Реклама 18+
Реклама 18+
Блог Футбол 24

«Сантос» по-українськи. Дев'ять найекзотичніших клубів першого раунду єврокубків

Дебютне зачарування і оп'яніння футболом найвищого гатунку на Кубку світу потроху спадає. Окремим персонам, як от автору цих рядків, кортить розбавити пафос Мундіалю простою футбольною прозою. І тут у пригоді стає стартовий раунд кваліфікації обох єврокубкових турнірів. До команд а-ля "Санта-Колома", "Левадія" чи "Бананц" ми вже звикли. Практично усі зможуть назвати країни, які репрезентують ці клуби. А от звідки команда "Фольгоре" або ж "Коледж Європа" - знаєте? Якщо ні - ця стаття саме для вас.

"Дандолк"

Дандолк - древнє ірландське місто на узбережжі Ірландського моря, засноване ще 1189 року. Населення затишного смарагдового граду - близько тридцяти тисяч осіб. Футбол тут, звісно, обожнюють, з 1903-го року вболіваючи за однойменний клуб - "Дандолк", який за понад столітню історію здобув дев'ять чемпіонських титулів, а також дев'ять національних кубків. У європейських турнірах ця команда провела 44 матчі, у яких відсвяткувала сім перемог, а також розписала вісім нічийних підсумків.

Домашні поєдинки "Дандолк" проводить на арені "Оріель Парк" (4,500 глядачів). Зараз команду очолює місцевий спеціаліст Стівен Кенні, який свого часу працював з більш відомими клубами "Богеміанс" та "Шемрок Роверс". Переважна більшість гравців "Дандолка" - ірландці, легіонерів лише п'ять: шотландський та італійський кіпери, два хавбеки з Північної Ірландії, а також австралійський форвард. Капітанська пов'язка належить півзахисникові Стівену О'Доннелу, який у середині 2000-х пройшов вишкіл у лондонському "Арсеналі".

"Лінкольн"

Гібралтар дебютує на євроарені. У Лізі чемпіонів така честь випала клубу "Лінкольн", який вже дванадцятий рік поспіль здобуває "золоті" медалі чемпіонату. Елітна ліга у цієї заморської території Великобританії, населення якої становить 30 тисяч осіб, налічує вісім клубів. Ще стільки ж - у нижчому дивізіоні. Уявіть собі тепер, як тут люблять футбол! Деякі назви команд свідчать про симпатії місцевого населення: є тут "Челсі" і "Манчестер Юнайтед", "Спортінг" і навіть "Бока Жуніорс". Проте однаково першим до фінішу незмінно приходить "Лінкольн".

Чемпіони грають на стадіоні "Вікторія", що розрахований на п'ять тисяч глядачів. Це одна з двох арен Гібралтару. За "Лінкольн" грають винятково місцеві виконавці, серед яких виділяється вінгер Джозеф Чіполіна, що має досвід виступів за іспанський "Реал Ліненсе".

"Веріс"

Суто з назви можна припустити, що це грецький або ж литовський чи латвійський клуб. Нічого подібного! Вітайте бронзового призера чемпіонату Молдови, якому нещодавно виповнилося... три роки. Історія клубу "Веріс" розвивалася зі швидкістю світла. Представляючи село Дрегенешти, "Веріс" за підсумками сезону кваліфікувався в другий за значенням дивізіон Молдови, який також підкорив з першої спроби: чемпіонство, 103 забиті м'ячі і лише 5 пропущених. В еліті ж вище від "Веріса" цьогоріч фінішували лише "Шериф" і "Тирасполь". До слова, на той момент команда перебазувалася на постійне місце проживання у Кишинів. На нову - вже європейську висоту - партнерів поведуть два лідери: Петр Раку, захисник збірної Молдови, а також Віорел Фрунзе, наддосвідчений форвард, який пограв у "Клужі", ПАОКу, "Спартаку" (Нальчик) та ряді інших команд.

"Банга"

Cередняки литовської Ліги А пробилися у минулому сезоні до фіналу національного Кубка, в якому з боями склали зброю перед вільнюським "Жальгірісом". Але позаяк найтитулованіший клуб країни здобув путівку в Лігу чемпіонів, другий єврокубковий квиточок дістався "Банзі".

"Банга" представляє місто Гаргждай, населення якого - 16,5 тисяч. В історії Гаргждай відомий, насамперед, трагічними подіями червня 1941-го, коли нацисти відзначили свій прихід сюди знищенням двох сотень євреїв. Зараз це спокійне прибалтійське місто займається обробітком металу. Розвинена також промисловість будівельних матеріалів. Ну й, звісно, про футбол не забувають. Арена "Гаргждай" на матчах "Банги" приймає близько двох тисяч глядачів.

Свого часу тут виступали такі зірки литовського футболу, як Андрюс Йокшас (відомий також вболівальникам "Кривбаса", "Арсеналу", "Ворскли" і "Таврії"), Армінас Нарбековас, Раймондас Жутаутас. Зараз клуб належить росіянам, головний тренер також росіянин - Максим Тищенко, уродженець Запоріжжя, який, одначе, ігрову кар'єру зробив у Росії. І все ж вболівати за "Бангу" таки варто: у півзахисті команди грають два українці - Сергій Шевчук та Максим Хаблов.

"Сантос"

Гарячі естонські хлопці із Есіліги В (аналог нашої другої) вчинили справжній фурор, пробившись у фінал Кубка країни. Трофею здобути не змогли (поразка від "Левадії" - 0:4), але от квиток у Лігу Європи таки придбали.

"Сантос" репрезентує відоме естонське місто Тарту із стотисячним населенням. Тут функціонує авторитетний Тартуський університет, а також найстаріший театр країни - Ванемуйне. Щодо футбольного клубу, то йому усього вісім років. "Сантос" знайшов прихисток на "Тамме Стедіум" (одна тисяча глядачів), а на його благо працюють два українці - хав Юрій Фляк та форвард Юрій Верещак, а також екс-наставник ФК "Львів" Альгімантас Любінскас. Відтак, шановні читатчі, вйо глорити за "Сантос"!

"Коледж Європа"

Один із восьми елітних клубів Гібралтару, який, однак, змушений тіснитися на одному з двох наявних стадіонів. Грає "Коледж" там, де і "Лінкольн", про якого написано вище, - на 5-тисячнику "Вікторія".

Щодо кадрів команди, то кістяк становлять громадяни Іспанії та Гібралтару - їх по семеро. Є ще два аргентинці, англієць, тунісець, марокканець і представник Екваторіальної Гвінеї. Їх імена Вам нічого не скажуть, якщо ви не мешканець цього британського клаптика суші. Отака от цілковито темна конячка випала у суперники "Вадуцу" з Ліхтенштейну.

"Фольгоре"

Триразовий чемпіон Сан-Маріно представляє мальовниче село Фальчано, де мешкає близько тисячі осіб. Домашні матчі проводить у Серравале - найбільшому населеному пункті республіки (9 тисяч мешканців), на однойменному стадіо, що може прийняти близько тисячі вболівальників.

"Фольгоре" вже має невеличкий досвід виступів у єврокубках. В сезоні 2000/01 фальчанці нарвалися у кваліфікації Кубка УЄФА на швейцарський "Базель" і, зрозуміло ж, двічі отримали повну торбу голів - 1:5, 0:7. Цього разу суперник дещо простіший - чорногорська "Будучность".

"Стярнан"

Гардабайр - п'яте місто Ісландії з населенням в 11 тисяч осіб. Якщо довіряти Вікіпедії, тут базується кіностудія, в якій, зокрема, знімають дитячий серіал. Але насамперед мешканці Гардабайра пишаються своїм футбольним клубом. "Стярнан" для стороннього вболівальника нічим не відрізнявся би від інших ісландських команд - "Кефлавіка" чи "Фрама", якщо б не одне яскраве "але". В якийсь момент футболісти "Стярнана" почали розривати Ютуб своїми святкуваннями забитих голів - то напружений процес риболовлі відтворять, то народження дитини. Словом, актори ще ті. Відповідно, на "Стьєрнюветлюрі" зазвичай аншлаг - понад 1000 вболівальників.

"Чіхура"

Цей грузинський клуб вдруге у своїй історії гратиме в єврокубках. Дебют відбувся минулоріч. "Чіхура" подолала перший раунд Ліги Європи, вибивши "Вадуц" (0:0, 1:1), проте вже в наступному етапі бар'єр швейцарського "Туна" виявився нездоланним - 0:2, 1:3.

Історія клубу сягає далекого 1936 року. Проте увесь час "Чіхура" перебувала на мілині - у союзний період про неї було відомо тільки обмеженій кількості людей. Та й в еліті незалежної Грузії команда дебютувала лише у 2006 році.

Містечко Сачхере належить до тих прекрасних закутків Грузії, де ще не ступала нога масового туриста. На вісім тисяч населення тут припадає одразу кілька древніх фортець і добрий десяток храмів. У цьому благодатному краю, до речі, народився відомий грузинський олігарх Бідзіна Іванішвілі.

Грузини завжди шанували, насамперед, рідних футболістів. "Чіхура" в цьому плані просто ідеальний клуб. Тут немає жодного легіонера. Відтак, на 4-тисячнику "Центральний" з особливою любов'ю підтримують Зазу Надірадзе чи Торніке Мумладзе, яким виповнився лише 20 і 21 рік відповідно. В них вбачають майбутніх Кіпіані, Каладзе, Кецбая.

Олег Бабій, Футбол 24

Автор

Комментарии

  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
  • Друзья
Loading...