, хто може претендувати на місце не лише в нашій збірній, а й у збірній України часів Незалежності без прив’язки до діалектів.
(кубанська балачка - різновид степового говору української мови)
Андрій Гусін
(наддністрянський говір)
Хоча формально Гусін переважно виконував роль опорника, але його атакувальні навики дозволяють поставити його на позицію центрального хавбека. Будучи універсалом, у нашій збірній Андрій матиме роль бокс-ту-бокс.
(1:40 - 1:51)
Олександр Зінченко
(середньополіський говір)
Сподіваємося, збірна діалектів стане авансом, що дозволить у майбутньому Олександру потрапити в справжню дрім тім українських гравців. У «Манчестер Сіті» й у національній команді Зінченко виконує різні ролі. У цьому випадку, він також гратиме в півзахисті, виконуючи роль атакуючого півзахисника.
Артем Громов
(бойківський говір)
Для багатьох, напевно, Артем буде найсуперечливішим кандидатом до збірної, але що робити, якщо на Бойківщині негусто з футболістами. Хоча насправді це досить якісний півзахисник, якому не вдалося розкритися в «Динамо, але який дуже непогано грав у «Ворсклі» та грає в «Зорі».
НАПАДАЮЧИЙ
Андрій Шевченко
(наддніпрянський говір)
В основі української літературної мови лежить саме наддніпрянський говір. Тому було би дивно ігнорувати найяскравішого представника цього діалекту, до того ж – однофамільця людини, яка «легалізувала» наддніпрянський говір на національному рівні, зробивши його «золотим стандартом» для всієї України.
ЗАПАСНІ
Ігор Ощипко
(покутсько-буковинський говір)
Універсальний захисник, рідною позицією для якого є лівий фланг. За потреби може зіграти в центрі захисту, а в нашому випадку йому, у разі чого, доведеться закрити ще й правий фланг.
Руслан Костишин
(подільський говір)
Нинішній тренер «Колоса» з Ковалівки, один із рекордсменів чемпіонатів України за кількістю проведених ігор (9 місце, 359 ігор), що в часи кар’єри гравця діяв як атакувальний півзахисник або як нападаючий.
ТРЕНЕР
Роман Григорчук
(гуцульський говір)
У гуцулів із футболістами тяжко. Усе ж таки футбол – не найоптимальніший вид спорту для гір. Тому замість того, щоб вишуковувати якогось футболіста з цих країв (головним кандидатом був Любомир Гальчук – екс-гравець «Львова» та низки інших команд, нині грає за «Воркуту Юнайтед» із Торонто), вирішено було краще підібрати збірній гарного тренера.
(1:34 - 2:24)