Кіберспорт в майбутньому боротиметься з футболом за звання найпопулярнішого ігрового виду спорту

2020 рік увійде в історію людства як рік COVID-19. В умовах пандемії коронавірусу професійний і навіть любительский спорт на деякий час завмерли у позі невизначеності. Поки державні та спортивні функціонери вирішували нові правила проведення змагань, на авансцену популярності впевненими кроками вийшов кіберспорт. І навіть після послаблення карантину втрачати своїх шанувальників він не збирається, а навпаки…  

Поступово межа між віртуальним та реальним спортом зникає. Вже тривалий час ведуться розмови про включення комп’ютерних ігор в програму спортивної Олімпіади, а у вересні 2020 року кіберспорт було офіційно визнано видом спорту в Україні. Відкидаючи суперечки між прихильниками та противниками даного рішення, треба визнати, що кіберспорт поступово відвойовує спортивну аудиторію та має всі підстави в майбутньому кинути виклик «його величності» футболу у боротьбі за титул найпопулярнішого ігрового виду спорту.

Футбол – гегемон, але у кіберспорту молодіжна аудиторія, яка постійно зростає

В Україні не проводилося жодного масштабного дослідження за популярністю видів спорту. Маркетологами було організовано декілька локальних опитувань та підрахунків кількості запитів в пошукових системах, за результатами яких беззаперечним лідером було визнано футбол.

За даними Української професійної кіберспортивної асоціації, в нашій країні нараховується 1,8 мільйонів прихильників нещодавно визнаного виду спорту, з яких 90%  чоловіки, в основному – віком від 16 до 36 років. Тобто аудиторія кіберспорту складається з представників молодших поколінь, яка з часом збільшується та розширюється у віковому діапазоні.

Інтерес до кіберспорту в Україні значно виріс під час карантину. В режимі самоізоляції за відсутності будь-яких змагань за винятком чемпіонатів Білорусі та Нікарагуа чимало шанувальників футболу були змушені переключитися на геймінг. Після кількамісячної перерви футбол повернувся, але не таким, до якого звикли вболівальники. Без глядачів на трибунах футбольні матчі втратили свій шарм, а всілякі витівки організаторів покращити гнітючу атмосферу на стадіонах нічого не дали. Тому мотивація аудиторії, яка почала цікавитися кіберспортом під час пандемії, не згасла.  

Також співставлення популярності футболу та кіберспорту в Україні варто розглядати у двох площинах – їх доступності та як елементу індустрії медіа та розваг.

Кіберспорт у плані доступності та фінансових витрат знаходиться на одному рівні з футболом

Багато ігрових видів спорту, як наприклад хокей, вирізняються своєю видовищністю, але для більшості населення України недоступні. Футбол в даному контексті – універсальний варіант, який не вимагає нічого крім м’яча та двох предметів для позначення уявних воріт.

Однак, процес урбанізації призводить до того, що у великих містах стає все менше місць навіть для вуличних футбольних змагань. Трапляються випадки, коли футбольні майданчики, на які витрачалися та відмивалися значні суми бюджетних коштів, після помпезних церемоній відкриття ставали закритими для дітей та дорослих. Більше того, місцеві ділки ще вимагають певні кошти з бажаючих поганяти м’яча на об’єктах соціального значення.

Теж саме в плані навчання та виховання професійних футболістів. Більшість футбольних шкіл функціонують за принципом: хочеш тренуватися, плати гроші. В державних ДЮСШ все теж залежить від фінансових можливостей батьків юних футболістів: форма, інвентар, виїзди на змагання за свій рахунок.

Кіберспорт також потребує певних фінансових витрат. Для початку комп’ютерне обладнання, швидкий інтернет бажано декількох провайдерів – те, що в умовах сучасного життя стало доступним для більшості мешканців України. Щоб займатися на більш серйозному рівні,  за ігровий комп’ютер та аксесуари потрібно заплатити не менше $ 2 тисяч, але по факту цього вистачить на 3-4 роки. Якщо порівнювати таку суму із витратами на підготовку дітей у приватних футбольних школах, то кіберспорт навряд є дорожчим видом спорту.

У сферах розваг та медіа-контенту кіберспорт успішно конкурує з футболом

Період з 2006 по 2013 роки можна справедливо віднести до «золотої ери» українського футболу. Успішний виступ збірної України на чемпіонаті світу в Німеччині, а також спільне з Польщею проведення Євро-2012 спричинили хвилю підвищення популярності футболу в Україні. Впродовж декількох років чемпіонат України входив до десятки найсильніших в Європі. Крім «Шахтаря» та «Динамо» високий рівень гри демонстрували «Дніпро», «Металіст» та «Зоря». Тоді вболівальники повернулися на трибуни: за підсумками сезону 2012/2013 було зафіксовано рекордний показник відвідуваності чемпіонату України, який склав 12,6  тисяч глядачів в середньому за гру. Рейтинги телевізійних трансляцій матчів між лідерами українського футболу також зашкалювали. А потім настала війна і більшості українців стало не до розваг…

В умовах сьогодення український футбол так і не зміг вийти з кризи. Чимало клубів припинили своє існування, більшість – ледве зводять кінці з кінцями, тому про розвиток вболівальницької аудиторії мова взагалі не йде. Українці все частіше віддають перевагу пасивному (диванному) перегляду матчів, ніж походу на стадіон. Але поступовий перехід трансляцій внутрішнього чемпіонату на платні платформи не дозволяє втілити бажання пересічного глядача переглянути матч улюбленої команди. За такої ситуації інтерес українців до футболу перебуває на вкрай низькому рівні.

Натомість медіа-популярність кіберспорту постійно зростає. Змагання між геймерами вже давно вийшли за межі підвальних комп’ютерних клубів. Ще в 2010 році було відкрито «Київ Кіберспорт Арену», в 2017 році міжнародний турнір в Києві по дисципліні Dota 2 відвідало близько 5 тисяч глядачів, а у 2018 році – за змаганнями по  Player Unknown`s Battlegrounds в онлайн-режимі спостерігали до 20 мільйонів глядачів зі всього світу. Нещодавно організатори турнірів викупили готель «Дніпро» в центрі Києва для облаштування кіберспортивної арени на 10 тисяч глядацьких місць.

В період карантину комп’ютерні ігри стали одним із основних видів дозвілля для українців. За три місяці кількість переглядів кіберспортивних змагань на спеціальних стрімінгових платформах зросла в десятки-сотні разів. Популярними у юзерів були стріми турнірів з FIFA-20 за участі відомих українських футболістів та кіберспортсменів. Також свого глядача знайшли присвячені футбольній комп’ютерній грі сюжети блогерів українського спортYoutube-ком’юніті.

Звичайно, що за відсутності спортивних подій кожен намагався розважатися, хайпувати та заробляти за допомогою віртуальних змагань. Проте, і до пандемії кіберспорт в Україні отримував від спонсорів значні фінансові інвестиції, що свідчить про зацікавленість останніх в отриманні прибутків від комп’ютерних ігор.

Футбол залишається дотаційним видом спорту, тоді як кіберспорт може бути прибутковим для економіки України

В Україні професійний футбол завжди був збитковим. На початку років незалежності футбольні клуби фінансувалися за рахунок різних державних відомств та провідних промислових підприємств. Потім футболом почали опікуватися олігархи державного та місцевого рівнів. На сучасному етапі чимало клубів мають статус муніципальних, тобто відкрито фінансуються за рахунок місцевих бюджетів. Діяльність футбольних функціонерів в Україні аж ніяк не направлена на розвиток футболу та отримання будь-яких дивідендів для держави. Всі вони більше зацікавлені в організації розпилів, відкатів, підкупів та інших корупційних проявів.

Натомість кіберспорт в Україні розвивався самотужки таким чином, що став цікавим рекламодавцям, зокрема операторам мобільного зв’язку, букмекерським компаніям, виробникам комп'ютерного обладнання та енергетичних напоїв. За державної та спонсорської підтримки менеджери розвитку геймерського руху мають на меті в майбутньому створити схожу до футболу структуру, яка включатиме дворовий, міський та всеукраїнський рівень.

 На даний час українська індустрія кіберспорту щорічно генерує близько $ 40-50 мільйонів. Однак, у світі на комп’ютерних іграх заробляють значно більше, ніж в Україні. Українська професійна кіберспортивна асоціація вважає віртуальний спорт інноваційною та креативною складовою економіки, тому сподівається на державну підтримку. В свою чергу представники уряду України розраховують, що кіберспортивні змагання, розвиток інфраструктури та розробка комп’ютерних ігор може значно поповнити бюджет країни.

Вважати геймінг видом спорту чи ні – спірне питання.  Але факт залишається фактом: кіберспорт в Україні визнаний «де-юре» та швидко збільшує аудиторію своїх прихильників. Кіберспорт має своїх спонсорів та розраховує на державну підтримку, на відміну від футболу він успішно розвивається в онлайн-режимі, оскільки його трибуни – це інтернет. Справжній футбол після пандемії повертається, з’являються вболівальники на стадіонах. Але таким, як до COVID-19, футбол вже не буде.