Tribuna/Футбол/Блоги/Та й таке/Насолоджуйтесь – ви останні, хто бачить спортивні змагання між людьми

Насолоджуйтесь – ви останні, хто бачить спортивні змагання між людьми

Біотехнології змінять людину і спорт назавжди.

Блог — Та й таке
11 октября 2020, 21:48
31
Насолоджуйтесь – ви останні, хто бачить спортивні змагання між людьми

Від редакції: ви знаходитеся в блозі Та й таке. Його автор написав цей пост в рамках третього туру конкурсу «Найкращий блогер України», де темою був прогноз. Вiн обрав досить цiкавий варiант виконання завдання. I отримав максимальную оцiнку. Підтримайте його плюсами, коментарями і підпискою.

***

Ні-ні, мова не піде про кінець світу. Ніяких метеоритів, у формі м’яча для регбі, розміром з Гренландію. Всесвітній тоталітарний режим не заборонить усі види спорту, залишивши нам тільки шашки. Все набагато прозаїчніше. Людина як окремий біологічний вид стане неконкурентною у спорті. На зміну «людині розумній» прийде «людина модифікована». Оскільки про цю істоту ще ніхто не знає і вона існуватиме тільки у моєму прогнозі, я візьму на себе непосильну ношу видумувача безглуздої назви на латині – Homo Mutatio.

Кожен поважаючий себе футуролог-початківець просто зобов’язаний надати хронологію майбутніх подій. Все задля того, щоб не вгадати жодну дату, а потім набундючено сидіти в кріслі на зустрічі «прогнозистів майбутнього» і твердити відмовку в стилі: «Це була похибка на рівні статистичної погрішності».

Хто ж ця істота? Як вона виникне і до чого тут глобальний інтернет? Чи зможе WADA відслідковувати генетичні зміни у спортсменів? Навіщо нам трансферний ринок математиків та біологів? Хто переможе – технологічний прогрес чи етика? Відповіді на ці питання спробуємо віднайти у наступних частинах. Заварюйте чай, беріть печиво та всідайтесь зручніше – тут є над чим подумати.

Весь світ – арена, а ми в ньому – фанати. Нові технології передачі даних спродукують приріст кількості спортивних уболівальників

Уявіть перед собою карту світу. Не поспішайте. Уявили? А тепер прочитайте наступний абзац:

Чемпіонат Європи з футболу відбудеться в 12-ти країнах. Чемпіонат світу проведуть взимку в Катарі: за будь-яку ціну, з тисячами кондиціонерів та спеціальними протоколами безпеки. Тенісисти їздять із чемпіонськими турне по усім континентам. «Барселона» та «Реал» мріють проводити матчі Ла Ліги у США. Американський футбол б’є рекорди переглядів у Аргентині. Азіатський ринок виплачує ледь не п’ять мільярдів доларів за права на телетрансляції АПЛ. Фінал French Open переглянуло 134 мільйони громадян з Китаю. Останній чемпіонат Європи з гандболу транслювали на 175 країн. ESPN та Fox транслюють вісім матчів MLB (бейсбол) на тиждень в Уругваї. У Польщі найстрімкіший розвиток показує американський футбол. В Афганістані – крикет, в Малайзії – баскетбол, в Данії – хокей на траві.

Те, що ви побачите на своїй мапі, має назву – глобалізація. Спорт, який у далекому минулому був важливим у формуванні племінної, а згодом національної ідентичності, зараз формує ідентичність в планетарному масштабі. Десятки тисяч фанатів з різних кінців світу слідкують за видами спорту, які взагалі не представлені в їхніх державах. Світові турне спортивних клубів та індивідуальних спортсменів у міжсезоння збирають більшу аудиторію, ніж регулярні чемпіонати всередині країн.

Настільки стрімке поширення спорту неможливе без технологічного прогресу. Наші батьки дізнавались результати матчів з колонок газет чи спортивних журналів. Сьогодні доступ до інтернету мають практично 60% населення на планеті. Чотири з гаком мільярди абонентів. Незліченні терабайти спортивного потокового відео розлітаються по всім закуткам землі. І це тільки початок.

З 2015-го року SpaceX реалізовує проект глобального інтернету StarLink. Ідея не нова, супутникова передача даних вже давно існує. Але, на відміну від існуючих рішень, компанія планує вивести на орбіту десятки тисяч супутників і створити щось на кшталт каркасу поєднаних між собою передатчиків, які покриють інтернетом усі географічні широти. Конкуренти, такі як Google і Facebook, наразі плентаються позаду, але також займаються розробкою подібного проекту.

За оцінками експертів (обожнюю цю фразу – можна прикривати нею будь-який прояв фантазії), повномасштабна реалізація проекту завершиться до 2025 року. Інженер-програміст всередині мене говорить, що треба накинути ще п’ять, так щоб напевне. Як і всі перші версії технологічних продуктів, він буде спочатку дорогим, не надто швидким і потребуватиме окремих антен, приймачів та ще різного мотлоху, щоб запрацювати. Проте, зважаючи на темпи розвитку технологій, припустимо, що до 2030 року планета буде повністю покрита високошвидкісним супутниковим інтернетом.

Більше інтернету – більше спортивних фанатів. За якихось десять років абсолютний показник кількості людей у мережі становитиме 85-90%. Такий проект – своєрідне «ельдорадо» для стрімінгових платформ та найбільших телетрансляторів. Клуби і окремі спортсмени отримають доступ до ще більшої фан-бази по всьому світу. Бізнес отримуватиме космічні, в прямому сенсі цього слова, доходи.

«Де гроші, Лебовські?» – нове покоління буде багатшим за попереднє і згенерує надприбутки для спортивного бізнесу

Нову грошову масу принесе «Генерація Z» – люди, народжені у новому тисячолітті. Економісти прогнозують збільшення середнього класу на півтора мільярди людей протягом наступного десятиліття. Суспільство молодшатиме, ставатиме більш освіченим, цікавитиметься спортом, політикою, культурою. Вони витрачатимуть більше коштів на сезонні абонементи, квитки на окремі матчі, підписки на потокові відео, оплачуватимуть рахунки за телебачення. Молоде покоління обожнює спорт. Практично 81% усіх мілленіалів брали участь у спортивних змаганнях на дитячому рівні. Із кожною новою генерацією цифра виростає в середньому на 10%.

Сукупні суми доходів вражають і сьогодні. (Десь там є ваші 5-10 баксів за трансляції)

Приріст платоспроможної частини населення, разом із проектом глобального інтернету, збільшить доходи спортивного бізнесу ледь не вдвічі. Національна футбольна ліга Америки перейде позначку 100 мільярдів доларів у сукупній вартості прав на трансляцію. Найуспішніші клуби NBA та англійської Прем’єр Ліги генеруватимуть до одного мільярда доларів на рік. Спортсмени в індивідуальних змаганнях будуть завалені грошима з Азії (нагадаю, що станом на сьогодні в Азії тільки 50% населення мають доступ до мережі інтернет). Левова частка доходів – дивіденди з продажу прав на трансляції. Решта – ринок клубної атрибутики, абонементи на сезон, виставкові матчі.

Цікавий факт: 97% фанатів клубу «Реал Мадрид» ніколи не бачили гру команди наживо.

Відношення переглянутих матчів на стадіонах до кількості цифрових трансляцій вже зараз є абсолютно непристойним. Окрім звичних каналів продажу, існує поняття альтернативного цифрового контенту. «Генерація Z» продукує і споживає спортивний матеріал, відмінний від традиційного – відеоблоги на Youtube, трансляції популярних стрімерів, нарізки вдалих дій спортсменів замість тактичних побудов у матчі, короткі відео в Instagram, Facebook, тощо.

Попит на альтернативний матеріал сформував пропозицію, в результаті чого утворився новий ринок. А де ринок – там завжди гроші. Спортивні клуби масово створюють оригінальний контент для відео-платформ та соціальних мереж.

Піар-менеджери усвідомлюють, що клуб отримуватиме доходи від нейтрального уболівальника лише тоді, коли в нього є потужна власна айдентика. «Манчестер Сіті» і «Тотенхем» продукують фільми про цілі сезони, в яких головними персонажами є спортсмени. Десятки клубних каналів на YouTube записують відео на 5-10 хвилин, де гравці дуркують, грають у вікторини і змагаються за статус улюбленців публіки. Кожне відео – це потенційний плюс до загальної фан-бази. А ще це гроші, гроші, гроші...

Бізнес почав використовувати той факт, що молодь в основному слідкує за окремими атлетами, а не за клубами, оскільки вони вважають, що персоналії важливіші за команду. Можливо, це наслідок філософії егоцентризму, що розвинулась за останні десятиліття. А можливо вони просто не встигли виробити лояльність до емблеми клубу, оскільки ще надто молоді.

Хай там як, але спортивні клуби отримують нові можливості диверсифікації статей доходів. Із ростом прибутків зростатиме і конкуренція. Як на спортивній арені, так і в боях за кожного окремого фаната. А щоб конкурувати ефективно, необхідно збирати дані. Багато даних.

«Хазяїн, треба збудувати більше дата-центрів». Клуби та атлети конкурують за межами спортивної арени. Математики та біологи – нова рушійна сила спорту

Все, що ви не вимірюєте – ви не контролюєте. Спортсмени на тренуваннях та в офіційних зустрічах носять достобіса сенсорів та датчиків, які передають анатомічні метрики будь-якого штибу. Десятки камер, спрямованих на арену, продукують терабайти потокового відео та зображень. Об’єми інформації ростуть у експоненційному порядку. Багато спортивних організацій вже зараз формують повноцінні відділи аналізу даних, котрі займаються розробками алгоритмів оптимізацї тренувальних програм і прогностичних моделей. Ідеальна історія з Moneyball стає буденністю.

Успіх існуючих алгоритмів аналізу не підлягає сумніву – реальні історії «Хоффенхайму» та «Ліону» це підтверджують. Надприбутки, отримані клубами, будуть масово реінвестуватися в технологічні напрямки. Під аналіз потраплятиме геть усе: як спортивна складова – спортсмени, тактики, команди опонентів, так і уболівальники – який контент переглядають, скільки витрачають, на що існує потенційний запит, якого кольору бутси чи кепки купують найчастіше.

Станом на сьогодні застосування машинного навчання у спорті обмежується лише загальною систематизацією існуючих даних. Іншими словами, алгоритми аналізу обробляють статистичні показники і допомагають виявити глобальні тренди, що можуть вплинути на ефективність гри. Найгучніше про себе заявили аналітики в NBA. Вони змогли довести факт того, що баскетболістам необхідно здійснювати більше кидків із триочкової зони. Вражаюче, але це тільки вершина айсбергу.

До 2040-х років історичних даних буде достатньо, щоб займатися повноцінним моделюванням прогнозів. Аналітика зміститься від обробки статистичних даних до оптимізації прийняття рішень в режимі реального часу. Тренери спілкуватимуться із асистентами, що сидітимуть перед моніторами і передаватимуть останні прогнози аналітичних моделей. Прогнози будуть вираховуватись в режимі реального часу. На основі таких даних можна ефективніше змінювати гравців чи реагувати на проблеми у поточних тактичних побудовах.

Аналітика вплине також на прийняття рішень при купівлі нових гравців та відбору юнаків до спортивних академій. Складні прогностичні моделі на основі зібраних анатомічних та історичних даних розповідатимуть про вірогідність отримання травм перед трансфером, або ж ймовірність того, що молодий проспект зможе вписатися в систему гри команди і чи зможе він заграти на дорослому рівні.

Конкуренція між командами розшириться за межі спортивної арени. Розпочнеться своєрідна «гонка озброєнь» у технічній сфері. Спортивний бізнес відкриє сотні вакансій для біологів, математиків, інженерів і дата-аналітиків. На перших порах, як і у всьому новому, де залучені величезні гроші, на ринку кадрів буде тотальний безлад. Переманювання найкращих спеціалістів, промисловий шпіонаж, замовлення хакерських атак – стандартний набір корпоративної війни.

Через деякий час спортивні організації, які займаються проведенням і регламентацією змагань, розпочнуть регулювання ринку технічних спеціалістів. За шпіонаж і хакерство, як за одні із видів порушень правил чесної гри, виноситимуть дисциплінарні покарання. Для остаточного урегулювання питання буде оголошено про створення чогось на кшталт трансферного ринку для біологів та математиків. Контракти з лімітом заробітної плати, клаусули, переходи між клубами тільки у визначених часових рамках – нова реальність для спортивних аналітиків.

Ентропія даних – штука дуже підступна. Постійне збільшення кількості вхідних параметрів для моделей та алгоритмів обробки даних призведе до ускладнення результатів, що отримуються після аналізу. Інакше виникне проблема із якістю отриманих даних на виході. На відміну від практично нескінченних можливостей технологічного прогресу – людина має фізіологічні межі. Якими б точними і прогнозованими даними не годували спортсменів і тренерів – вони все ще обробляють інформацію власним мозком, який, функціонує недостатньо ефективно. То чи можливо змінити те, як добре і швидко ми думаємо? І як вивести атлетів на ще вищий рівень?

«Арештуйте Білла Гейтса!» Об’єми інформації перевищать можливості когнітивних здібностей людини. Нейродопінг та імплантація штучних стимуляторів мозку

Повернемось на декілька хвилин у сьогодення і поглянемо на світові рекорди. Вони яскраво наштовхують на усвідомлення серйозної для спорту тенденції:

Світовий рекорд зі стрибків у висоту серед чоловіків (2.45 метри) поставлено в 1993-му році. Серед жінок (2.09) – у 1987-му. Рекорди з метання диску – 74,08 метри для чоловіків у 1986-му, для жінок – 76,80 метри у 1988-му. Рекорд Бубки, який тримався 26 років, недавно побито аж на цілий сантиметр. Усейн Болт утримує першість на стометровій дистанції вже 11 років, серед жінок – у 1988-му. Кількість довготривалих рекордів вимірюється десятками. Розумієте до чого я веду? Спорт у його первозданному вигляді підходить до межі здібностей атлетів.

Здатність виконувати дії під тиском фактично є сумішшю багатьох психічних процесів. Подібно до того, як фізичні завдання для спортсменів розбиваються на окремі блоки, такі як швидкість, сила та спритність, так і психічні аспекти зараз розбираються на нервові здібності, які можна розвинути. Наступна еволюція у спортивній сфері – нейрохакінг, який оптимізує мозок і тіло спортсменів та тренерів.

М’язова пам’ять знаходиться не в м’язах – вона у нас в голові. Нейробіологи активно займаються питанням підвищення функціональних здібностей людського мозку. Дослідження з метою картографування та оптимізації нейронних зв’язків окремого спортсмена стануть достатньо надійними у 2050-х роках. Спортивні організації звернуть увагу на загальну колективну роботу, проведену за увесь цей час науковцями по всьому світу. Тренери використовуватимуть неврологічні дані, щоб максимізовувати ефективність команди, комунікацію між окремими спортсменами, їхню загальну згуртованість.

Окрім штучної стимуляції певних частин мозку, майбутні технології зможуть запропонувати нам повноцінну інтеграцію нейронів із штучними імплантами. Миттєвий зворотній зв’язок через мозок із прогностичними моделями, отримання інформації про стан власного тіла у режимі реального часу. Тренери із вживленими імплантами зможуть значно ефективніше реагувати на ситуацію. Спортсмени отримуватимуть безперервний потік інформації про найкращі варіанти розвитку подій, про слабкі місця в обороні противника, статистику власних ударів, відсотки влучень, і ще багато всілякої корисної інформації, яку ми поки бачимо лише на екранах телевізорів.

Чи можна такі експерименти з мозком вважати допінгом? Думки розділяються. Деякі вчені вважають такі стимуляції еквівалентними до протеїнового батончику, який ми вживаємо перед тренуванням. Інші більш скептично ставляться. Якщо будь-який із доступних нейростимуляторів матиме довгостроковий вплив на здоров’я, або ж інші негативні наслідки, то вони, ймовірно, стануть регульованими або взагалі ж забороненими. А поки дискусії щодо нейродопінгу триватимуть – на горизонті замаячить проблема зовсім іншого характеру.

«Воно живе. Живе!» Біотехнології започатковують нову епоху людства

Поки я розповідаю вам вірогідну історію майбутнього, десь у маленькому підвалі китайської біолабораторії один геніальний вчений змінює ДНК людини. За моїми прогнозами, змінюватиме він його доволі довго – десь до 2050 року. Новонародженому знадобиться ще років зо 15, щоб окріпнути і вибити з ноги двері історії.

Першою жертвою нової істоти стане рекорд Усейна Болта, згодом – Армана Дюплантіса, який недавно побив рекорд Сергія Бубки. На виході з арени наш новий друг загляне в окрему будівлю з басейном і відправить у минуле ще з десяток рекордів Майкла Фелпса. Скажіть привіт Homo Mutatio.

З цього моменту майбутнє розгалужується на десятки можливих варіантів розвитку подій. На мою думку, найбільш реалістичними опиняться наступні:

1. Генетичні зміни ДНК для створення суператлетів будуть заборонені конвенцією про захист прав людини. Експеримент буде визнано невдалим, а генна інженерія знайде своє застосування виключно у медичній сфері. Створюється окремий антидопінговий орган, що спеціалізується на таких типах махінацій.

2. Корпорації вкладуть безмежну кількість капіталу і пролобіюють легалізацію таких досліджень. Перший виступ команди суператлетів на Олімпійських іграх закінчиться розгромом звичайних людей. Спорт, яким ми його знаємо, закінчиться. Модифіковані спортсмени стануть чимось на кшталт гладіаторів у 22 столітті. Універсальні солдати, яких можна конфігурувати під різні види спорту.

3. Всесвітні спортивні організації створять окремі ліги для такого роду атлетів. Особливі турніри, які не перетинатимуться з тими, які ми знаємо сьогодні. Для прикладу, футбол стане схожим на Dota. Тренери обирають по 11 гравців із різними характеристиками, збираючи унікальні комбінації команд. Казки фантастів 20 століття стають реальністю.

Яким би не виявися розвиток спорту у майбутньому, одне можна сказати напевно – відповідальність за нього повністю лежить на плечах людства. Чи підуть на користь генетичні зміни в спорті у будь-якому із можливих варіантів майбутнього? Питання, відповіді на яке поки не існує.

Коли страху більше немає – залишається лише мораль. Спортивна етика стане останнім форпостом перед генетичними змінами

Генетичні модифікації тільки зароджуються. На сьогодні це сирий продукт біолабораторій, або ж взагалі гіпотетичний витвір фантазії вчених-ентузіастів у наукових статтях. Проте дискусії щодо етичності використання генетичних змін тривають вже зараз. Чи є допустимим використання генетичного допінгу? Чи маємо ми етичне право змінювати ДНК живого організму? Народжувати на світ людину, що була змінена задля задоволення потреб ненаситної публіки?

Світ біотехнологій у найближчому майбутньому зможе запропонувати 2 види генної терапії.

Перший – соматичний. Частково вже присутній на ринку. У контексті геному (англ. genome – повний набір ДНК даних, включаючи всі ваші гени), мова йде про заміну «неправильних» генів у дорослої людини на здорові/коректні аналоги. Дослідження такого типу терапії мають величезний потенціал у лікуванні вродженої сліпоти, дальтонізму, глухоти, різних видів раку, зменшенні ризику повторних ушкоджень та ін.

Другий – терапія зародкової лінії (англ. – germ therapy). Технологія CRISPR, нове модне слівце в наукпопі, дозволяє змінювати гени в ембріонах людини та інших істот. Власне, ще до їх народження. У межах спорту потенціал шокуючий: заміна генів для підвищення метаболізму, росту м’язової маси, спритності, реакції – загалом будь-яких процесів, які тим чи іншим чином впливають на абсолютні показники атлетів. Особливо сміливі науковці твердять про можливість підміни власних генів від інших істот. Для прикладу, новонароджений отримає собачий нюх, або котячий зір, швидкість гепарда, чи реакцію колібрі.

Спеціалісти з WADA не стоять на місці та оновлюють політики використання генної терапії. Вже сьогодні такий допінг визначається як «нетерапевтичне використання клітин, генів, генетичних елементів або модуляцію експресії генів, здатних підвищувати спортивні показники». Але це стосується тільки першого виду терапії. Для існуючих спортсменів. Зміна геному в ембріонах обговорюється сьогодні лише в теоретичній та етичній площинах.

А що як нейростимулятори чи генетичні зміни виявляться настільки дорогими, що тільки багаті спортсмени можуть скористатися перевагами? У такому разі громадськість та спортивні організації матимуть підстави висловлювати своє занепокоєння.

Успіх першої генетично модифікованої людини призведе до справжнього безумства серед батьків, які понесуть своїх зародків в лабораторії у прагненні створити суператлета. Чи мають вони на це право? І чи зможе хтось дати гарантію, що їх новонароджена дитина зможе досягти нових висот у спортивній сфері? Гени – це не 100% успіху. Кар’єра атлета все ще залежатиме від зусиль, які він чи вона докладуть у постійних тренуваннях: через біль, піт, кров, і сльози. Але це вже нікому не буде цікаво – хліба та видовищ!

Чи переможе, врешті-решт, технологічний прогрес етичність генетичних змін? Питання, як на мене, риторичне. Краще за всіх приреченість етики описав англійський письменник Гілберт Кіт Честертон:

«Золоте правило етики в тому, що немає золотого правила. Те, що немає золотого правила, – також правило, тільки не золоте, а залізне»

***

Якщо ви осилили увесь текст і дочитали до цього місця, мої вітання і подяка вам. І я б не був горе-футурологом, якби не завершив оповідь про майбутнє порадою на сьогодення:

Відкрийте календар спортивних подій, сходіть в магазин за пивком чи сидром, чіпсами чи іншими снеками. Відкладіть усі справи і пориньте у перегляд. Поверещіть і порадійте, чи посумуйте від поразки. Проживіть. Подивіться, на те, що наразі є вершиною атлетизму. Адже воно стане колись незграбним і архаїчним, як ваш VHS програвач (якщо не знаєте що це – спитайте у батьків). Ловіть момент, бо ви, можливо, останні, хто бачить як люди, якими їх задумала природа, змагаються з людьми. І не забудьте про ваші 5 баксів за передплату спортивного стріму.

Фото: gifs.com, simplifaster.com, sideshow.com

Інфографіка: piktochart.com

Лучшее в блогах
Больше интересных постов

Другие посты блога

Все посты