Неофіційний Кубок Володарів Кубків 1999/2000 рр. - перший неофіційний

Щоб спробувати це визначити, можна взяти за основу кілька простих правил:1.За основу беруться ті команди, які кваліфікувалися як володарі або фіналісти національних кубків до КУЄФА або ЛЄ.2Ті, що пройшли до Ліги Чемпіонів не включаються, навіть якщо вони приєдналися до КУЄФА або ЛЄ, після вильоту з третього місця групового етапу ЛЦ, оскільки формат КВК навряд чи б перебачав таку можливість в подальшому.3.Якщо переможець КУЄФА чи ЛЄ не відповідає критеріям п. 1-2 ми переходимо до аналізу фіналіста. Якщо ніхто з них: тоді до півфіналістів і пріоритетність в цьому випадку: виліт від успішнішого суперника на наступному етапі. Якщо і тут ні - тоді чвертьфіналісти і так далі.Отже – let’s get is started!)

Сезон 1999/00

В цьому сезоні володарем КУЄФА став «Галатасарай», але він потрапив туди з третього місця в групі ЛЧ, пропустивши вперед «Челсі» та берлінську «Герту». Фіналіст – «Арсенал» пройшов той же шлях, поступившись «Барселоні» та «ФІорентіні», а отже жоден із них не може розглядатися як володар КВК-2000.

Півфіналісти – «Лідс Юнайтед» та французький «Ланс», здобули путівки до КУЄФА через чемпіонат, а не кубок, тому переходимо до чвертьфіналістів. Візаві «Галатасараю» в одній четвертій – іспанська «Мальорка» грала в КУЄФА не кваліфікувавшись до групового етапу ЛЧ. А от суперник «Арсенал» - бременський «Вердер» грав саме як володар кубку Німеччини, а отже саме є неофіційним володарем Кубку Кубків 2000 р.

В тій команді бременців грали такі знакові для німецького футболу гравці як кіпер Франк Рост (426 матчів в Бундеслізі за «Вердер», «Шальке04» та «Гамбург»  і 4 матчі за бундестім), чемпіон Європи 1996 р. та легенда «Вердеру» one-team man Дітер Айльтс (390 матчів в Бундеслізі» та 31 матч за бундестім), віце-чемпіон світу 2002 .р.

 р. Франк Бауманн (260 матчів за «Вердер» в бундеслізі, 28 матчів та 2 голи за бундестім), ще один one-team man та чемпіон Європи 1996 р. і віце-чемпіон світу 2002 р. Марко Боде (379 матчів та 101 гол за «Вердер» в Бундеслізі та 40 матчів, 9 голів за бундестім) та віце-чемпіон світу 2002 р. та Європи 2008 р. Торстен Фрінгс (79 матчів, 10 голів за бундестім).

Залишили свій слід в футболі також австрійський півзахисник Андреас Герцог (103 матчі, 26 голів за збірну Австрії) та бразилець Аїлтон, а перуанський форвард Клаудіо Піцарро досі виступає за «Кьольн», а крім «Вердера», ще встиг пограти за «Баварію», з якою перемагав в Бундеслізі та ЛЧ та, не надто успішно, за «Челсі».

«Вердер» 1999/2000 (орієнтовний склад)

Франк РОСТ – Андре ВІДЕНЕР, Разундара ТЖІКУЗУ (Бернхард ТРАРЕС), Міке БАРТЕН, Франк БАУМАНН – Дітер АЙЛЬТС, Торстен ФРІНГС, Марко БОДЕ Андреас ГЕРЦОГ – Клаудіо ПІЦЦАРО, АЇЛТОН

Цікавий факт: Найважливіше для нас, що за ту команду, хоч і переважно з лави запасних, виступали українці Юрій Максимов та майбутній головний тренер «Вердера» Віктор Скрипник.