Tribuna/Футбол/Блоги/Динамо-Онлайн/Матчі проти «Баварії» в 1999-му – найбільші трагедія та досягнення «Динамо» за незалежної України

Матчі проти «Баварії» в 1999-му – найбільші трагедія та досягнення «Динамо» за незалежної України

«У моїй біографії є дві незрозумілі поразки в ситуаціях, коли ми вигравали за всіма статтями: від Бельгії 1986-го і від «Баварії» 1999-го».

23 ноября 2021, 14:43
40
Матчі проти «Баварії» в 1999-му – найбільші трагедія та досягнення «Динамо» за незалежної України

«У моїй біографії є дві незрозумілі поразки в ситуаціях, коли ми вигравали за всіма статтями: від Бельгії 1986-го і від «Баварії» 1999-го».

Достеменно невідомо, чи дійсно ця цитата належить Валерію Лобановському, чи вона з’явилася в обігу вболівальників (а пізніше – і журналістів) вже після смерті великого тренера. Але вона чітко вказує, які саме матчі при Лобановському суттєво вплинули на почуття звичайних фанатів. 

Чи виграла б збірна СРСР той чемпіонат світу командою, складеною майже повністю з гравців «Динамо» – запитання непросте, бо виліт стався ще на стадії 1/8 фіналу, а далі була ще купа сильних збірних. 

Чи могло «Динамо» виграти ту Лігу чемпіонів? По якості гри 1999-го весною – могло, бо ні «Баварія», ні «МЮ» не виглядали командами, які були значно сильнішими за киян. Півфінал ЛЧ тоді взагалі вважався лише черговою сходинкою наверх, а у результаті став найбільшим досягненням «Динамо» в історії незалежної України. 

Tribuna.com разом з компанією Favbet згадує протистояння, яке золотими сторінками вписане в історію українського футболу.

«Динамо» в березні 1999-го розібралося з діючим володарем Кубка чемпіонів «Реалом» – допоміг магічний гол імені Реброва та Шевченка

«Динамо» взагалі могло не потрапити в основний розіграш тієї Ліги чемпіонів – в серпні 1998-го кияни проходили «Спарту» на морально-вольових. Після 0:1 в Києві команда Лобановського до 88-ї хвилини безрезультатно тримала в осаді ворота чехів на виїзді.

Допоміг автогол та холоднокровність Шовковського та гармата Дмитруліна в серії пенальті:

В групі в першому ж турі «Динамо» програло «Панатінаікосу» (1:2), але потім тренерський штаб знайшов кнопку турбо-режиму. Три перемоги, дві нічиї – і греки, «Арсенал» та «Ланс» залишилися далеко позаду. 

Переможці груп (та дві найкращі команди з других місць) тоді одразу виходили до чвертьфіналу – жеребкування відправило киян на матчі проти «Реалу». Діючого на той момент переможця Ліги чемпіонів. Перед першим матчем мадридський клуб активно торпедував УЄФА, щоб перенести матч з Києва на нейтральну територію. В березні 1999-го іспанці напирали на наслідки Чорнобильскої катастрофи – але так і не отримали потрібного рішення. 

Можливо, в «Реалі» просто відчували майбутню біду. В Іспанії перший матч завершився 1:1, але ось в Києві все було вирішено геніальним голом імені Реброва та Шевченка.

Один з найкращих в єврокубковій історії українського футболу. «Здається, половина Києва не вийшла на роботу на наступний день після того матчу», – згадував Ребров.

«Гра показала, що у футболі не всі вирішують гроші. Вони – не головне, хоча благополуччя клубу – фактор не останній. Ми на рівних боролися із клубним чемпіоном світу, з міні-збірної планети.

З ким би хотів зустрітися в півфіналі? Відразу з усіма одночасно», – Валерій Лобановський на прес-конференції відповідав коротко, але красиво. Але серед усіх суперників киянам випала «Баварія».

Перший матч проти «Баварії»: на кінець першого тайму мало бути 3:0 на користь «Динамо», промах Косовського, провальна гра Шовковського

«Ми задоволені результатом жеребкування, хоча у півфіналі слабких суперників не може бути», – слова півзахисника «Баварії» Еффенберга перед першим матчем дуже загальні і навряд навіть німці по-справжньому розуміли, що їм буде дуже складно в Києві. 

На «Олімпійському» 7 квітня 1999 року був аншлаг – тринадцять градусів тепла та дощ, який трохи вплинув на якість газону. І команди, які вийшли на поле, мали швидше пристосуватися до таких умов.

Обидва матчі цієї серії традиційно поділяють за зовсім різним малюнком гри на перші та другі тайми. В Києві в першому таймі «Динамо» грало прекрасно – і вже на 16-й хвилині пройшов перший гол від Шевченка. 

Пас від Белькевича – окрема тема для розмови. Шевченко після матчу не стримував емоцій («Валік – грандіозний диспетчер»), а по головному компоненту тодішньої статистики саме білорус був найкращим гравцем матчу зі 128 ТТД з 25% браку. 

***

Белькевича в «Динамо» помітили 1996 року, коли кияни програли мінським одноклубникам на Кубку Співдружності. «Белькевич створив всі три голи у наші ворота, – згадував Віктор Леоненко. – З ним було дуже тяжко. Начебто ледве біг, а в потрібний момент віддавав передачу. Нападнику залишалося лише підставити ногу». 

Але коли Валентин перейшов в «Динамо», він далеко не спочатку закріпився в основі – на відміну від Олександра Хацкевича. Сабо, а потім і Лобановський бачили його на лівому фланзі півзахисту, де основним був Віталій Косовський. Але якраз перед сезоном 1998/99 Лобановський використав новинку – і поставив Белькевича під Шевченком та Ребровим. Вийшло фантастично. 

***

Другий гол – після штрафного від Шевченка з точки, яку лише пізніше назвуть його фірмовою. До великого голу у ворота Філімонова залишалося ще півроку, але й тут Андрій ідеально закрутив м’яч в дальній кут.

***

Для Шевченка той сезон став останнім в «Динамо» перед трансфером за кордон. 

Григорій Суркіс точно не хотів відпускати Шевченка, але здався під натиском Адріано Галліані та Арієдо Брайди, які у 1998 році до Києва літали частіше, ніж у будь-яке місто Італії. Попередній контракт з Андрієм та «Динамо» підписали ще в лютому 1999-го – до доленосних матчів із «Реалом» та «Баварією».

«Перед моїм відльотом, вже після закінчення сезону, у нас із Лобановським відбулася довга розмова, – згадував Шевченко. – Валерій Васильович сказав мені так: «Піднятись на певний рівень — це дуже важко. Утриматися на цьому рівні ще важче». Ці слова відіграли величезну роль у моєму житті, дали колосальну мотивацію».

1 липня 1999 року «Мілан» оголосив про трансфер Шевченка за 25 мільйонів доларів, а вже у серпні він забив свій перший гол за клуб проти «Лечче».

***

І одразу ж неймовірний момент мав Хацкевич після передачі від Реброва на грані геніальності. Переграти Олівера Кана не вдалося – попереду це речення ще багато разів виникало в репортажах з цього протистояння.

Сам Ребров в матчах проти «Баварії» не виглядав на всі сто – навіть Лобановський після матчу нагадував журналістам, що у кожного бувають спади та підйоми. Але мюнхенцям було складно – і говорили вони лише про двох гравців «Динамо». Найточніша цитата у Маркуса Баббеля: «Хотів би віддати належне блискучій грі пари суперфорвардів «Динамо». Шевченка я порівняв би з ураганом, а Реброва — з торнадо».

Наприкінці тайму замість цілком заслужених 3:0 кияни отримали 2:1. Тарнат з 35 метрів вдарив неочікувано для Шовковського, який не встиг згрупуватися. А за рахунку 3:1 в другому таймі Олександр пропустив ще після одного штрафного – в ближній кут від Еффенберга....

***

Шовковський в 1999-му потрапив у голосування на «Золотий М’яч» – єдиний з наших голкіперів за історію незалежності. Але для нього гол Тарната став одним з тих, про який він згадував все життя:

«Мене збив з пантелику Янкер своїм хибним рухом, – пояснював Олександр. – Міг бути рикошет, я почав рух вправо, і цього, на жаль, виявилося достатньо, щоб на якусь десяту частку секунди я запізнився з кидком вліво на м’яч. Я повинен був строго вести його і залишатися сліпим до маневру Янкера

Другий гол – удар по дуже складній траекторії. Я бачив, що там знову стояв Тарнат, але не вірив, що він вдарить. «Біжи собі», – встиг підсвідомо подумати я про нього, уже передбачаючи, що битиме Еффенберг. На жаль, і це не допомогло — надто точним вийшов удар».

Помилки з «Баварією» були дуже прикрими, але далі в кар’єрі Шовковського була Словенія та Міленко Ачімовіч.

***

Якщо прибрати напівпомилку Шовковського після штрафного «Баварії», то команди в другому таймі обмінялися голами. М’яч від Косовського – це саме той стиль, за який він і був основним у Лобановського. Можливо, у вінгера киян не було класного дриблінгу, але була шалена швидкість та відчайдушна самовідданість на полі. 

А тут вдалося і ідеально зловити м’яч на ногу після першого відскоку:

Хоча одночасно з цим голом Косовському завжди будуть згадувати і промах на 61-й хвилині – вихід один на один та удар по трибунам «Олімпійського». Рахунок міг стати 4:1 – і навряд «Баварія» вже б відігралася.

«У тій грі ми мали багато моментів, щоб забити. Не лише я один не забив. Що вже згадувати? Напевно, не наш був день», – розводив руками сам Косовський. А ось «Баварія» в кінцівці реалізувала ще одну можливість і довела гру до фантастичних 3:3. 

Олег Лужний не розумів, як так сталося навіть через 15 років: «Рахунок – не за грою. Ми повністю переграли «Баварію». У німців не було жодного моменту, але вони забили нам три голи. Своєю чергою «Динамо» мало ще кілька 100-відсоткових моментів. Наприклад, у Косовського. Ми могли вигравати 4:0 або 5:0, натомість самі собі привезли проблеми».

А Валерій Лобановський після матчу назвав гру «Баварії» авантюрною:

«Динамівці діяли ефективніше за баварців. У мене склалося враження, що наші гравці не вірили в те, що мюнхенцям можна забити шість, вісім голів. Загалом матч вийшов хорошим. Одна команда – «Динамо» – мала дуже багато хороших моментів для взяття воріт, друга ж до кінця виявляла волю і демонструвала свій характер.

Якщо говорити про закономірність, то, звичайно, сьогодні щастя було на боці «Баварії». Суперник діяв авантюрно, але, оглядаючись на результат, можна говорити, що це було виправдано».

Другий матч: великі сейви Кана та геніальність Баслера – 0:1 та виліт

Ще один міф – як Лобановський після першого матчу кинув у роздягальні фразу: «Ми вже програли». Але варто згадати всю історію життя тренера «Динамо», щоб зрозуміти, наскільки це далеко від правди. 

«Цього просто не могло бути. Лобановський ніколи в житті не сказав би такої фрази, адже залишався матч-відповідь. І дійсно, ми могли зіграти у Мюнхені по-іншому», – розповідав Лужний. 

В Німеччині через два тижні у киян вийшов той самий склад, що і в першому матчі. А у «Баварії» була важлива відмінність – на полі з’явився крайній форвард Маріо Баслер.

Коли Лужний казав, що все могло піти в Мюнхені по-іншому, то він напевне згадував, які сейви робив Олівер Кан. Белькевич, Хацкевич та Ребров в цей день лише розводили руками.

«Для мене не було дивним, що кияни почали так сильно. Але я на те й стою у воротах, щоб рятувати у критичних ситуаціях. Не можна було розслаблятися ні на секунду, бо «Динамо» – це команда, яка може забити два голи за дві хвилини», – казав Кан після того матчу. 

А ось Баслер свій фантастичний гол забив – і, як виявилося, поставив крапку в цьому протистоянні ще в першому таймі. В другій половині мюнхенці були набагато ближчими до ще одного голу, ніж «Динамо» до того, щоб зрівняти рахунок. Але й 0:1 вистачило для горя гостей.

Валерій Лобановський дав коментар по грі лише через місяць:

«Є фраза відомого німецького футбольного менеджера Гьоннеса про «Динамо»: «Добре, що з’явилася така команда. Вона змушує нас іти вперед, наздоганяти. А інакше – болото. Гарний рівень у «Реала», «Барселони», «Баварії». Але ці команди тупцюють на місці, а «Динамо» змушує нас рухатися вперед».

Я б не став говорити про те, що «Баварія» та «Манчестер Юнайтед», які потрапили до фіналу Ліги чемпіонів, це найсильніші команди. У всякому разі, «Баварія» мала двох богів у мюнхенському матчі з нами – Кана та Баслера. Ось ці два боги й виграли матч. А за всіма показниками гри «Динамо» було значно кращим.

Ми можемо програти, можемо невдало виступити, можемо щось виграти. Але від напрямку ми не можемо відмовлятися, бо це напрям сучасного футболу. Це не примха Лобановського... Toй, хто не бачить, у якому напрямку рухається сучасний футбол, стоятиме на місці. Хто бачить, рухатиметься вперед і вдосконалюватиметься. Без революцій (їх уже не буде у футболі) буде еволюція».

А на наступний день після матчу газета «Команда» вийшла з заголовком: «Барселону співали не для нас». Фінал ЛЧ-1999 «Баварія» – «МЮ», який пройшов в столиці Каталонії – це ще одна класика європейського футболу. Але вже без нашої участі. 

***

«Динамо» зіграє вдома проти «Баварії» вперше після 2000 року. Вже 23 листопада – нашій команді потрібна ваша підтримка, щоб продовжити боротьбу за вихід в єврокубкову весну.

А щоб було ще цікавіше дивитися, пропонуємо вам поставити на перемогу київської команди з крутим коефіцієнтом 10,5. Введіть в особистому кабінеті промокод Dynamo – та отримайте бонус 100 гривень без відіграшу.

Другие посты блога

Все посты