Як серби сприймають війну в Україні: мовчання спортсменів, дивний президент Вучич, преса – дно
Багато журби
Від редакції: ви знаходитесь у блозі Beograd – gori!. Його автор — великий шанувальник балканської культури та балканських країн. Сьогодні він розповість про те, як у Сербії сприймають війну РФ, яку вона розпочала проти України. Підтримайте плюсами та коментарями.
***
— Після війни я хочу полетіти в Сербію.
— Чому?
— Я хочу полетіти в Сербію, яка звільниться від Росії.
— Серби, союзники Росії. Ми не розуміємо базу один одного. І це дуже прикро.
Петров+Іванов live. Ефір від 21.03.2022.
В перші дні війни довідався, що напад росії на Україну почався через бомбардування Югославії. Ох, цей 1999-й. Як зараз пам’ятаю, як у шостому класі власноруч гатив по панельках Земуну та Вождоваца.
Позиція офіційної влади Сербії
В перші дні російсько-української війни до президента Сербії звернувся посол України Олександр Александрович. Мені взагалі здається цей дипломат не має нервових клітин. Свого часу шикарно махався у Белграді з Воїславом Шешелем — військовим злочинцем з вироком суду у Гаазі на руках та за сумісництвом депутатом парламенту.
Алєксандр Вучич, президент Сербії, почав бідкатися дипломату, що Сербія — маленька країна. «Ми не вирішуємо долю України. Запрошую президента Зеленського засудити жахливу і трагічну агресію, яку вчинили проти Сербії США, Великобританія та інші країни», – сказав президент Сербії.
На самому початку бомбардувань Союзної Республіки Югославії, 25 березня 1999 року, президент Леонід Кучма, прем’єр-міністр Валерій Пустовойтенко та спікер Верховної Ради Олександр Ткаченко засудили бомбардування та інтервенцію НАТО. Україна першою з пострадянських республік підписала «Партнерство заради миру» з НАТО.
Така принципова позиція більш ніж напевно загальмувала наш вступ до Північноатлантичного альянсу. І можливо, якби не наша тодішня підтримка Сербії, сьогодні Україна не спливала б кров’ю.
Під час бомбардувань Союзної Республіки Югославії український уряд надсилав гуманітарну допомогу Югославії, косовським біженцям, які втекли з Косова до Північної Македонії. Кілька літаків югославської армії заховали в українських аеропортах, щоб уникнути знищення. На вулицях Києва та інших великих міст пройшли демонстрації. Українські комуністи і войовничі праві одноголосно засудили дії НАТО щодо Югославії.
Україна не визнала незалежність Косово. Президент України Віктор Ющенко через два дні після проголошення незалежності, заявив, що позиція України щодо ситуації має передусім відповідати національним інтересам країни та міжнародному праву. Міністр закордонних справ Володимир Огризко поставив крапку в позиції України на засіданні ОБСЄ: «Україна ніколи не піде на компроміс щодо територіальної цілісності жодної країни».
Сучасна Сербія
В сучасній Сербії все сумно. В Белграді пройшов великий мітинг на підтримку росії. На стінах та автівках багато її свастик. В фейсбучних групах росіян Сербії паломництво понаїхавців, вони 24/7 плачуть – де поміняти рублі на щось дорожче, ніж туалетний папір.
Прихильники України у сьогоднішній Сербії є, та їх лише жменька. Тут проходять проукраїнські мітинги, був благодійний концерт, студенти-україністи з Белградського універу збирають гуманітарку. Відомі часті випадки, коли серби прихистили в себе біженців. Вибрав пару коментарів під новинами від більш-менш адекватних сербів як вони бачать поточну ситуацію.
«Milion i po drzavljana srbije zive u usa, kanada, australija, nemacka, engleska, francuska, italija, austrija itd. Vozimo nemacka, francuska, italijanka, ceska vozila. Sva tehnika, alat, masine, sa zapada. Sav sport, muzika, filmovi sa zapada. Letovanje,samo zapad. A podrska diktaturi sa istoka?»
«Їздимо на західних машинах, живемо в США, Німеччині, Англії. Вся техніка, спорт, музика, фільми з Заходу. Але підтримуємо східного диктатора?»
«Što dalje treba Srbija da beži od Rusije. Uvek kroz istoriju nas spotakla i nikad pomagla. Rusija nam sigurno nije majka nego uvek zla maćeha. Srpski Rusofili, muka nam je od vas...»
«Сербські русофіли, горе нам з вами»
Що кажуть відомі серби
Перелопатив соцмережі багатьох сербських спортсменів. Футболісти, баскетболісти, атлети — як води до рота понабирали. Навіть коли умовний «Манчестер Юнайтед» Матіча, «Лаціо» Мілінковіча-Савіча, «Ювентус» Влаховіча чи «Аякс» Тадіча виступали проти війни, сербські леги уникали фотооб’єктивів.
Можливо щось пропустив, але їхні фото з таких акцій так і не знаходив. На особистих сторінках ні слова. Кажуть, Джоковіч висловив подржку Стаховському. Ну ок.
З сербських спортсменів висловився лише Марко Девіч. Та ви самі чудово розумієте чому.
Єдина знаменитість Сербії яка підтримала Україну, це Марія Шеріфович — переможниця Євробачення 2007 року з піснею «Молитва». Ще 24 лютого вона сказала: «Не можу навіть усвідомити, що в 2022 році йде війна, що летять бомби і люди залишаються без даху над головою». На акції на підтримку України в ОАЕ навіть співали її «Молитву» перекладену українською.
Шість днів тому, в Сербії запалало.
Голова організації сербсько-російської дружби росіянин Іван Прийма в істериці бідкався, що війну не підтримала… сербська православна церква. Місцеві ЗМІ негайно вистрілили десятком заголовків: «Patrijarh Porfirije je prvi srpski lider koji se neprijateljski izjasnio prema Rusiji!»
А все тому, що патріарх Порфирій назвав війну Росії проти України війною. Не «спецоперацією», а саме війною. У відкритому листі до нього Прийма зазначив, що найменше очікував, що патріарх у середині Великого посту піде в політику:
«Ви зустрілися з українськими біженцями, ви стали першим сербським лідером, який фактично оголосив себе ворожим братній Росії. Наскільки мені відомо, ваші заяви зводяться до наступного: серби розуміють українців, тому що вони самі пережили подібну війну. Прошу вас не ставати разом із Заходом прихильником хунти Зеленського, Коломойського та їм подібних, які називають себе євреями-бандерівцями і для яких з обох боків слов’янська кров, це лише вода і прикраса для їхніх видовищ».
Це він не чув, що Порфирій поселив у себе вдома біженців, і збирає гуманітарку для України. От же с*ка яка!
Сербська преса
Більшість сербських ЗМІ зараз – це дно. Вони безперестанку цитують патрушевих, захарових і т.д. Кажуть, росія воює не так як НАТО у Югославії. Гуманніше. Обсмоктують перспективу зустрічі Зеленського з путіним у Белграді. Радіють смерті Медлін Олбрайт. Цитують Кустуріцу, що вважає НАТО винним у війні в Україні. Шеймлять Ніка Дучіча, етнічного серба і бригадного генерала армії США, що тренував ЗСУ на Яворівському полігоні.
Тішаться банерам «Деліє» під час матчу з «Рейнджерс». Постять відео того, як Байден пропонував почати бомбити Сербію. Чогось мовчать про те, що росія голосувала ЗА санкції проти Югославії.
Чи не єдиний нормальний канал в країні — опозиційний N1. Війну називають війною. В перший день агресії вели цілодобовий стрім. Зараз всі випуски новин починаються блоком про Україну. В текстовій стрічці новин це 20-35 повідомлень щодня.
Якось слухав їхнього експерта — слухайте, у нас так про ситуацію довкола Києва не розповідали. Детально, з картою. Ніяких «поляниц». Я слухаю ефіри фоном, під час роботи. Одного дня чую знайомий голос. Дивлюся на екран — Порошенко. В формі, з автоматом. Вітається: «Добар дан з Києва». Думав уже глюки від тієї канонади. Були включення Кличка, щодня стріми кореспондентки з кордону в Румунії, розмови з біженцями. Якось навіть прийшла ціла Кіра Рудик.
Цінності
3-го квітня в Сербії вибори парламенту та президента. Тамтешня опозиція їде на нейтральній передачі у питанні оцінок війни в Україні. Вони її засуджують, але не дуже голосно і часто. Певно, не хочуть губити електорат.
Величезні шанси на перемогу є у чинного президента Вучича, що на повну юзає політичну карту годівнички від росії. Буквально. Навіть знявся у агітаційному ролику, де виходить прямо з холодильника і подає жінці банку з огірками. Глибина думки просто вражає.
Українці та серби однакові в багатьох речах. Не в усіх, війна це показала гранично чітко. Обоє орієнтуються на культуру на світогляд Заходу. Вся ота іделогічна русофільска п*здота в Сербії – це пропаганда на величезних грошах. Ні в нас, ні в них ніколи грошей не було. Тож завжди потрапляли під вплив різної патолочі.
Серби та українці по-дитячому переконані, що їхню правду знають і обов’язково поважають в усьому світі. Аксіоматично, що буцімто її не треба просувати. Як просував її на балканських фестивалях Андухович, піарив бухаючий по сербських селах Анрій Любка (пару тижнів тому пробирався через пів Києва на роботу, щоб забрати його книжку «У пошуках варварів» — мені це було просто необхідно у ці дні). Чи ж бо як Борис Варга сформувати музичні смаки Дереша своїми радіопередачами. Зараз усі четверо, Андрухович, Дереш, Любка та Варга — показують, що вони вміють не лише писати круті тексти.
Серби воювали в армії Хмельницького. Десятки сербів навчалися у Києво-Могилянці, Києво-Печерська лавра долучилася до розпису культових фрушкагорських монастирів. Після зруйнування Запорізької Січі кілька тисяч козаків заселилися у Воєводіну. Вони були одними з перших, хто колонізував зруйновані турками порожні землі на півночі Сербії. Та навіть на півдні, в тому ж Белграді, цілий район міста називається Києво. Це вже потім сюди прибули росіяни-білоемігранти. В переважній більшості родом з Одеси та Харкова.
Під час бомбардувань Белграда у 1999 році росіяни прислали сюди свій військовий оркестр. Щоб було не так сумно сидіти під ракетами. Ви всі тепер чудово знаєте, чи це допомагає. Що робила Україна — читайте вище. Якою ціною для себе робила. Але банкомати Сбербанку у Сербії, поки що перемагають.
Російські блогери зараз в сльозах закручують собі руки через війну в Україні, бо не можуть пиляти рекламні інтеграції пельменів. Серб Неманья Чановіч веде паблік «Сербсько-українська дружба» точно не за гроші. Регулярні погрози фізичної розправи від виродків він також отримує абсолютно безкоштовно.
Закінчити хочу паралеллю. Про цінності. Український архітектор Євген Вучетич. Родом з Дніпра, за походженням серб. Він створив композицію «Перекуємо мечі на орала» біля офісу ООН у Нью-Йорку, планував монумент Батьківщині-Матері в Києві. На честь знаменитого архітектора названо вулицю в Москві. Коли росіяни 24 лютого 2022 року почали вбивати українців, з їхньої країни пішов Макдональдс. І на вулиці імені великого архітектора почали продавати останні в околиці гамбургери через аукціон.
У мене все.
Тримаймося, віримо в ЗСУ. Все буде Україна.
Фото: Twitter
