Український футбол – це суцільний мазохізм

Український футбол – це суцільний мазохізм. Вболывати та переживати саме за збірну шкідливо та небезпечно для здоров’я. Не варто сприймати це близько до серця. Жодного серця не вистачить.

Український футбол – це суцільний мазохізм. Вболівати та переживати саме за збірну шкідливо та небезпечно для здоров'я. Не варто сприймати це близько до серця. Жодного серця не вистачить.

І ось чому.

Якщо взяти простий плюс мінус – давайте рахувати. (плюс і мінус)

Початок 90-х. Спочатку відбір у 94 році. Матчем із Литвою. Пам'ятаєте, як нас винесли вперед ногами. Перший суттєвий успіх - це відбір до ЧС 98. Група з Німеччиною та Португалією. Перемога над Португалією 2-1 із пізнім голом Максимова. І дуже несподіваний вихід у плей-офф на Хорватію.

Вже тоді здавалося, що ось вона мета близька. Ми пройшли такий шлях не для того, щоб зрештою програти за крок до мети. Але був підсумковий програш. Який тоді ми списали на суддю Педерсена. (Перший мінус).

Наступний відбір – до 2000. Франція та раша. Словенія – другий мінус.

Далі прийшов ВВЛ і вже тоді здавалося, що буде все добре. Тим більше, група трапилася легка – але знову тільки друге місце. І просто розрив від Німеччини до плей-офф. (мінус три).

Відбір на євро 2004 ми просто просрали без жодних мінусів. Це не рахуємо.

Відбір на ЧС 2006 прийшов Блохін і зробив те, про що всі мріяли. Перше місце у групі та ¼ на ЧС. Це великий плюс. (можна навіть зарахувати за 2 плюси). Потім Блохін впевнено злив відбір до 2008 року. Йому це пробачили і сильно не лаяли. (мінус 4).

ЧС 2010 – плей-офф із Грецією. Почалися політичні розбірки. Якби грали не на Донбас арені, а у Львові, то виграли б і потрапили б на ЧС. А так – мінус 5.

Євро 2012. Плюс – сам факт євро у нас та перший матч зі шведами. Плюс 3. Далі одні розчарування. Сама природа нам показувала, що на Донбас арені не можна грати нашій збірній. А тодішній президент – зрадник. Мінус 6

2014. нормальний добір. І плей-офф із Францією. І дуже великий мінус. Мінус 7

2016. плюс – нарешті виграли плей-офф у Словенії. Плюс 4. Але на Євро обісрались на повну. Мінус 8

2018 – мінус 9. Так, можливо не дуже й хотілося там брати участь, але мінус від цього не піде.

2020 (21). Тут, звісно, ​​великий плюс від відбору. Плюс 5. І плюс-мінус від самого євро. Начебто й вийшли до ¼. Але за рахунок тих самих шведів. Плюс 6. Мінус 10

2022. що у групі мінус, що у плей-офф. 2 жирні мінуси. Мінус 12

Разом – за 30 років Незалежності. У нас 6 плюсів, та 12 мінусів. Участь у ЧМ2006 (1 успіх), участь у трьох ЧЄ. (2 провали та 1 успіх).

Тобто на кожен плюс припадало по 2 жирні мінуси. Вболівати та переживати саме за збірну шкідливо та небезпечно для здоров'я. Не варто сприймати це близько до серця. Жодного серця не вистачить. Наші команди (незалежно від покоління) не вміють вигравати не свої матчі. Більше того, ми легко та постійно віддаємо свої матчі. Тобто такі, де все начебто складається на нашу користь. Ось не можемо ми на жилах вирвати якийсь матч. Ми виграємо тільки ті матчі (відбори), де все добре складається для нас.

Найприкріші мінуси - 2000 (Словенія), 2010 (Греція), 2022 (Вельс).

Другие посты блога

07 декабря 2021, 17:27
05 декабря 2021, 15:45
18 декабря 2020, 08:17
16 декабря 2020, 06:48