Кар'єра Двайта Ховарда на фоні Шака

Порівняння двох суперменів

АвторNZL
21 октября 2020, 00:29
3
Кар'єра Двайта Ховарда на фоні Шака

Хоча Двайт Ховард з Шакілом О'Нілом трішки недолюблюють один одного, насправді, між ними багато спільного:

- вони обоє починали свою професійну кар'єру в Орландо;

- в обох, наступним клубом був Лейкерс;

- виступали за шість різних команд НБА;

- грали разом з Кобі Браянтом та Леброном Джеймсом;

- погано виконували штрафні кидки;

- були домінуючими центровими;

- мали прізвисько "супермен".

Звичайно ж, фігура Шака є більш знаковою. Він не тільки має вражаючі досягнення як спортсмен, а й став одним із символів поп-культури загалом. Однак, Двайт також має чим похвалитись і цього року він нарешті додав в свою колекцію нагород ще й чемпіонський перстень.

Давайте порівняємо цих баскетболістів більш детально.

 

РЕЗЮМЕ

Шакіл О'Ніл

- Член залу слави

- Чемпіон НБА (4)

- МВП Фіналу НБА (3)

- МВП НБА (1)

- Учасник МВЗ (15)

- МВП МВЗ (3)

- Член символічних збірних сезону (14)

- Член захисних збірних сезону (3)

- Найкращий гравець сезону по набраним очкам (2)

- Новачок року (1992-93)

- Олімпійський чемпіон (1996)

 

Двайт Ховард

- Чемпіон НБА (1)

- Найкращий захисний гравець сезону (3)

- Учасник МВЗ (8)

- Член символічних збірних сезону (8)

- Член захисних збірних сезону (5)

- Найкращий гравець сезону по підбиранням (5)

- Найкращий гравець сезону по блок-шотам (3)

- Член символічної збірної новачків (2004-05)

- Олімпійський чемпіон (2008)

 

СТАТИСТИКА

Середні показники регулярного чемпіонату:

Загальні показники регулярного чемпіонату:

Відсоток влучання з гри та з лінії штрафних у регулярному чемпіонаті:

Середні показники плей-офф:

Загальні показники плей-офф:

Відсоток влучання з гри та з лінії штрафних у плей-офф:

Як бачимо, статистика у цих двох гравців досить схожа, за виключенням набраних очок. Шак був кращим скорером і набрав в регулярних сезонах майже на 10 000 очок більше за Двайта і ще більше як вдвічі в плей-офф. Також О'Ніл краще ассистував партнерам. Ховард, натомість, трішки краще підбирав та має невеличку перевагу у відсотках влучання, як з гри так і з лінії штрафних. Хоча в статистиці це не відображається, але Двайт якісніше захищався. Шак мав потенціал бути найкращим гравцем на обох кінцях майданчику, але через свій характер, він не дуже любив чорнової роботи і рідко коли викладався на 100%.

 

ПАРТНЕРИ

Шак практично всю свою кар'єру провів в сильних командах з зірковими партнерами. З 19 сезонів, проведених у НБА, в 17 він виходив в плей-офф. В Орландо у нього був Пенні Хардуей, в Лейкерс - Кобі Браянт і компанія, в Маямі - ДіВейд і компанія, в Фініксі - Стів Неш та Омаре Стадемайр, в Клівленді - ЛеБрон, в Бостоні - велике тріо. 

Двайт не може похизуватися такою кількістю зіркових одноклубників, хоча він також був у складі суперкоманди. Що цікаво, як і у випадку з Лейкерс-2004 О'Ніла, Лейкерс-2012 Ховарда також провалилися. В Орландо він мав класних рольовиків, але повноцінної другої зірки не було. В Х'юстоні навпаки, був дуже сильний Харден, але не вистачило якісних рольових гравців. В період Атланти, Шарлотт та Вашингтона можна виділити хіба Кембу Уокера та Бредлі Біла, але загалом склад тих команд був далеким від рівня контендерів. На завершення кар'єри Двайт знову потрапив до зіркового колективу і цього разу він отримав свій титул, але вже не у якості першої-другої опції в нападі, а звичайної робочої конячки.

 

ВИСНОВОК

Кар'єру Шака можна розділити на три періоди:

1. (Орландо-Лейкерс) Він розриває лігу та є альфасамцем у своїх командах.

2. (Маямі-Фінікс) Він погоджується на роль другої-третьої зірки, але все ще залишається корисним та продуктивним.

3. (Клівленд-Бостон) Він стає звичайним рольовиком та блідою тінню самого себе.

У Ховарда схожий сценарій, однак він був альфасамцем лише в Орландо. Починаючи з ЛАЛ у нього почалася друга стадія, яка продовжилася в Х'юстоні. Далі довелося також поступово переходити на роль рольовика.

Головна відмінність між ними полягає у тому, що Шакіл здобув більшість своїх перснів у якості головної зірки команди, а потім ще додав одне чемпіонство у статусі другої скрипки. Натомість Двайт не зміг досягти успіху ні в першому варіанті ні в другому, а здобув свій титул лише як гвинтик у механізмі. 

Звичайно, О'Ніл був більш талановитим, але разом із тим, йому мабуть і трішки більше пощастило. Він грав у той період, коли цінувалися чисті центрові, яких не змушували відходити від кільця та кидати трьохи. В праймі у нього були трішки кращі партнери і такі тренери, як Філ Джексон та Пет Райлі. До того ж, йому вдавалося уникнути серйозних травм, тоді як Двайту суттєво зіпсували кар'єру проблеми із спиною. Як би там не було, але Ховард також залишить по собі вагомий слід в історії ліги. Можливо саме він вважатиметься останнім олдскульним п'ятим номером, навколо якого будувалася команда, що доходила до фіналу НБА.

Другие посты блога

13 марта 2020, 23:22
19 ноября 2018, 23:03