Життя в трейлері, біполярка, медаль – в ломбарді. Історія першої темношкірої медалістки на зимових Олімпіадах

Житловий трейлер. Купа мотлоху, що нікуди й голки притулити. 45-річна пані відчула, що черговий скандал з бойфрендом неминучий. Він знову запив. Ще й клопи в цій чортовій пересувній домівці дістали. Пульс вищий за норму. Нерви на межі. На очі натрапила рушниця. Співмешканець усе зрозумів і почав тікати з трейлера. Вона вибігла за ним на вулицю. Їй не хотілося підстрелити коханого, її мета – просто налякати. Жіночка пальнула кілька разів «по горобцях», супроводжуючи «полювання» обсценною лексикою.

Копи, викликані кимось із мешканців сусідніх будинків, приїхали швидко. Пояснення «я хотіла взагалі-то заподіяти шкоду собі» правоохоронців не вразило. Затримуючи панянку, вони так і не впізнали в ній колишню суперзірку фігурного катання.  

Школа – для знань, спорт – для перемог

Дитинство дівчинки Дебі Томас було насиченим. Народжена в Сан-Хосе, вона не пізнала смаку ідеальної сім’ї. Мати виховувала доньку самотужки, але це не позначилося на матеріальному становищі. Гімнастика, балет, гра на багатьох музичних інструментах – дитина розвивалася усебічно. Благо, мати могла собі це дозволити, працюючи аналітиком комп’ютерного програмування.

П’ятирічною Дебі починає відвідувати  секцію з фігурного катання. У 9 років уже виграє перше дитяче змагання. Відтоді шальки терезів хитнулися в бік льоду, а про інші хобі дівчина починає забувати.

Вже через рік вона знаходить свого тренера. Щоправда, аж у Лос-Анджелесі. Проблема була в тому, що Дебі не хотіла ставати типовою дитиною-спортсменкою. Їй хотілося бути успішною і на льоду, і у школі. Мати «розкошелилася» і в цьому випадку. Півтори сотні кілометрів щодня довелося долати дівчині, аби поєднати дві свої пристрасті. Школа задовольняла її жагу до знань, спорт втамовував спрагу до звитяг.

Тренер Алекс МакГоуен вірив у велике спортивне майбутнє Дебі. Наставник був з нею до кінця її кар’єри у великому спорті. Хоч від початку розумів, що легкої дороги не буде. Дебі – афроамериканка. Мало того, що на той момент ще жодна темношкіра фігуристка не здобувала великих перемог на міжнародній арені, так ще й більшість її попередниць не раз чули фразу «це спорт не для чорних». До BLM було ще дуже далеко.

«Чорна перлина»

У 1983 році крига скресла: вперше темношкіра фігуристка-одиночниця виграла міжнародний турнір (нехай і не найпрестижніший). Символічно, що це відбулося у Франції – країні, яку найчастіше в історії цього виду спорту представляли афроамериканки.

Машинка завелася. В найближчі роки Дебі Томас стане справжньою примою льоду. Але американська публіка не поспішала шанувати її і досить обережно, навіть прохолодно ставилася до локальних успіхів спортсменки.

Алекс МакГоуен тоді скаржився: «Дебі значно відоміша за межами Штатів. У Франції її називають «чорною перлиною», вдома ж наші успіхи чомусь проходять поза увагою». Ці слова тренер виголосив перед початком історичного сезону 1985-1986. Томас перемагає у всіх домашніх і міжнародних змаганнях: стає першою в історії темношкірою чемпіонкою США, а потім і світу.

Для дівчаток цієї раси вона стала справжнім кумиром, яка довела: афроамериканки вміють не лише бігати, а й гарно кататися на льоду. Хоч в наступні два роки результати Дебі погіршилися, на Олімпіаду 1988 року в Калґарі вона їхала в статусі зірки і головної надії на медалі у фігурному катанні.

«Дві Кармен»

Суперництво Дебі і чинної на той момент олімпійської чемпіонки Катаріни Вітт було серед головних тем прев’ю до канадської Олімпіади в американських таблоїдах. За рік до цього саме Катаріна і Дебі визначали найкращу у світі. Американка стала лише другою. Був у цьому протистоянні і політичний підтекст: Вітт представляла прорадянську частину Німеччини – НДР. «Нас постійно стравлювали з Катаріною. Але я нічого до неї не відчувала, окрім поваги», – пригадуватиме американка.

Повага – повагою, але Дебра була рішуче налаштована на перемогу. Перед останнім видом змагань Томас трохи випереджала свою більш титуловану опонентку. Все мала вирішити довільна програма. Протистояння Томас-Вітт увійшло в історію як «Битва двох Кармен». Унікальний випадок, але довільні програми обох конкуренток були поставлені на одну й ту ж музику – композицію з опери «Кармен» Жоржа Бізе.

Поєдинок двох «циганок» Томас провалила. Вона припустилася помилок у трьох найважчих своїх компонентах. Тож пропустила вперед не лише Катаріну Вітт (яка, до слова, теж не ідеально відкаталася), а й канадку Елізабет Менлі. На п’єдесталі під час вручення нагород усе було зрозуміло за шириною посмішок.

«Я не пишаюся тим, як виступила на олімпіаді. Найбільше я розчарована не програшем золота, а тим, що я не каталася краще за інших», – скаже пізніше спортсменка.

Втім, Дебі досягла неймовірного: вперше спортсменка-афроамериканка взяла олімпійську медаль на «білій» Олімпіаді незалежно від виду спорту. Окрім цього, вона й досі лишається єдиною темношкірою фігуристкою-одиночницею, яка має в активі олімпійську медаль. Того ж року Дебі забирає бронзу чемпіонату світу і йде з великого спорту з високо піднятою головою.  

Направду, Дебі запам’яталася не лише досягненнями. Її підхід до постановок на той час виділявся екстравагантністю. Наприклад, її жартівливий номер про початківця на льоду надовго запам’ятався фанатам. А ще вона першою серед фігуристок топ-рівня ризикнула виступати не в сукні, а в обтягуючому комбінезоні. Чоловіки були в захваті. І не лише темношкірі.

Лікар з важким характером

Паралельно зі своїми здобутками у спорті Дебі встигала сумлінно навчатися в престижному Стенфордському університеті. На початку 90-х здобуває диплом за фахом «інжиніринг». У цей час добігає кінця її перший нетривалий шлюб.

Дебра не знітилася і ще глибше занурилася в навчання, здобула науковий медичний ступінь і кваліфікацію лікаря-ортопеда. Холостякувала теж недовго. Її повів під вінець адвокат Кріс Беккет, у подружжя народився син. Здавалося б, життя склалося прекрасно: позаду видатна кар’єра фігуристки, є впізнаване ім’я, є щаслива родина, попереду престижна високооплачувана робота. Але щось пішло не так.

Пацієнти, що потрапляли на прийом до Дебі, дуже схвально про неї відгукувались. Але в трудових колективах у неї постійно не складалося, оскільки «прорізався» важкий характер. Томас змінювала клініки щороку. Кар’єра лікаря чим далі, тим швидше йшла коту під хвіст. І вона вирішила орендувати приміщення для приватної ортопедичної практики.

Негаразди були не лише на роботі. На початку 2010-х сімейне гніздечко теж почало розвалюватися. Подружжя з’ясовувало стосунки вже у суді. Режим занурення на дно для Дебі вже було активовано.

Програний суд і біполярний розлад

Ще нещодавно забезпечена жінка починала зазнавати фінансових проблем. Процес розлучення витягував суттєві кошти, з роботою не в’язалося, ще й підійшов кінець строку дії її медичної ліцензії. Вона поринула у стосунки з Джеймі Луні, почала жити з ним в трейлері. «Людям може здатися це божевільним, але мені байдуже, що я живу в пересувному будиночку. Люди схиблені на своїй одержимості матеріальними речами. Я дбаю лише про знання».

Судитися з юристами – марна справа. Тож не дивно, що у суді Дебі було знищено. Майже всі статки на рахунках у Дебі відійшли Крісу Беккету, опіка над сином – також. Колишня спортсменка зламалася. Концентрація негараздів утворила небезпечну суміш, яка не могла не вибухнути.

Трейлер. Джеймс. Рушниця… Копи відправили «стрільця» на медичну експертизу. Діагноз – біполярний розлад.

Банкрутство і медаль, віднесена до ломбарду

Без ліцензії, з пустими банківськими рахунками, з боргами в 600 тисяч доларів Дебі визнали банкрутом. Чорна діра репутаційного піке засмоктувала все глибше.  Вона частіше почала заглядати до чарчини. З її хлопцем теж було не все гаразд. «У нього бувають хороші і погані дні», –  так вона охарактеризувала перманентні проблеми співмешканця з наркотиками.

Згодом, шкідливі звички закоханими були переможені. Але матеріальну скруту подолати виявилося не під силу. Тож Дебі не знайшла іншого виходу, як заставити свою олімпійську нагороду. Видані у ломбарді 2200 доларів, на думку нужденної, були варті того. «Я програла свою медаль банкрутству. Я дійсно можу втратити її назавжди. Але ніхто не може в мене забрати той факт, що я її виграла», – стійко трималася Дебі.

Найбільше переймався її хлопець Джеймі. Він був проти, аби закладати нагороду. Але кохана була непохитною: «Ця нагорода припадає пилюкою в коробці. Я її взагалі не дістаю з комори. А так від неї бодай якась користь».

Як би там не було, але медаль Дебра Томас таки втратила. Назавжди.

Гіпнотизерка, що просить донати

Одній пристрасті Дебі ніколи не зрадила. Мова про навчання. Дебі отримала сертифікат з техніки квантового зцілення гіпнозом. Томас гіпнотизує суб’єктів, щоб вилікувати їх від різних хвороб. «Це вам не фокуси-покуси», – відрубувала вона єхидним журналістам.

Після багатьох років роботи хірургом-ортопедом Томас стала зневажати медичну професію, яка, за її словами, контролюється урядом і страховими компаніями. Свій біполярний недуг вона заперечує і категорично відмовляється вживати ліки. «Якщо мені відрубають руку, я скажу «Трясця, оце серйозна болячка». Але в такому разі я швидше піду до духів, ніж до лікаря».

Сьогодні Дебі намагається дописати автобіографію під назвою «У правильному світлі це виглядає золотом». У неї немає ні власного банківського рахунку, ні стабільного доходу. А ще колишня чемпоніка світу зовсім не цікавиться фігурним катанням: «Моє фігурне катання було 30 років тому. Сьогоднішнє фігурне катання для мене не має значення». Вона зовсім не дивилася ігри у Пхьончхані, не дивитиметься й пекінську Олімпіаду.

Останнім часом Дебі все частіше відвідують нав’язливі думки про «масонську ложу», «Матрицю» і ницість матеріального світу. Донедавна вона відмовлялася від діяльності у соцмережах. Але у 2021 році таки активізувала кілька акаунтів. На її думку, так її «голос» буде чутно для якомога більшої кількості людей. Насправді ж у соцмережах «гіпнотизерка» рекламує власні курси і просить задонатити 35 баксів за сеанс її «медицини».

Три місяці тому у коментарях своїй прихильниці вона написала: «Сьогодні я не лише фінансово стабільна, а й вільна. Я працюю лише з людьми, які готові вийти з «Матриці», а таких дуже мало».

У свої 54 роки Дебра Томас не припиняє дивувати.

Фото: New York post, Getty images.