Блог Ready? Play!

Чому Надаль більше не виграє ТВШ

Щойно закінчився фінал Ролан Гаррос-2013, у якому Рафаель Надаль зробив не більше, не менше, - а те, що від нього вимагалося: переміг Давида Феррера. Як завжди.

Рафа виграв ще один Відкритий чемпіонат Франції, і це безумовно неймовірне досягнення. Тепер у нього 8 титулів на одному ТВШ - такого досягнення у Відкриту еру не мав іще ніхто. Та й в Аматорську еру таким може похвалитися тільки Макс Декюжі, який 8 разів перемагав у Франції, коли турнір іще не носив назви "Ролан Гаррос" і взагалі був закритим для іноземців.

Надаль зробив це усупереч здоровому глузду і назавжди увійшов в історію - навіть якщо хтось колись і зможе це повторити, він усе одно залишиться першим. І його прихильники повинні запам'ятати це відчуття, оскільки є підозра, що це була остання перемога на турнірах Великого шолома для іспанця.

Australian Open

Турнір в Австралії міг би стати одним із улюблених турнірів Надаля: повільне покриття та спека під час проведення Australian Open явно грають на руку йому більше, ніж будь-кому іншому з тенісистів. І насправді досить дивно, що він там виграв лише одного разу, та й то не без великої долі везіння. Шансів на перемогу у 2010 році в нього було значно більше, ніж у 2009, але тоді на перешкоді стали ще не такі меметичні, як зараз, коліна іспанця.

А потім - прийшов дивовижний Джокович і міцно закріпився на кортах Мельбурн-парка в ранзі чемпіона. І саме він є і буде тією причиною, з якої Надаль більше не виграє Відкритий чемпіонат Австралії.

Новак здобув там свою першу перемогу на ТВШ, у блискучому стилі перегравши Федерера у півфіналі та зупинивши Тсонга-експрес у вирішальному матчі. А зовсім недавно, уже в цьому році, встановив там свій унікальний рекорд - 3 поспіль титули на цьому турнірі. Звісно, це не 8 загальних титулів і навіть не 5 поспіль, як у Федерера на ЮСО чи Вімблдоні. Але все ж значимо. Врешті-решт, ні Федерер, ні Агассі, ні будь-хто інший до Новака цього зробити не зміг, і це варто цінувати.

Для Джоковича Мельбурн став тим, чим для Надаля - Париж. Я не кажу, що у найближчі 4-5 років серб забере усі АО. Але те, що не дасть цього зробити Надалю, - це точно.

Roland Garros

Оце, звісно, найбільш болісна тема. Я уже помилився із прогнозом на цей рік, але ця помилка сталася не з об'єктивних причин, а через надзвичайний збіг, який дозволив Надалю знову підняти над головою кубок переможця.

Але зараз мої думки абсолютно прості і такі ж логічні: Новак показує надзвичайно позитивну динаміку на Ролан Гаррос. У Федерера цього не було (хоча, звісно, після фіналу-2008 будь-який результат був би позитивною динамікою), тому він так і не зумів виграти у Надаля в Парижі, і, напевне, вже не буде вдруге тут чемпіоном.

У 2008, коли Новак уже був чинним переможцем АО, на РГ він влетів Надалю в одні двері. Наступна зустріч, що відбулася торік, мала зовсім інший сценарій, хоча віра в загальну перемогу серба жевріла тільки протягом шаленої серії із 8 поспіль виграних геймів у 3-4 сетах. Цього ж разу усе було інакше. Джокович був надто збуджений - мотивація (кар'єрний Шолом - раз, можливість календарного Шолому - два, зобов'язання перед Єленою Ґенчич - три) била через край, і, очевидно, саме це заважало йому влучати в корт свій улюблений бекгенд по лінії та інші прості удари протягом більшої частини матчу.

Це була болісна поразка, але Джокович навчився вже їх переживати. Вона зробить його сильнішою, і вже у наступному році він Рафу переможе. Смію припустити, що після цього справи підуть легше і два-три РГ серб візьме. Єдина надія для Рафи - зробити останній постріл а-ля Федерера і Вімблдона-2012.

Wimbledon

Тут історія інша. Турнір, що почнеться через два тижні буде кардинально відрізнятися від турнірів, що проходитимуть у наступні роки. І цьому є дуже просте пояснення: зараз чи не востаннє в кар'єрі Федерер буде одним із реальних претендентів на перемогу на ТВШ.

Так, я був упевнений, що Вімблдон-2012 став лебединою піснею швейцарця, проте зараз очевидно, що він усі свої сили кине на те, щоб захистити титул. Можна не сумніватися, що Надалеві доведеться не солодко, якщо на кортах Всеанглійського клубу лаун-тенісу та крокету станеться Класико.

Крім цього, не забуваймо про відпочилого Енді Маррея, для якого Вімблдон - це не ціль №1 на сезон, а ціль №1 на кар'єру. Торішня перемога вдома на Олімпіаді, та ще й не над аби-ким, а над самим Роджером Федерером однозначно додасть йому віри в себе.

Про першу ракетку світу та головного фаворита турніру серед букмекерів я цього разу промовчу.

Ну і іще одне. Попри перемогу на Ролан Гаррос, Надаль знову опустився на 5 рядок рейтингу. А це означає, що на Вімблдоні він точно буде посіяний під 5 номером, і може статися, що для перемоги йому доведеться обігрувати всю топ-3. Навіть для нього це задача із ряду нездійсненних.

Ну а в майбутньомуу... У майбутньому залишаться Джокович, Маррей, дель Потро і Тсонга. З такою конкуренцією на турнір траві Надалю не виграти.

US Open

На Flushing Meadows Надаль фаворитом не був ніколи. І та одна-єдина перемога, яку він здобув у Нью-Йорку, багато в чому була наслідком 4-годинного півфінального трилера у виконанні Джоковича і Федерера. Це був ще не той Новак, яким він став перед публікою у 2011, тому зайвий день відпочинку, який був у іспанця, мав тут вирішальне значення. Ну і подача. Подача, яка була видана Надалю тенісним богом на ті два тижні, до нього більше ніколи не поверталася. І навряд чи повернеться.

Був у Рафи шанс і захистити титул. Фінал ЮСО-2011, як на мене, - найкращий матч в історії тенісу. І в четвертому сеті йому справді майже вдалося зламати перебіг зустрічі. Але тоді його мотив був дещо інший. Надалю головне було не здобути титул, а врешті-решт обіграти Джоковича, тому він виклався по максимуму на такому складному для себе турнірі.

Ми ж усі пам'ятаємо, що Надаль погано грає в осінній частині сезону, так? І те, що два свої фінали на ЮСО він провів тільки у фантастичному сезоні 2010 і на хвилі протистояння із Джоковичем у 2011, теж пам'ятаємо? То чом би не припустити, що ці два фінали стануть його вершиною у Нью-Йорку?

І знову, не забуваймо про конкурентів. Швидкі американські корти зручі, крім Джоковича, і Енді Маррею, і Хуану Мартіну дель Потро, і навіть Бердиху теж. Маю підозру, що Надаль не зможе і далі на рівних боротися із ними на харді. Тим більше, свою історичну місію він виконав іще у 2010 році, зібравши кар'єрний Шолом, і тепер не буде вистрибувати із шортів заради перемоги.

І наостанок. Надаль не молодшає. І нові коліна у крамниці він придбати не зможе. Такий вже він обрав стиль гри - виснажливий, але такий, що до пори до часу приносить результа. Навряд чи він зможе виглядати огірком у 31, як це вдається Федереру чи тим більше творити дива імені Хааса у 35. Часи Надаля поволі відходять у минуле. І треба це прийняти.

Автор
  • ivasykus

КОММЕНТАРИИ

Комментарии модерируются. Пишите корректно и дружелюбно.