Tribuna/Футбол/Блоги/Думки автора про спорт/Спортивний фільм-фентезі «Стрельцов»

Спортивний фільм-фентезі «Стрельцов»

Враження про перегляд біографічного фільму про одного з найкращих нападників Радянського Союзу.

Автор — khoma
25 ноября 2020, 22:37
10
Спортивний фільм-фентезі «Стрельцов»

Завжди полюбляв фільми на спортивну тематику. А якщо вони ще й на основі реальних подій, то взагалі круто. Так вийшло, що за останні декілька років я переглянув більшість фільмів про бейсбол, американський футбол, хокей, футбол, бокс, знятих у різних країнах. Звісно з огляду на види спорту – це переважно американські стрічки. За цей час майже не залишилося фільмів, які залишилися без моєї уваги. Тепер пильно слідкую за новинками у жанрі спортивна драма. Однією з таких стала робота російських кінематографів про долю Едуарда Стрельцова. Його автобіографічний фільм із однойменною назвою потрапляв мені на очі декілька разів. І все я його відкладав на потім. Як наче щось відчував. Та все ж вирішив переглянути. Сказати, що я розчарувався – нічого не сказати. Багато невідповідностей у відношенн та спілкуванні людей. Не традиційне для того періоду потискання рук та фінти, які більше використовують у наш час, ніж наприкінці 50-х років минулого сторіччя. Однак це ще якось можна було перебороти. Але невідповідність історичних моментів я осилити не зміг. У стрічці згадується три поєдинки і у кожному із них автор робив помилки. Не знаю чи навмисне, але ляп, є ляп.  

Пропоную кожному оцінити наскільки у фільмі розбігаються реальні факти з показаними на екрані.

Першим епізодом стала гра на Олімпійському турнірі у Мельбурні: «Сейчас в Москве раннее утро, а у нас решающий матч олимпийского турнира…»

Ляп №1. Вирішальний матч всього турніру був проти збірної Югославії, який радянські футболісти виграли 1:0. А ось поєдинок проти болгар, про який йде мова, був півфінальним. Але і тут автори стрічки вирішили накосячити. По-перше збірна Болгарії дійсно відкрила рахунок у матчі у додатковий час, але зробила це на 95-й хвилині, а не 115-й як показали на табло.

По-друге, по сюжету перед першим голом у матчі травму отримав Валентин Іванов. Хоча зі спогадів самого футболіста він та захисник Ніколай Тищенко (зламав ключицю) отримали травми ще у другому таймі, а усі голи забивалися у екстра-таймах.

Червона команда відігралася за 5 хвилин, хоча насправді у неї біло більше часу. Навіщо так перекручувати історію? На кого розрахована ця невідповідність. Команда і так грала у меншості, причому з одним травмованим і дійсно змогла перемогти суперника. Але знадобилося на це 15 хвилин.

По-третє, у фільмі рахунок зрівняв не Стрельцов, а лише віддав гольову передачу. (Вона була дуже схожа на комбінацію розіграну Ребровим та Шевченком у київському протистоянні з «Реалом» у 1999 році. Можливо, ця комбінація була взята за основу режисерами фільму). А ось вирішальний гол згідно стрічки забив саме Стрельцов (у реальності Татушин).

Ляп №2

Сцена вирішального поєдинку зі збірною Польщі за право зіграти на світовій першості 1958-го також не відповідає дійсності. Стрельцов, який у тому поєдинку відкрив рахунок, зробив це не зі штрафного (як показано у фільмі), а з гри, причому пробив під верхню штангу. По фільму коментатор каже, що м’яч Стрельцова виводить команду на перший в її історії ЧС. Але гол забив нападник на 31-й хвилині матчу. Грати ще годину ігрового часу. До речі, другий м’яч був забитий також за участі Едуарда. Чому про це нічого не сказано? Це лише б додало важності центральній персоні фільму.

Ляп №3

У кінці фільму Едуард Стрельцов після терміну за гратами повертається до лав збірної СРСР і приймає участь у матчі з чемпіонами Світу – бразильцями. Шкода тільки, що це чергова видумка авторів. У товариському матчі , який відбувся 4 липня 1965 року у Москві гравець московського «Торпедо» не грав.

Загалом фільм вийшов більше схожим на футбольне фентезі з елементами правдивої історії. Життєвий шлях Едуарда Стрельцова дійсно був важким та має багато фактів, які залишаються під питанням. Особливо, що стосується справжніх причин його потрапляння до тюрми. Я не претендую на ролю кінокритика, просто пишу по факту. Здається, що сценарист або погано дослідив життєву історію Стрельцова, або просто не захотів більш глибоко дослідити автобіографію футболіста.   

 

Другие посты блога

Все посты