Допінгова програма НДР змусила чемпіонку Європи змінити стать. Її плутали з чоловіком і виганяли з туалетів
Як в НДР ціль виправдовувала засоби.
Від редакції: ви знаходитеся в блозі Вавилонская башня. Його автор написав цей пост в рамках другого туру конкурсу «Найкращий блогер України». Підтримайте його плюсами, коментарями і підпискою.
***
12 вересня 1990 року у Москві підписано важливий для історії документ «Договір про остаточне врегулювання щодо Німеччини», або більш відомий як «Договір 2+4». Держави-переможці у Другій світовій війні дали право німецькому народу на об’єднання. Вже 3 жовтня НДР перестала існувати та увійшла в склад Західної Німеччини. Каральні органи, зокрема «Штазі», які існували в НДР та панували над життями своїх громадян були розпущені. Багаторічні пута рабства були зняті зі східних німців.
Підписання договору «Про остаточне врегулювання щодо Німеччини» (12.09.1990 р.)
24-річна молода дівчина Хайді Крігер провела цей день у своїй квартирі в Східному Берліні. Вона член збірної НДР зі штовхання ядра та чемпіонка Європи, але твердо вирішила завершити професійну кар’єру в наступному році, бо кожен день життя для неї є нестерпним. Останніми днями її не покидають думки про самогубство. Здається, що легкий політ з мосту вниз – це єдиний шанс для вирішення її проблем. Вона в глибокій депресії. Її тіло вже давно нестерпно болить під час фізичних навантажень. Фізіологічні властивості вже давно не підвладні психологічним. Вона вже не жінка, але ще не чоловік. Спорт зламав її життя. Як вона дійшла до такого стану?
Блакитні пігулки – запорука чемпіонства
У віці 14 років Хайді відправляється в спеціальну школу для молодих спортсменів (KJS). Саме там вона починає свою кар’єру як професійна спортсменка у східнонімецькій спортивній системі. Вона швидко прогресує та приєднується до берлінського «Динамо». Хайді знаходиться під пильним наглядом і, як очікується, принесе додому медалі для НДР. Протягом 20-річного періоду участі НДР в спортивних змаганнях країна з 16 мільйонами жителів виграла 519 медалей на 11 Олімпійських іграх – 192 із яких були золотими.
Юна 14-річна Хайді Крігер у формі «Динамо» Берлін (1979 р.)
«Мені було 16 років, коли тренер вперше дав мені блакитні пігулки» – повторює знову і знову Крігер у своїх численних інтерв’ю. Вони запаковані в срібну фольгу, без напису, рекомендуються, щоб мінімізувати ризик отримання травм та допомогти їй краще відновлюватися. Насправді це анаболічні стероїди «Орал-Туринабол», які вводяться без її відома у постійно зростаючих дозах. Її досягнення збільшуються, але тіло також змінюється, стаючи все більш і більш чоловічим.
Хайді Крігер зі своїм тренером (1981 р.)
Йдучи вулицями Берліна, Хайді все частіше ловить косі погляди випадкових перехожих, які в радянській державі не звикли бачити подібне. Здається, що дорослий мускулистий чоловік носить жіноче вбрання та поправляючи жіночу зачіску у вбиральні, все частіше зіштовхується з проханнями покинути жіночу вбиральню. Невже мила дівчина-підліток перестала існувати?
Всі ці випробування були пройдені заради заповітного числа – 21,1. Саме на стільки метрів жбурнула ядро Хайді Крігер на чемпіонаті Європи 1986 року в Штутгарті. Це була суперсенсація, коли маловідома 20-літня спортсменка з НДР перемогла фаворитів змагань. Публіка аплодує стоячи. Здається, що перед нами наступна олімпійська чемпіонка. Лідер соціалістичної НДР Еріх Хонекер відправив Хайді вітальну телеграму зі звертанням «Мій дорогий друг спорту». Після чемпіонату, все в тому ж 1986 році, Хайді вперше відчула важкий біль в спині.
Хайді Крігер на чемпіонаті Європи (1986 р.)
В 1991 році вийшла книга Вернера Френкета і Бріджит Берендонк «Допінг: від досліджень до обману». Згідно з нею, Крігер прийняла майже 2600 міліграмів стероїдів лише в 1986 році – майже на 1000 міліграм більше, ніж сумнозвісно відомий Бен Джонсон під час Олімпійських ігор 1988 року.
Зміна статті. Хайді стала Андреасом
В 1995 році Хайді переживає переломний момент у своєму житті. Подруга та колега пояснює проблему, з якою стикнулась Хайді. Вона дає їй назву: транссексуальність. Хайді йде до лікарки, яка пояснює їй, що це результат вживання блакитних пігулок. Як згадувала Хайді в інтерв’ю «Спорт-Експрес»: «Так ось лікар сказав: якщо береш пігулку протягом трьох-шести тижнів, то, повністю, ймовірно, уникнеш неприємних наслідків. Якщо приймати ці пігулки протягом цілого року, вони можуть привести до серйозних побічних ефектів. Не одразу, так пізніше».
Вона прийняла рішення змінити стать. В 1997 році після операції Хайді Крігер стала Андреасом Крігером.
Андреас Крігер
Через шість місяців після операції Андреаса Крігера викликають для дачі показань до «Центрального слідчого управління з питань злочинів уряду та асоціацій» (ZERV). Тільки тоді він отримує інформацію про дію блакитних пігулок і дізнається про масштаби систематичного вживання допінгу. Андреасу потрібно було кілька років, щоб зрозуміти, що було зроблено з його тілом.
Допінгова програма НДР
Коли восени 2000 року Андреас Крігер дає показання проти Манфреда Евальда і Манфреда Геппнера, двох найвпливовіших осіб спорту НДР, він тримає в руках фотографію Хайді і передає її судді: «Перш ніж ми почнемо тут, я дам вам фотографію, щоб ви знали, хто це. Ця людина, яку ви бачите на фото, вже не існує, вона мертва».
Андреас Крігер з фото Хайді
Один з фігурантів справи Лотар Кіпке був спортивним лікарем у НДР та автором «Державного плану 14.25». У 2000 році він був засуджений до 15 місяців в’язниці та штрафу в розмірі 7500 німецьких марок (3250 євро), найсуворішого покарання, винесеного в справі НДР про допінг.
За підрахунками, близько 10000 спортсменів були частиною допінгової програми «Державний план 14,25», яку контролювала Штазі, державна таємна служба поліції, щоб переконатися, що спортсмени приймали «Туринабол», анаболічний стероїд, який стимулює ріст м’язів.
Кожен спортсмен мав індекс призначених гормонів, і маленька держава Варшавського договору стала фабрикою медалей. Крігер була «спортсменом № 54» у цьому списку.
НДР фінішувала другою в медальному заліку кількох Олімпійських ігор, включаючи Монреаль 1976, Москву 1980 та Сеул 1988.
Реалізація програми допінгу була схвалена в червні 1974 року Центральним комітетом партії і базувалася на пропозиції Комісії спорту НДР (Leistungssportkommission). Кілька установ були зобов’язані взяти участь: Науково-дослідний інститут фізичної культури і спорту (Forschungsinstitut für Körperkultur und Sport) в Лейпцигу, Центральний інститут мікробіології та експериментальної терапії (Zentralinstitut für Mikrobiologie und Experimtelle Therapie) в Єні, Військово-медична академія (Militärmedizinische Akademie), а також фармацевтичні компанії VEB Jenapharm та Фармацевтичний завод Дрезден (Arzneimittelwerk Dresden) як виробники використовуваних препаратів.
В основному використовувались такі анаболіки, як пероральний туринабол, андростендіон та местанолон, три речовини, що були розроблені в НДР. Дослідження після 1990 року показали, що в системі було задіяно понад чотириста лікарів, інструкторів та чиновників.
Стероїди «Орал-Туринабол»
Кількість постраждалих неповнолітніх спортсменів оцінювалася приблизно в десять тисяч, дві тисячі з них згодом мали серйозні захворювання, пухлини, вади серця, безпліддя, депресію, булімію, проблеми з кровообігом та хребтом. Деякі навіть померли.
Під час судового процесу 2000 року в Берліні Кіпке був засуджений до 15 місяців ув’язнення за участь у каліцтві спортсменів та штрафу у 7500 марок. Протягом своєї кар’єри він прописав анаболічні стероїди 58 неповнолітнім плавцям. Справу передали до суду колишні плавці НДР, яким протягом спортивної кар’єри доводилося щодня ковтати допінг. Неповнолітні дівчата не знали, що таблетки блакитного кольору – це анаболіки. У деяких із них пізніше були проблеми зі здоров’ям, в інших – діти з фізичними відхиленнями.
Колишня плавчиня НДР народила сина з лапами, ще одна – сліпу дитину.
Під час комуністичного режиму Кіпке був не лише одним із спортивних лікарів східнонімецької збірної з плавання, він також працював у державній службі безпеки Штазі під прикритим ім’ям Rolf. У зарубіжних країнах він проявляв себе як завзятий борець з допінгом. Він навіть сидів у медичному комітеті міжнародної федерації плавання FINA.
На судовому процесі 2000 року в Берліні він зізнався в участі у допінговій системі, але відразу сказав, що не знав, що заборонені стимулятори також надають негативні побічні ефекти в подальшому житті. Під час обшуку в гаражі Кіпке було знайдено повну картотеку спортсменів, які вживали допінг.
Керівна верхівка спорту НДР також понесла покарання: вищий керівник спорту НДР Манфред Евальд та спортивний лікар Манфред Геппнер отримали 22 і 18 місяців ув’язнення відповідно.
Манфред Евальд та Манфред Геппнер
З 1961 по 1988 рік Евальд очолював Федерацію гімнастики та спорту НДР (DTSB) та Олімпійський комітет НДР.
Геппнер, зі свого боку, був керівником державної допінгової системи. Саме він забезпечував підготовку лікарів та тренерів, і роками був заступником голови Служби спортивної медицини НДР.
Обох звинуватили у 142 злочинах, особливо проти жінок, які мали величезні проблеми зі здоров’ям через багаторічний гормональний допінг. Тотальної маскулінізації, гінекологічних проблем, викиднів, безпліддя, надмірного волосся та змін голосу була незліченна кількість.
Анаболіки, особливо пероральні – Туринабол, також спричиняли пухлини печінки та пошкодження нирок. Батькам юних спортсменів розповідали, що це лише вітаміни.
Життя Андреаса Крігера сьогодні
Сьогодні Адреас Крігер – це щасливий зрілий чоловік з лисиною та щетиною, але найголовніше з посмішкою на обличчі. Він власник невеликої крамниці, яка продає військову форму. На судовому процесі він зустрів своє кохання – молоду плавчиню Уте Крузе, яка також стала жертвою допінгової системи НДР. Вони спиралися один на одного для отримання інформації та підтримки під час судових процесів. До того, як Уте та Андреас одружилися, він пояснив її доньці-підлітку Каті, що він теж колись був дівчиною. Катя прийняла його пояснення, і її мати та Андреас одружились у травні 2002 року.
Андреас Крігер з дружиною Уте Крузе
Золота медаль Андреаса з чемпіонату Європи 1986 року, яка сьогодні є частиною трофею, зробленого у вигляді стероїдної молекули, вручається як щорічна нагорода німцям, які беруть участь у антидопінгових заходах. Уте Крузе повісила в туалетній кімнаті свого дому сертифікат свого світового рейтингу 1978 року в плаванні на спині. Як розповів в інтерв’ю «Спорт-Експресу» Андреас Крігер: «Великий спорт не дивлюсь, бо він обманює велику кількість людей. Для мене, як колишнього спортсмена, це дуже сумно. Публіку просто обводять навколо пальця».
Він радий, що став чоловіком, пояснивши, що Хайді почувалась не на своєму місці і якось туманно прагнула бути хлопчиком. Він переконаний, що стероїди, по суті, прийняли рішення за Хайді, не даючи їй змоги самостійно розібратися зі своєю сексуальною ідентичністю.
«Вони витіснили її зі статі», – сказала Гейпель, колишня спринтерка і письменниця, яка є подругою Крігера.
Фото: AFP
