Блог Футбол 24

Іспанія: Спогади про минулий рік (1-9 місця). Блог Дмитра Джулая

Ейбар

Поки що все так, як повинно було бути. І це ще два домашніх матчі (з «Депором» та «Валенсією») були чи не найгіршими за останні три сезони на «Іпуруа». Саме на своєму полі «Ейбар» іноді грає похапцем, поспішає туди, куди команда вже давно потрапила. Водночас це може бути цілком природно для команди, чий досвід у Прімері дорівнював до цього сезону нулю.

«Ейбар» не комплексує в елітному дивізіоні ще й тому, що Ґаїска Ґарітано вже не перший день працює без зайвих сантиментів. Якщо автор першого голу «Ейбара» у Прімері готовий гірше за Сауля Берхона, то Хаві Лара миттєво опиняється у запасі, а Берхон виходить у стартовому складі й стає одним із найкращих гравців команди. І так само не вагатиметься Ґарітано замінити Берхона, якщо відчуватиме в цьому потребу.

У злеті «Ейбара» немає нічого дивного, якщо зрозуміти, що у цьому клубі насправді приймають дуже прагматичні й практичні рішення. Ще жодного разу за останні роки ані президент, ані тренер не «смикалися», не поспішали туди, куди й не мріяли потрапити. Комусь здається, що зведення нових трибун на «Іпуруа» є саме таким нерозважливим кроком. Деякі мешканці двох будинків, розташованих прямісінько біля стадіону, протестують. Хоча це можливо через те, що нові трибуни заважатимуть їм дивитися матчі Прімери зі своїх балконів.

Сельта

У Галісії вірять у «мейґас», відьом, налаштованих псувати життя людині. Схоже, що всі вони зараз зосередили свою увагу на команді Едуардо Беріццо. «Сельта» не забиває у чемпіонаті шість матчів поспіль. Після перемоги над «Барсою» на її полі. Цьому немає логічного пояснення.

Можна говорити, що надзвичайно інтенсивна літня підготовка могла датися взнаки й команда рухається не так невимушено, як на старті чемпіонату. Це позначалося на динаміці командної роботи, на формі окремих виконавців. Попри це «Сельта» створювала небезпечні моменти у кожному з шести «сухих» матчів. Коли більше, коли менше, але створювала. І «Сельта» не залежала від влучних ударів лише одного футболіста. Якщо не Ларрівей, то Ноліто, якщо не Ноліто, то Орейяна, або ще хтось. І раптом забити не може ніхто. Ноліто навіть пенальті не зумів реалізувати у матчі з «Альмерією».

У Віго зараз, мабуть, ретельно вивчають середньовічні трактати. Треба якось розібратися з «мейґас». Суто футбольних проблем у Едуардо Беріццо не так вже й багато. Коли Кріштіану Роналду замінили у матчі з «Сельтою», він сів на лаву запасних, перевів подих і сказав про суперника: «Хороша команда».

Малага

Поки що відкриття сезону. Ось у кого майже кожне рішення тренера має негайний та позитивний ефект. Від появи Камені у воротах до переводу Амрабата у центр нападу. До того ж вже другий сезон поспіль розкриваються у команді молоді футболісти. Раніше це був Сержи Дардер. Зараз — Саму Кастійєхо. Рікарду Орта не загубився у новому чемпіонаті після дуже хорошого сезону в «Сетубалі».

Після шести турів, коли у «Малаги» була лише одна перемога і три забитих м’ячі, навряд чи хтось наважився б на оптимістичні прогнози. А потім із кожною перемогою «Малага» діяла дедалі розкутіше, щоразу спростовуючи думки про те, що вона вже сягнула своєї турнірної «стелі». Зрозуміти, чи це так можна буде упродовж першого місяця року. Адже «Малага» зустрінеться з усіма своїми конкурентами у боротьбі за четверте місце. З «Вільярреалом» та «Валенсією» вдома, з «Севільєю» на виїзді.

Севілья

Дуже важко бути Унаї Емері. Спочатку він тримав «Валенсією» третьою і все одно деякі уболівальники були незадоволені. З «Севільєю» він виграв Лігу Європи, а у цьому чемпіонаті прагне повернути команду до Ліги Чемпіонів. І все одно є незадоволені.

Робота Емері завжди дуже багато дає його командам і водночас досить багато обіцяє. Успіхи стають звичними, невдачі сприймаються гостріше. Іноді й сам Унаї примудряється злякатися власної тіні й тоді виходить такий матч, як проти «Атлетико» на «Кальдероні».

У цьому блуканні між справді захопливими та цікавими ідеями й незбагненної недовіри до власної команди традиційно минає сезон. Зараз «Севілья» виконала майже всі пункти «обов’язкової» програми: переможні матчі, від яких перехоплює подих, несподівані втрати очок на своєму полі, принизливі, насамперед за змістом власної гри, поразки. Підсумкове місце залежатиме від того, чого буде більше у новому році.

Вільярреал

Найбільш сонячна команда Іспанії знову щедро ділиться своїм променистим футболом. Каліграфічний рух гравців та м’яча в атаці зачаровує. Якісно вміє працювати команда Марселіно і в обороні. Менше зараз пропустили лише «Барса», «Реал» та «Валенсія».

Варто було йому оговтатися від травм, розцвів у Прімері Чєришев (8 результативних передач, найкращий, разом із Коке, асистент чемпіонату). Відмінно вписався у гру нової команди Лусіано В’єтто (12 влучних ударів у чемпіонаті та ЛЄ). Дедалі гучніше заявляє про себе Жерар Морено (9 м’ячів у сезоні).

Найкраще у «Вільярреалі» навіть не цифри. До того ж забивати команда могла б більше, якщо зважити на кількість моментів чи не в кожному матчі. Кожна цифра підкріплена добре продуманою грою. Грою, що не зникає після кількох невдач. Грою, у якій впевнені футболісти і тренер.

Валенсія

Це абсолютно суб’єктивна думка та ще й від уболівальника «Валенсії». З мого дилетантського погляду Нуну Ешпіріту Санту є найбільшим шаровиком чемпіонату.

Атлетико

«Вони лише хочуть перемагати. Хочуть лише поту, крові і перемогти. Такий у них напрям думок. Не грати, а змагатися й перемагати». Так налаштовував свою команду на матч із «Атлетико» Ґаїска Ґарітано. Тренер «Ейбара» намагався виокремити те, що вважав суттю суперника. Чимало інших наставників теж не забувають відзначити цю рису «Атлетико». Команда Дієго Пабло Сімеоне справді любить і змагатися, і вигравати. І зараз у розпалі дуже своєрідне змагання.

У цьому чемпіонаті «Атлетико» змагається із собою минулосезонним. Шансів у цій боротьбі у нього немає, бо команда втратила Куртуа і Косту. Не втратила вона свого вождя, і Сімеоне надихає футболістів з такою ж енергією.

За розмовами про характер «Атлетико», про силу мотивації тренера, про ефективність стандартів, про гру на межі фолу, важливо не загубити одну просту думку. У «Атлетико» зібрані чудові майстри, які вміють грати у футбол.

Барселона

Це абсолютно суб’єктивна думка. З мого дилетантського погляду, якщо є людина, здатна завадити «Барсі» боротися за чемпіонство, то звати її Луїс Енріке. Це якесь стовідсотково емоційне враження від деяких кадрових рішень тренера «Барси». Можливо, із часом воно поглибиться завдяки новому матеріалу, а, може, Луїс Енріке майстерно спростує всі інсинуації. Ніхто ж проти не буде. Окрім кількох мільйонів фанів «Реалу».

Реал

Карло Анчелотті придворні перодряпи Флорентіно Переса подавали як примирителя. Мовляв, після «буйного» Морінью потрібен саме такий тренер. Тренер, який не влаштовуватиме скандалів. Із придворними перодряпами Переса давно все зрозуміло. Вони навчилися «мислити» так само «глибоко», як і їхній патрон. А самому Пересу колись нарешті у виборі тренера мало просто пощастити. Бо він вже переконав, що не здатен зробити вибір на підставі ретельного аналізу.

Пощастило не лише Пересу, а насамперед «Реалу». Два трофеї (Кубок Іспанії та Кубок Чемпіонів) минулого сезону для й без того розкішного музею клубу. І найголовніше — гра команди на старті цього сезону. До того ж не залишилося, мабуть, гравця, який би не підкреслив: «Одразу помітно, що Карло сам був футболістом». В принципі для того, щоб вколоти Морінью, достатньо вже було й Десіми.

І не в тому справа, що Карло був футболістом. Радше в тому, що він став чудовим тренером, який дуже добре вміє знаходити оптимальні рішення для кожної своєї команди. Іноді це означає, що гра цієї команди викликає позіхоту. А буває, як зараз у Мадриді, коли команда, що здатна виграти будь-який матч самою лише атакою, працює у всіх фазах із надзвичайною відповідальністю й отримує при цьому справжнє задоволення. 

Дмитро Джулай

Автор

Комментарии

  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
  • Друзья
Loading...