«Прийшли з Рикуном в буфет та взяли шампанське. Тут, як на зло, зайшов Лобановський». Ох... 😱

«Беріть квитки додому», — сказав тренер».

У одном з інтер'ю Василь Лябик розповів цікаву історію:

- Вашим кращим другом в Дніпрі був Валерій Рикун?

- Так, батько Олександра Рикуна, з яким ми зараз граємо у ветеранській команді. Хоча познайомилися ми не у Дніпрі, а вже в Києві. Я приїхав у Динамо, а там вже були мої земляки Рикун-старший і Христян.

- Валерій Рикун у футболі не проявив себе. Кажуть, не в останню чергу через гулянки. Останньою краплею стала витівка в Сочі. Він просто не вибачився перед тренером?

- Розповім, як було насправді. Здається, після тренування на зборах ми з Валерієм прийшли у буфет в готелі. Взяли шампанське. Тут, як на зло, зайшов Лобановський. Побачив… Викликав начальника команди Олександра Петрашевського, адміністратора Василя Пальчика. Беріть квитки додому Лябику і Рикуну, — сказав тренер. Додому – так додому. Керівники прийшли до нас в номер і передали цю інформацію. Однак додали: Не поспішайте.

- Потрібно було перечекати?

- У таких ситуаціях це зайвим точно не буде. Потяг відправлявся ввечері. Ми зачекали. Заходить адміністратор Пальчик: Валера їде додому, а ти, Василю, залишися.

- Залишилися?

- Як я міг? Якщо двоє попалися, то їдемо двоє. Через тиждень зі зборів повернулася команда. Мене у підсумку залишили, а Рикуна відрахували. Може, він на принцип пішов, не знаю.