Капітан «Яруда» Матвєєв: «За весь цей час, що живу в Маріуполі, не зустрічав там жодної людини, яка чекала б «русского мира»

Капітан «Яруда» Кирило Матвєєв розповів zbirna.com, як виїжджав з Маріуполя під час війни.

«Перші думки – одразу поїхати. Президент «Яруда» Олександр Ярошенко одразу організував виїзд клубного автобуса до Запоріжжя. Хтось зважився, але основна маса хлопців думали приблизно так, як і я – та це не довго, до центру воно не дійде. Такого просто не може бути.

Днів п’ять було ще терпимо. Багато футболістів зібралися з сім’ями та рідними на клубній базі, але я вирішив перебувати вдома у квартирі. Був там із мамою, адже батько застряг у Туреччині з «Маріуполем».

Команда мала якраз 24 лютого вночі вилітати в Україну, але, просидівши довгий час в аеропорту, вона повернулася до готелю. Вони й досі там перебувають – турецька федерація проплатила житло до 3 квітня.

У датах я вже, звичайно, заплутався, але приблизно до 1 березня ми періодично бігали з квартири до підвалу, а потім остаточно влаштувалися у сховищі. Я не розповідатиму про те, що там довелося пережити і що там досі переживають люди.

Найстрашніше було гнати від себе думки, що більше ніколи не побачу батька. Проте тато мене навчив триматися. До такого він мене, звичайно, ніколи не готував, але я й сам розумів, що мені треба берегти маму та спробувати її врятувати.

Складно було ухвалити рішення, що треба виїхати. За цей час я разів 10 попрощався зі своєю машиною, але вона, на щастя, вціліла і нас у результаті врятувала.

Ми були без зв’язку, і нам казали, що місто в блокаді і їхати не можна. Росіяни просто не пустять. Втім, коли в нашому підвалі почала тремтіти стеля і стіни, я зрозумів – настав час. У нас залишалося кілька днів.

Багато машин було розгромлено, десь знімали мотори, але нам, повторюся, пощастило. Ми поїхали разом із сусідами. Дорога містом – це було справжнє пекло. Але виїхати, дякувати богу, вдалося без проблем.

Варіант втечі до Росії ми взагалі не розглядали. Я навіть не знаю, хто з наших хлопців вирішив їхати до тих, хто позбавив нас по суті всього. За весь цей час, що живу в Маріуполі, не зустрічав там жодної людини, яка чекала б «русского мира». Жодної!

З футболістами та тренерами ми весь час на зв’язку. Не можемо тільки знайти нашого досвідченого Ігоря Тищенка, але віримо, що він живий і здоровий. Звичайно, найближчими роками такого клубу, як «Яруд», напевно, вже не буде (як, втім, і «Маріуполя»).

Прикро, бо наша команда під керівництвом Олега Краснопьорова почала показувати чудовий футбол, а президент, здається, мітив у першу лігу. Але це зараз не головне. Важливо перемогти у нашій війні, зберегти Україну та відбудувати її. У футбол пограти встигнемо», – сказав Матвєєв.